Постанова Київський апеляційний суд № 759/9508/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/9508/16-ц Головуючий у І інстанції П`ятничук І.В. Провадження № 22-ц/824/4165/2020 Доповідач у ІІ інст. Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 16 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В., за участі секретаря Тимошевської С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Штойка Л.Р. на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: 02.05.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою щодо суб`єкту оскарження - Солом`янського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, та з урахуванням поданих 07.08.2019 р. та 11.10.2019 р. заяв про збільшення заявлених вимог скарги просив суд: - визнати неправомірними дії при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р., а довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №56779999 визнати незаконною та скасувати; - визнати незаконними дії головного державного виконавця Штойки Л.Р. та скасувати винесені нею постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про арешт коштів боржника; - зобов`язати головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойку Л.Р. направити повідомлення про скасування судом постанов: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про арешт коштів боржника - до відповідних установ, які були повідомленні нею раніше про їх винесення. - обчислити судом розмір заборгованості аліментів, враховуючи викладені у скарзі доводи скаржника, а саме з врахуванням: утримання податків з доходів боржника, з дня пред`явлення позову - щомісяця, а коли доходу в боржника не було - із заробітку (доходу), який одержує боржник на момент розрахунку, та додані до скарги докази; - зобов`язати головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойку Л.Р. перерахувати заборгованість та відобразити її повністю з дня пред`явлення позову - щомісяця у Додатку 15 до Інструкції, у спосіб враховуючи доводи скаржника. Надати розрахунок сторонам виконавчого провадження; - зобов`язати головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойку Л.Р. видалити відомості про скаржника з реєстру боржників, оскільки борг зі сплати аліментів - відсутній; - зобов`язати головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойку Л.Р. при встановленні відсутності заборгованості зі сплати аліментів - винести постанову про зняття арешту з майна боржника та забезпечити виконання рішення в інший спосіб. В обґрунтування заявлених вимог скарги ОСОБА_1 вказував на те, що в провадженні державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Штойки Людмили Романівни знаходиться виконавче провадження №56779999, за виконавчим листом №759/9508/16-ц, дублікат якого виданий Святошинським районним судом м. Києва 12.07.2018 року. У серпні 2018 на вимогу стягувача державний виконавець ВП №56779999, тоді ще - ОСОБА_3 , надав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів боржником у розмірі більше 55 тис. грн., а у грудні - 37 тис. грн. Боржнику розрахунки не надсилались, щомісячно розрахунок боргу не відображено - в порушення вимог ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень - щодо обов`язку виконавця повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Як вказує скаржник, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів державним виконавцем було обраховано з порушеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, Закону України «Про виконавче провадження», Сімейного Кодексу України, а також Конституції України. Так, відповідно доп. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, чого виконавцем не було зроблено, а наданий розрахунок відображений лише з березня 2018 року, при чому вказано, що на 01.03.2018 р. заборгованість становить 24 658,11 грн. Також, як вбачається з розрахунку, заборгованість розраховується державним виконавцем від нарахованої заробітної плати (без відрахувань податків), наприклад у період з травня по серпень 2018 р., що вказує на порушення ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, в період з липня 2017 по квітень 2018 року розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснено виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Проте боржник категорично з цим не погоджується та вважає, що при нарахуванні аліментів застосуванню підлягали положення Сімейного кодексу України в редакції від 05.10.2016, а також Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 року. Враховуючи наведені в поясненнях та в заявах обставини, просив заявлені вимоги задовольнити. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, а довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №56779999 - незаконною та скасовано. Визнано незаконними дії головного державного виконавця Штойки Л.Р. та скасовано винесені нею постанови: - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. - про арешт коштів боржника. Зобов`язано головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойку Л.Р. перерахувати заборгованість та відобразити її повністю з дня пред`явлення позову - щомісяця у Додатку 15 до Інструкції, у спосіб враховуючи доводи скаржника та надати розрахунок сторонам виконавчого провадження. В задоволенні інших вимог відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, головний державний виконавець Солом`янського РВДВС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні скарги відмовити. