Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 161/13704/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 161/13704/20 пров. № А/857/6093/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25 лютого 2021 року, головуючий суддя Антонюк О.В., ухвалене у м. Камінь-Каширський, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,- В С Т А Н О В И В: В серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 0019/12600/20 від 13 серпня 2020 року, винесену в.о. начальника Координаційно-моніторингової митниці ДМС Стояновським О.О. у справі про порушення митних правил, а провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що дата першої реєстрації транспортного засобу, зазначена у наданому декларантом під час митного оформлення реєстраційному документі, реально підтверджена представником країни експортера, а тому зазначені у ньому відомості не повинні викликати сумнівів. Окрім того, митним органом не надсилалось жодних запитів до фірми-продавця («APEX TRADE LTD») про будь-які фактичні обставини щодо продажу транспортного засобу, його вартості чи року виготовлення, умов поставки, що також свідчить про те, що відповідач не вчинив відповідних дій задля встановлення подання недостовірних відомостей у товаросупровідних документах. Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову в.о. начальника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби Стояновського О.О. у справі про порушення митних правил №0019/126000/20 від 13 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 9685 (дев`ять тисяч шісток вісімдесят п`ять) грн. 05 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Координаційно-моніторингова митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до абз.1 п.215.3.5-1 п. 215.3 ст. 215 ПК України для визначення розміру митних платежів (акцизного податку) береться до уваги саме рік виробництва транспортного засобу, а не дата першої реєстрації чи дата початкового користування транспортним засобом. В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою в справі про порушення митних правил № 0019/12600/20 від 13 серпня 2020 року, винесеною в.о. начальника Координаційно-моніторингової митниці ДМС Стояновським О.О. позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 9685 грн. 05 коп. Вищевказана постанова винесена у відсутності позивача. З матеріалів справи видно, що посадовою особою декларанта TOB «ВЕЛІНКТОН» Головчуном В.О. в інтересах цього товариства на підставі договору про надання послуг декларування у Поліську митницю ДМС було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №204020/2020/210834 з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг на митній території України (митний режим імпорт) легкового автомобіля марки «RENAULT MEGANE SCENIC», VIN - НОМЕР_1 , 2008 року виготовлення. Модельний рік виготовлення 2008, тип кузова легковий універсал, об`єм двигуна -1998 куб.см, тип двигуна - бензиновий. Відповідно до інвойсу № 134, уточнюючого інвойсу № 134-1 від 5 лютого 2020 року продавцем вказаного автомобіля виступила іноземна компанія «APEX TRADE LTD». Зазначений транспортний засіб переміщувався на адресу TOB «ВЕЛІНКТОН». У інвойсах зазначено дані авто: номер кузова - НОМЕР_1 , рік випуску - 2008, країна походження - Франція, об`єм двигуна 1995 куб.см та ціна. Окрім того, декларантом до митного органу подано експертну довідку спеціаліста оцінювача ОСОБА_2 , відповідно до якої усі дані, характеристики та комплектуючі відповідають даним, поданим у митних документах. На основі поданої митної декларації, декларантом здійснено митні платежі із застосуванням вікового коефіцієнту (К вік), що становить 11, відповідно до заявленого календарного року виготовлення (2008); загальна сума - 44991 грн. 25 коп. З метою перевірки правильності визначення року виготовлення зазначеного транспортного засобу Координаційно-моніторинговою митницею Держмитслужби направлено лист від 2 червня 2020 року № 7.9-1/20/1/14/422 до офіційного імпортера «RENAULT» - ПAT «Рено Україна» та отримано відповідь від 5 червня 2020 року № 189, у якій зазначено, що автомобіль марки «RENAULT SCENIC», номер кузова НОМЕР_1 , виготовлено заводом-виробником «RENAULT» у 2007 році. На підставі наданої відповіді, з урахуванням того, що при оформленні повинен був застосовуватись коефіцієнт 12 (для авто 2007 року випуску), а не 11, як було заявлено декларантом (для авто 2008 року випуску), Координаційно-моніторинговою Держмитслужбою було направлено лист до Поліської митниці Держмитслужби щодо перерахунку митних платежів; встановлена різниця у платежах - 3228 грн. 35 коп. З урахуванням зазначеного, орган митної служби постановив, що у діях посадової особи декларанта TOB «ВЕЛІНКТОН» ОСОБА_1 наявний склад адміністративного порушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки останній не вжив заходів для встановлення достовірних даних щодо дати виготовлення вказаного автомобіля, що призвело до зменшення суми митних платежів, різниця склала - 3228 грн. 35 коп. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами не довів правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Згідно із статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У даній спірній ситуації судом першої інстанції з`ясовано, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення позивача до відповідальності за передбачене ст. 485 МК України правопорушення були докази того, що позивач вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів та зменшення їх розміру, шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей про рік випуску автомобіля. Матеріалами справи підтверджено, що при митному оформлені транспортного засобу позивачем були подані реєстраційні первинні документи, видані уповноваженим державним органом, в тому числі іноземним, а саме - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, де вказана перша дата реєстрації 9 червня 2008 року (а.с. 18). Декларантом до митного органу було подано інвойс № 134, уточнюючий інвойсу № 134-1 від 5 лютого 2020 року, відповідно до якого продавцем автомобіля марки - «RENAULT», моделі «MEGANE SCENIC», номер кузова - НОМЕР_1 , виступила іноземна компанія «APEX TRADE LTD», зазначений транспортний засіб переміщувався на адресу TOB «ВЕЛІНКТОН», у інвойсах зазначено дані рік випуску автомобіля - 2008, країна походження - Франція, об`єм двигуна 1995 куб.см та ціна. При цьому, відповідач не ставив під сумнів надані документи до митного оформлення. У декларанта на момент подання митної декларації інших документів стосовно дати випуску транспортного засобу не було. Крім того, в оскарженій постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам офіційного дилера ПАТ «Рено-Україна», аніж тим, що подані до митного оформлення декларантом. Колегія суддів вважає, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України. Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідачем не доведено правомірності винесення оскарженої постанови, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України. За даних обставин в діях позивача відсутня суб`єктивна сторона проступку, передбаченого статтею 485 МК України, тобто прямий умисел, а тому відсутні і ознаки цього правопорушення. Відтак вірним є висновок суду попередньої інстанції про протиправність оскарженої постанови у справі про порушення митних правил. Крім цього, колегія суддів вважає вірними висновки суду попередньої інстанції щодо розміру судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача, оскільки такі підтверджені належними доказами в матеріалах справи. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25 лютого 2021 року у справі №161/13704/20 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 23.04.2021 року.