Постанова 4818 № 2018/2-4291/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2021 року м. Харків Справа № 2018/2-4291/11 Провадження № 22-ц/818/1882/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Хорошевського О.М. суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б. за участі секретаря Іманвердізаде А.А. Скаржник: ОСОБА_1 Особа дії якої оскаржується, старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ляхової Тетяни Борисівни заінтересована особа ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 березня 2020 року, постановлену суддею Лях М.Ю., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у м. Харкові Ляхової Тетяни Борисівни, заінтересована особа ОСОБА_2 , в с т а н о в и в : 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у м. Харкові Ляхової Тетяни Борисівни та просив визнати неправомірними і скасувати: постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ляхової Т.Б. ВП №59302815 від 10.06.2019 року про відкриття виконавчого провадження; постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ляхової Т.Б. ВП №59302815 від 16.10.2019 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ляхової Т.Б. ВП №59302815 від 16.10.2019 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями готельними снарядами несмертельної дії; постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ляхової Т.Б. ВП №59302815 від 16.10.2019 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ляхової Т.Б. ВП №59302815 від 16.10.2019 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Скарга вмотивована тим, що державним виконавцем Ляховою Т.Б. відкрито виконавче провадження з примусового виконання дублікату виконавчого листа №2018/2-4291/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 800,00 грн. щомісяця, починаючи з 26.10.2011 р. і до ії повноліття. Про існування даного виконавчого провадження він дізнався в кінці листопада 2019 року, після того як його запросили в Київський відділ поліції ГУ НП в Харківській області. Від слідчого йому стало відомо, що відносно нього відкрито виконавче провадження. 02.12.2019 року він звернувся в Київський ВДВС міста Харкова за роз`ясненнями, і в той же день він дізнався про наявність Постанови від 10.06.2019 року ВП №59302815 про відкриття виконавчого провадження, та він отримав вищевказані оскаржувані постанови, які вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню виходячи з наступного. 10.10.2011 року його шлюб з ОСОБА_2 розірвано рішенням Київського районного суду м. Харкова. У 2011 році було винесено і рішення про стягнення аліментів. Незважаючи на розірвання шлюбу він з ОСОБА_2 продовжували проживати однією сім`єю, вели спільне господарство і він брав активну участь в утриманні та вихованні доньки. Лише в 2018 році вони стали проживати окремо. З моменту їх роздільного проживання будь-яких претензій матеріального характеру від ОСОБА_2 не надходило. За виконанням судового рішення про стягнення аліментів ОСОБА_2 звернулася лише в жовтні 2019 року. Він не ухилявся від сплати аліментів і дізнався про існування виконавчого провадження в кінці листопада 2019 року. Постанову про відкриття виконавчого провадження йому надіслано не було. Всі інші постанови ним було отримано на руки від державного виконавця лише 02.12.2019 року. Таким чином, у державного виконавця не було законних підстав для винесення постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника від 16.10.2019 року та вони є незаконними. Оскільки він не отримував копії постанови про відкриття виконавчого провадження і дізнався про його наявність лише при зустрічі з державним виконавцем, то вважає що строк на його оскарження не пропущений. Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 12 березня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі. Скарга вмотивована тим, що стягувач не мала права повторно подавати виконавчий лист до виконання, а державний виконавець відповідно не мала права відкривати виконавче провадження. Звертає увагу, що дізнався про відкрите виконавче провадження лише після притягнення його до адміністративно відповідальності. Також, зазначає, що розрахунок заборгованості не відповідає дійсності, він погашав заборгованість. У відзиві на апеляційну скаргу старший державний виконавець Ляхова Т.Б. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, та залишити ухвалу суду без змін. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив із того, що оскільки під час здійснення виконавчих дій в рамках ВП №59302815 з примусового виконання дубліката виконавчого листа №2018/2-4291/11 виданого 06.06.2019 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 800,00грн. щомісяця, починаючи з 26.10.2011р. і до її повноліття, зокрема при винесенні постанови від 10.06.2019 року про відкриття виконавчого провадження, постанови від 16.10.2019 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанови від 16.10.2019 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолодженою зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями готельними снарядами несмертельної дії, постанови від 16.10.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, постанови від 16.10.