Ухвала КАС ВС № 520/10443/2020
від 19.04.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 19 квітня 2021 року Київ справа №520/10443/2020 адміністративне провадження №К/9901/11688/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року у справі № 520/10443/2020 за позовом ОСОБА_1 до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Харківської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Харківської обласної прокуратури, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №26 від 20 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати Наказ Прокурора Харківської області №1886к від 18 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Харківської області або на рівнозначній посаді в Харківській обласній прокуратурі з 20 серпня 2020 року; - стягнути з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу; - допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання; - стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора та Прокуратури Харківської області судові витрати. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року, позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №26 від 20 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ; - визнано протиправним та скасовано Наказ прокурора Харківської області №1886к від 18 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області; - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Харківської області з 21 серпня 2020 року; - стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі: 117535,53 грн (сто сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять гривень 53 копійки). Судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 2 квітня 2021 року. У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року у справі №520/10443/2020 й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що судовий збір сплачено у меншому розмірі ніж це передбачено Законом України «Про судовий збір». Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою щодо однієї майнової вимоги і трьох вимог немайнового характеру. Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 2350,7106 грн (117535,53*1%*200%) і три вимоги немайнового характеру - 5044,8 грн (840,8*200%*3) загальною сумою: 7395,51 грн. Як вбачається з наявного у матеріалах касаційної скарги платіжного доручення №1412 від 30 березня 2021 року, скаржник сплатив судовий збір у розмірі: 5044,80 грн. З огляду на зазначене, Офісу Генерального прокурора необхідно доплатити судовий збір у розмірі: 2350,71 грн (7395,51-5044,80). Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа доплати судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року у справі № 520/10443/2020 за позовом ОСОБА_1 до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Харківської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду