Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 296/5064/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 296/5064/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Адамович О.Й. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 22 лютого 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просив суд скасувати постанову винесену заступником начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Іраклій Катамадзе в порядку ст. 485 МК України за №1884/10000/20 від 20.05.2021 року, а провадження у справі про порушення митних правил відносно за ст. 485 МК України закрити. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16.11.2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 10.12.2021 року головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир-центральний" Київської митниці Держмитслужби Данилко О.І. було складено протокол про порушення митних правил №1884/10000/20 відносно позивача ОСОБА_1 (декларанта). Згідно протоколу встановлено, що при формуванні та подачі електронної митної декларації № UA100530/2020/060928 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на таке неправомірне зменшення митних платежів шляхом заявлення у вказаній митній декларації неправдивих відомостей щодо коду товару, опису товару та розмірів сум митних платежів по миту на суму 111674,94 грн., по ПДВ на суму 22334,99 грн., а всього на загальну суму 134009,93 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України. 10.12.2020 головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир-центральний" Київської митниці Держмитслужби Данилком О.І. складено протокол про порушення митних правил №1884/10000/20 на підставі якого, заступником начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Київської митниці Держмитслужби Іраклій Катамадзе 20.05.2021 винесено постанову в справі про порушення митних правил №1884/10000/20 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 402029 грн. 79 коп. Не погоджуючись з такою постановою позивач оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскарженої постанови діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно із ст. 485 Митного кодексу України (МК України) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості. Тобто, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною 2 ст. 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. Згідно з ч. 6 ст. 69 МК України у разі порушень декларантом (заявником) правил класифікації товарів під час декларування, адміністративна відповідальність для нього настає виключно у разі встановлення факту подання вказаною особою недостовірних документів, надання ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття класифікаційного рішення. Вказана норма узгоджується з положеннями ст.485 МК України, якою визнається правопорушенням такі дії, які спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Статтею 486 МК України визначені завдання провадження у справах про порушення митних правил, якими є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Відповідно до ст. 489 цього Кодексу, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Статтею 495 МК України унормовано, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що відповідач дійшов висновку, що позивачем в ході здійснення декларування товару були вчинені дії щодо заявлення неправдивих відомостей, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів до Державного бюджету України. Отже, за висновками митного органу, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що разом з митними деклараціями, були подані інші документи, у тому числі технічна документація виробника. Митна декларація була перевірена в установленому порядку. Як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку не встановлено, що позивач з метою ухилення від сплати митних платежів у митній декларації UA100530/2020/060928 вказував неправдиві відомості щодо коду товару, необхідного для визначенні його митної вартості. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, та не спростовано відповідачем, що позивач у митній декларації вказував відомості, які не можна вважати неправдивими та на підставі яких вірно вказаний код товару для визначення митної вартості товару. При цьому, позивачем митному органу для здійснення митного оформлення було надано достовірні документи, інформація повна за змістом та вся наявна, а відомості щодо відповідності коду товару, як підтверджується з товаросупровідних документів та поясненнями до товарної номенклатури у вигляді направлення запиту до спеціалізованого підрозділу є неоднозначним випадком трактування пояснення до товарної номенклатури, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, не охоплюється диспозицією ст. 485 Митного кодексу України, що в свою чергу свідчить про відсутність в діях позивача ознак складу такого адміністративного правопорушення. Крім того, слід зазначити, що 13.09.2021 року відповідачем було повернуто надмірно сплачені кошти, у зв`язку з доведеністю обставин, що декларантом не були порушені митні правила та режим вільної торгівлі було відновлено, що підтверджується платіжними дорученнями про повернення коштів, а саме 22137,08грн. надмірно сплаченого ПДВ та 110685,37грн. надмірне сплачене мито. Так, для притягнення до відповідальності згідно статтею 485 Митного кодексу України у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому судом встановлено, що позивач не вчинив жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не з`ясував належним чином всіх обставин, які мають значення для справи, не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.