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не погоджується із висновком суду про те, що боржником надавались квитанції про сплату аліментів та довідки про його доходи. З`ясовуючи дане питання, суд першої інстанції не врахував доводи суб`єкта оскарження про те, що на численні запити державного виконавця вказані докази до матеріалів виконавчого провадження додані не були. Боржник жодного разу не надавав відомостей державному виконавцю щодо його працевлаштування для відрахування аліментів з його заробітної плати. За таких обставин у виконавця були наявні підстави для вирахування розміру аліментів виходячи із розміру середньої заробітної плати по м. Києву, а не з фактичного заробітку боржника. При цьому, квитанції про сплату ОСОБА_1 аліментів на виконання рішення суду також надані не в повному обсязі. За таких обставин, виконавчі дії були вчинені в межах наданих виконавцю повноважень. Звертає увагу суду також на те, що чинним законодавством передбачено порядок виконання рішення про стягнення аліментів та встановлено, що у випадку працевлаштування боржника відрахування аліментів із його заробітної плати здійснюється роботодавцем та враховується виконавцем при розрахунку заборгованості. Сплата боржником аліментних платежів самостійно на користь стягувача без повідомлення виконавця про його працевлаштування законом не передбачено. Відповідні дії можуть бути здійснені боржником якщо він не працює. Зазначає також, що встановивши наявність у боржника ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів з моменту відкриття виконавчого провадження встановивши, сукупний розмір якої перевищував розмір аліментів за чотири місяці, у виконавця були наявні передбачені законом підстави для винесення постанов щодо арешту майна боржника та встановлення обмежень. Вказує на те, що резолютивна частина ухвали суду зобов`язує державного виконавця провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням доводів скаржника, однак не уточнює, які саме доводи мають бути враховані. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченого статтею 360 ЦПК України до суду апеляційної інстанції не надходило. У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 підтримала вимоги скарги, просила її задовольнити. ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на особисту участь у судовому засіданні головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Штойки Л.Р. У зв`язку з неявкою останньої просив суд задовольнити його клопотання, визнавши дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Штойки Л.Р. зловживанням процесуальними правами та застосувати до неї заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. В задоволенні зазначеного клопотання колегією суддів апеляційного суду відмовлено, з огляду на положення статей 43, 450 ЦПК України, якими передбачено право (а не обов`язок) посадової особи органу державної виконавчої служби взяти участь у розгляді скарги. Неявка представника суб`єкта оскарження не перешкоджає розгляду скарги, а тому не може вважатись зловживанням процесуальними правами в розумінні статті 44 ЦПК України. Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. У відповідності до положень частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутності осіб, що не з`явились, але належним чином повідомлені. Заслухавши доповідь судді Таргоній Д.О., пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частково задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції вважав обґрунтованими доводи скаржника щодо наявності в діях головного державного виконавця порушень при здійсненні розрахунку заборгованості по аліментам, яким не були враховані численні звернення ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку та подані останнім документи і квитанції. Таким чином, за відсутності доказів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, вирішення питання про накладення тимчасових обмежень на боржника суд вважав передчасним. Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція). Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. Вирішуючи питання про застосування до правовідносин, що виникли між учасниками розгляду скарги, законодавчих норм, апеляційний суд звертає увагу ОСОБА_1 на неправильне трактування ним принципу незворотності дії законів у часі. Так, державний виконавець здійснює свою діяльність на підставі норм чинного законодавства, які діють на момент вчинення ним заходів щодо примусового виконання рішень. З огляду на вказане, вимоги щодо застосування державним виконавцем при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів норм законодавства, які діяли на момент постановлення судового рішення по справі, є необґрунтованим, а відповідне клопотання ОСОБА_1 , щодо звернення до Верховного Суду для вирішення питання сстосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо неконституційності законів№ 2234-VIII та № 2475-VIII не підлягає задоволенню. Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі - у редакції, що діє на момент звернення скаржника до суду) (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 р. позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 33% з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.07.2016 року і до їх повноліття. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили та 24.10.2016 року стягувачу ОСОБА_5 видано виконавчий лист. З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2016 року постановою державного виконавця відмовлено у відкритті виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». У лютому 2018 року ОСОБА_5 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа. Ухвалою суду від 02 березня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року задоволено заяву представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9 про видачу дубліката виконавчого листа. Видано дублікат виконавчого листа № 759/9508/16-ц від 24.10.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 33% з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. (т.1 а.с 70-71) 16 липня 2018 року державним виконавцем Солом`янського районного відділу ДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Москаленком А.А. за заявою стягувача ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 759/9508/16-ц від 24.10.2016 року. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (том 1 а.с. 151) З матеріалів виконавчого провадження, копії яких направлено надано на вимогу суду першої інстанції, також вбачається, що того ж дня, 16.07.2018 року, постановою державного виконавця Москаленка А.А. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 . (т. 1 а.с. 156) Крім того, 16 липня 2018 року державним виконавцем Москаленко А.А. на адресу боржника ОСОБА_1 направлено виклик з`явитися до виконавця 20.07.2018 року щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату (т. 1 а.с. 159) Матеріали справи також містять чотири розрахунки заборгованості по аліментам ОСОБА_1 . Так, згідно розрахунку заборгованості по аліментам від 22 серпня 2018 року, станом на 01.07.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість по аліментам за виконавчим листом №759/9508/16-ц від 12.07.2016 року у розмірі 55 514, 11 гривень. (том 1 а.с. 101) Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментам від 07.12.2018 року, станом на 01.12.2018 року заборгованість складає 37 484,58 гривень. (том 1 а.с. 102) Згідно розрахунку заборгованості від 11.03.2019 року, складеного головним державним виконавцем Соломянського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Штойкою Л.Р., заборгованість ОСОБА_1 по аліментам станом на лютий 2019 року становить 33402,97 гривень. Вказаний розрахунок зроблено за період з березня 2018 року по лютий 2019 року (том 1 а.с. 103) Матеріали виконавчого провадження містять розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №56779999 від 08.07.2019 року, який складено суб`єктом оскарження під час розгляду судом першої інстанції даної справи. Відповідно до даних розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на червень 2019 року становить 47 615, 27 гривень. (том 1 а.с. 174) Встановивши таким чином, що сукупний розмір заборгованості за період з 01.03.2019 року по 08.07.2019 року перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, головний державний виконавець Штойка Л.Р., посилаючись на положення ст. ст. 11, 71 Закону України «Про виконавче провадження», постановами від 09.07.2019 року встановила тимчасові обмеження відносно боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України; праві керування транспортними; праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; у праві полювання. Відповідно до положень частин 1-4 статті 71 Закону № 1404-VІІІ, порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. Згідно з положеннями статті 195 Сімейного кодексу України (в редакції на час здійснення державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів), заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. З матеріалів вказаного виконавчого провадження вбачається, що ОСОБА_1 у жовтні та листопаді 2018 року звертався із заявами до державного виконавця щодо перерахунку розміру заборгованості зі сплати аліментів та просив взяти до уваги квитанції про сплату аліментів та подані довідки, зокрема: довідку ОК-7 з Пенсійного фонду України, довідки з банку про заробітну плату за період з липня по вересень 2016 року, довідку з центру зайнятості про отримані виплати по безробіттю з жовтня 2016 року по липень 2017 року. Так, відповідно до довідки ОК-7 Пенсійного фонду України станом на 16.04.2019 року, у 2016 році ОСОБА_1 в період з січня по вересень був працевлаштований та отримував дохід, загальний розмір якого за вказаний період становив 67 663,11 гривень. У 2018 році дохід ОСОБА_1 , отримував у період з травня по грудень і його загальний розмір склав 58 274,29 грн. За період з січня по березень 2019 року дохід ОСОБА_1 становить 14062,50 грн.(том 1 а.с 115) З довідки, виданої ОСОБА_1 директором Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості 06.11.2018 року, в період з вересня 2016 року по червень 2017 року ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний та отримував відповідну допомогу, загальний розмір якої за вказаний період склав 43149,74 гривень. (а.с. 118) З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ОСОБА_1 вважається таким, що має заборгованість по сплаті аліментів вже станом на час відкриття виконавчого провадження, тобто на 16 липня 2018 року. При цьому, щомісячний розрахунок заборгованості державним виконавцем здійснено з березня 2018 року. При цьому, станом на липень 2018 року розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів розраховано в сумі 55514,11 грн. (у розрахунку від 22.08.2018 р.), станом на листопад 2018 року в сумі 37 484,58 грн. (відповідно до розрахунку від 07.12.2018р.), та станом на березень 2018 року у сумі 28065,49 грн. (у розрахунку від 11.03.2019р.) Щомісячного розрахунку за період з 06 липня 2016 року (на виконання рішення суду) до березня 2018 року матеріали виконавчого провадження не містять, що унеможливлює здійснення перевірки правильності такого розрахунку. Як вбачається із наявних у справі розрахунків заборгованості, обґрунтованими є також доводи скарги щодо здійснення нарахування державним виконавцем заборгованості по аліментах із сум без врахування податків, внесків і зборів (зокрема за період з травня по серпень 2018 року том 1 а.с. 173). Доводи апеляційної скарги щодо умисного ухилення ОСОБА_1 від надання документів, підтверджуючих отримані ним доходи, не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах виконавчого провадження, з яких вбачається, що боржник неодноразово звертався до виконавця із відповідними заявами та надавав документи. Крім того, скаржником підтверджено надання державному виконавцю копій квитанцій, підтверджуючих добровільне виконання ним судового рішення про стягнення аліментів за період з липня 2016 року по березень 2019 року, які не були враховані суб`єктом оскарження при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що до коректного визначення розміру заборгованості боржника зі сплати аліментів, вирішення державним виконавцем питання про встановлення тимчасових обмежень у правах є передчасним. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. При цьому, колегія суддів вважає правильним зазначити, що зі змісту скарги ОСОБА_1 вбачається, що останній не погоджується з розрахунком заборгованості по аліментам. Такий спір, відповідно до положень частини 3 статті 195 СК України підлягає вирішенню судом в порядку позовного провадження з дотриманням процедури визначеної відповідним процесуальним законом. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Штойка Л.Р. - залишити без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2020 року. Суддя-доповідач Таргоній Д.О. Судді: Голуб С.А. Ігнатченко Н.В.