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, оскільки державний виконавець діяв у межах повноважень та на підставі вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень. З матеріалів справи вбачається, що станом на 31.12.2019 року заборгованість по аліментам в розмірі 72005,50 грн. боржником не сплачена, у зв`язку з чим суд вважає відсутність підстав для скасування обмежень та інших санкцій застосованих до ОСОБА_1 , у зв`язку з наявністю боргу по аліментним платежам. Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Розглядом справи встановлено, що на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова перебуває виконавче провадження №59302815 з примусового виконання дубліката виконавчого листа №2018/2-4291/11 виданого 06.06.2019 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 800,00 грн. щомісяця, починаючи з 26.10.2011 р. і до її повноліття. 10.06.2019 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Ляховою Т.Б. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №59302815 на підставі вказаного виконавчого листа №2018/2-4291/11 від 06.06.2019. Вказана постанова була направлена на адресу боржника, що підтверджується квитанцією Укрпошти. Державним виконавцем складено розрахунок заборгованості за виконавчим листом №2018/2-4291/11, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів за період 26.10.2011 р. по 30.09.2019 р. складає 114 016,32 грн., що сукупно перевищує суму відповідних платежів більше за шість місяців. Жодних платежів боржником не вчинено. Згідно з відповідями від 11.06.2019 та 24.09.2019, відомості щодо боржника у Пенсійному фонді України, Державній фіскальній службі України щодо отримання пенсії, доходів відсутні. 16.10.2019 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Ляховою Т.Б. в рамках ВП №59302815 винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. 16.10.2019 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Ляховою Т.Б. в рамках ВП №59302815 винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями готельними снарядами несмертельної дії. 16.10.2019 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Ляховою Т.Б. в рамках ВП №59302815 винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. 16.10.2019 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Ляховою Т.Б. винесена постанова ВП №59302815 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Вказані постанови надіслані боржнику, що підтверджується поштовим відправленням 6102408327325. Так згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч. 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. В силу ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Таким чином, боржник вважається таким, що отримав постанову про відкриття виконавчого провадження №59302815 від 10.06.2019 р. Більш того, неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження не тягне за собою визнання її протиправною. У частині 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави, за яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, а саме якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Беручи до уваги вище викладене судова колегія вважає, що державний виконавець діяв в межах повноважень наданих йому законом. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що державним виконавцем зроблено неправильний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, оскільки не враховано, що він добровільно сплачував аліменти на утримання дитини, що він проживав разом з дружиною та вони разом утримували дитину, а також державний виконавець фактично змінив розмір присуджених судом аліментів, також державний виконавець нарахував заборгованість за більш ніж три роки судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Спори щодо неправильності розрахунку заборгованості розглядаються судом за правилами загального позовного провадження за позовом особи. У передбаченому законом порядку розрахунок заборгованості по аліментам не оскаржувався. Посилання апелянта на те, що стягувачем пропущений 3-х річний строк пред`явлення виконавчого листа, і що заявниця не мала права повторно подавати виконавчий лист судова колегія відхиляє, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Разом з тим, вказані підстави не є тими підставами, які тягнуть за собою повернення виконавчого документа стягувачу, тому вказані боржником обставини не впливають на можливість відкриття виконавчого провадження. До тогож, з пояснень державного виконавця вбачається, що ОСОБА_2 зверталась раніше з заявою про примусове виконання рішення суду щодо стягненняаліментів, але виконавчий лист було втрачено. ОСОБА_2 отримала дублікат виконавчого листа на підставі судового рішення. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що суд порушив норми матеріального та процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на те, що ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 12 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.389 ЦПК України. Головуючий О.М.Хорошевський Судді І.В.Бурлака В.Б.Яцина Повний текст судового рішення складений 22 квітня 2021 року