Постанова 4852 № 160/10607/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10607/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №160/10607/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АМТ ТРЕЙД". до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: 29 жовтня 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю " АМТ ТРЕЙД" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 09.09.2019 року №UA110000/2019/400072/2. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що заявлена митна вартість товару підтверджується необхідними супроводжуючими документами, а отже підстав для коригування заявленої митної вартості не вбачається. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення Дніпропетровської митниці ДФС є протиправними, оскільки, вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 р. у справі № 160/10607/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " АМТ ТРЕЙД". до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено. Судом встановлено, що позивачем з метою митного оформлення придбаного товару, до контролюючого органу подано необхідні документи. Відповідачем під час перевірки документів виявлено розбіжності в супровідній документації, що обумовили сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. З огляду на відсутність надання додаткових документів позивачем, контролюючим органом прийнято рішення про винесення карки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товару. Не погодившись з якими позивач звернувся до суду. Дослідивши встановлені по справі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи в повному обсязі підтверджують заявлену митну вартість товару. В свою чергу відповідачем не доведено обґрунтованість сумнівів щодо визначеної декларантом вартості товару. Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог. Не погодившись з рішенняv суду, Дніпровською Митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 р. у справі № 160/10607/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що позивачем не надано до митного оформлення документів на підтвердження витрат упаковки, навантаження та транспортування товару, як передбачено умовами угоди. Також позивачем не надано документів, що підтверджують якісні характеристики товару, що впливають на його вартість. Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. До судового засідання представники сторін не з`явились. З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез`явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, суд не визнавав обов`язковою участь представників в судовому засіданні, тому у відповідності до ст.311 КАС України, суд має можливість здійснити розгляд в порядку письмового провадження. Від позивача в справу поштою направлено відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до відсутності підстав, з огляду на наявні матеріали справи, для скасування рішення суду першої інстанції. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає таке: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 05 вересня 2019 року до митного поста «Правобережний» Дніпропетровської митниці ТОВ «АМТ Трейд» - позивачем задекларовано шляхом подання електронної митної декларації товар, а саме: машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту «Грунтофрези»», загальною кількістю 208 шт., на загальну суму 74 928,00 доларів США, одержаний ТОВ «АМТ Трейд» у двох контейнерах згідно зовнішньоекономічного контракту від 24.11.2017 р. № DJТ/3, додатку (специфікації) до нього від 08.05.2019 № 2019-1, на підставі комерційних та товаросупровідних документів: рахунку - фактури (інвойсу) від 05.07.2019 р. № DJТ2019-1, коносаменту від 09.07.2019 № 597993678. Митна декларація зареєстрована за № UА110180/2019/414981. З 06.09.2019 р. по 09.09.2019 р., між підприємством та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей у відомостях, зазначених у наданих документах. До митного контролю надані відомості щодо технічних характеристик обладнання, проте вказані документи не містять відомостей про їх видавника чи інформації, що може бути ідентифікована з оцінюваною партією товару. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано рахунок про надання ТЕО від 26.08.2019 р. № 206/2, акт виконаних робіт від 26.08.2019 р. №17, заявку №22 від 02.07.2019, документ, що підтверджує вартість транспортування від 21.08.2019 р. №0704/1Т/2019 та договір транспортного експедирування від 14.12.2018 р. № 328/2-К. Згідно сформованих автоматизованою системою аналізу за митною декларацією №UA110180/2019/412526 від 24.07.2019 р. обов`язкових форм контролю необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр.44 МД. Відповідно до заявлених до митного оформлення відомостей, перевезення оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах №GESU5921086, SUDU6910584 за коносаментом від 09.07.2019 р. №597993678 на морському судні MSC Viviana. Відомості заявки щодо дати готовності вантажу не відповідають відомостям щодо завантаження товару коносаменту. Також, безпосереднє морське перевезення здійснено морською лінією SIMON. Вартість послуг згідно розділу 3 договору транспортного експедирування зазначається у рахунку-фактурі. Документального підтвердження договірних відносин не надано, всупереч пункту 2.1.4 договору. У наданому рахунку про надання ТЕО від 26.08.2019 № 206/2 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту контейнерів №GESU5921086, SUDU6910584 за коносаментом від 09.07.2019 року №597993678, з урахуванням перевантаження, на загальну суму 2 140 дол. США. Вказана інформація також зазначена в акті виконаних робіт від 26.08.2019 №17 та в документі, що підтверджує вартість транспортування від 21.08.2019 р. №0704/1Т/2019. При цьому, у наданій до митного оформлення заявці №22 від 02.07.2019 р. містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість (без врахування додаткових витрат), при цьому, вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 2140 дол. США. Листом від 06.09.2019 р. № 396 позивач додатково надав митниці свої пояснення щодо безпідставності виявлених розбіжностей, а також документи: прайс-лист підприємства-виробника від 06.05.2019 р., комерційну пропозицію виробника від 06.05.2019 р. та зазначило причини відмови у наданні інших додаткових документів. 09 вересня 2019 р. відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості №UА110000/2019/400072/2, яким була скоригована митна вартість на задекларований позивачем товар. Відповідно до Рішення, митна вартість товару була збільшена з 77068,00 дол. США до 113135,36 дол.США (на 36 067,36 дол. США). Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Скориставшись цим правом, підприємство позивача 09.09.19 року задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД № UА110180/2019/415155. В подальшому, не погодившись з рішенням відповідача щодо коригування митної вартості позивач звернувся до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що позивачем наданий достатній вичерпний перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість товарів, наявність розбіжностей щодо числових значень митної вартості яких митним органом не доведено. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А відтак, за висновками суду першої інстанції, у Митниці не було підстав для сумніву правильності митної оцінки товару. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК) митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури. Згідно частини першої статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів. Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи. Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому у митного органу можуть виникнути обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК. У свою чергу, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом, та з урахуванням тих особливостей, що обумовлені контрактом, щодо умов поставки, навантаження, і інше. З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення обґрунтоване тим, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять розбіжності, декларантом подано не всі додаткові документи для підтвердження митної вартості. Встановивши вказані обставини, які, на думку митного органу, викликають сумніви щодо правильності визначення митної вартості, відповідач на виконання вимог ч. 3 ст. 53 МК витребував у позивача додаткові документи. При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідно до частини першої статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно пунктів 1, 4 частини другої статті 55 МК прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товару від 09.09.2019 року №UA110000/2019/400072/2. підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Неможливість визначення митної вартості за основним методом в оскаржуваному рішенні обґрунтовано неподанням позивачем витребуваних митним органом документів. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції зазначив, що зауваження, викладені відповідачем при прийнятті рішення про коригування митної вартості не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору, адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару. Надаючи оцінку правильності винесення судом першої інстанції рішення по справі з огляду на доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, колегія суддів зазначає, що у спірному випадку відсутні підстави для висновку про те, що, надані позивачем документи не в повному обсязі підтверджують заявлену митну вартість товару. Відповідачем не доведено обґрунтованість сумнівів щодо визначеної декларантом вартості товару. З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у цій справі не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність у діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена Митним Кодексом України, що свідчить про неправомірність притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, і в межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування не встановлено. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 р. у справі № 160/10607/19 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 р. у справі № 160/10607/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко