Постанова 4856 № 240/4752/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/4752/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 22 березня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" до Житомирської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці витрати на правову допомогу у сумі 50000 грн. Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року заяву задоволено частково. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Сторони в судове засідання не з`явилися, на адресу суду надіслали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. За правилами ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України). У частинах 4, 5 статті 134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Разом з тим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (ч. 9 ст. 139 КАС України). В силу ч.ч. 3-5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон України №5076-VI). Згідно з ст.30 Закону України №5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Тобто, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. В свою чергу, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Закону України №5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Відтак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги №22/06 від 22.06.2020, копію акту прийому-передачі послуг №01 від 19.10.2021 та копію платіжного доручення про оплату послуг. Умовами договору передбачено, що за правову допомогу Замовник сплачує Адвокату винагороду у розмірі, визначеному розділом 4 Договору. П.п. 4.1. визначено "Розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються в Актах прийому передачі наданих послуг. П.п. 4.4. передбачено, що послуги можуть надаватися по окремим замовленням протягом тривалого часу. В п.п. 4.5. вказано "вартість послуг може визначатися сторонами в актах прийомки передачі наданих послуг у фіксованій сумі за один місяць, у цьому випадку в актах найменування послуг зазначається: Надання юридичних послуг у вигляді письмових та усних консультацій і роз`яснень з юридичних питань, інформації щодо законодавства України стосовно діяльності Замовника". З акту прийому-передачі послуг №01 від 19.10.2021 вбачається, що винагорода за надання послуг складає 50 тис. грн. та містить 4 позиції, а саме: -Попередня усна консультація та аналіз наданих документів 4 год. х 1500 грн./год., вартість 6000 грн. -Складання адміністративного позову (10 год. х 2500 грн./год.), вартість 25 тис. грн. -Підготовка та подання відповіді на відзив (1,5 год. х 2000,00 грн./год) -Участь у судових засіданням по справі (8 засідань х 2000 грн.). Відповідач, заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу вказує, що вартість послуг, як і кількість витраченого часу, не є співмірними з предметом позову. Більш того, позов було задоволено частково. Суд частково погоджується з доводами представника відповідача, з огляду на таке. Дійсно у справі було призначено 8 судових засідань, з яких 2 у підготовчому провадженні, 2 передостанні засідання були відкладені судом за клопотанням представника позивача для надання додаткових документів, зі слів адвоката, з Республіки Польща, хоча останні так і не були подані. Крім того, судові засідання відкладалися і за клопотанням відповідача. Судове засідання, призначене на 26.04.2021 було відкладено за клопотанням представника позивача. Засідання 12.05.2021 тривало майже 15 хв. Судове засідання 24.05.2021 тривало 5 хв. Судове засідання 09.06.2021 тривало 56 хв. Судове засідання 23.06.2021 тривало 54 хв. Судове засідання 12.07.2021 тривало 20 хв. та було відкладено за клопотання представника позивача. Судове засідання 04.08.2021 тривало 20 хв. Судове засідання 07.09.2021 тривало 30 хв. Отже, загалом адвокат витратив 3 год 22 хв на участь у судових засіданнях. Тому, оцінка участі у 8 судових засіданнях по 2000 грн. за кожне , враховуючи витрачений час, не може вважатися обґрунтованим. Суд вважає обґрунтованою у даному випадку суму 8000 грн. Необхідно зауважити, що така вартість послуг, як і кількість витраченого часу, не є співмірними з предметом позову. Що стосується підготовки та подання позовної заяви, як зазначає представник позивача, ним витрачено 10 год. часу, вартість години 2500 грн., суд вважає, що така кількість часу витраченого адвокатом та вартість витраченої години є непропорційними складності справи та предмету спору, тому є завищеними, тому вартість вказаної послуги має становити 15000 грн. Крім того, вартість попередньої усної консультації та аналіз наданих документів за 4 год. у сумі 6000 грн. (1500 грн. ) є завищеною, суд вважає цілком обґрунтованою суму за надану послугу 4000 грн. (по 1000 грн. за годину). Також при вирішенні питання щодо визначення розміру витрат на правову допомогу, суд враховує той факт, що позов ТОВ "Котлозавод Крігер" було задоволено частково. Тобто, із визначеної спірними рішеннями загальної суми 2596312,79 грн. скасовано 2512771,14 грн. Позов задоволено на 96%. Враховуючи предмет даного спору, обсяг та характеру доказів у справі, часткове задоволення позову, обсяг наданих послуг адвокатом та витрачений ним фактично час, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн., яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України. Суд не оспорює право адвоката самостійно визначати гонорар, однак, у даному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару в погодинному обрахунку була врахована складність справи та інші істотні обставини. Вирішуючи вказану заяву, суд також враховує рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України" (заява № 19336/04), в якому зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Також, у цьому рішенні ЄСПЛ підкреслив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 50000 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в період розгляду справи, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт). З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що розмір вказаних витрат в межах даної справи необхідно зменшити до 30000 грн, що буде справедливим і співмірним. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Житомирської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.