Ухвала КАС ВС № 520/10106/2020

УХВАЛА 18 серпня 2021 року Київ справа №520/10106/2020 адміністративне провадження №К/9901/28893/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Білак М.В., Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №520/10106/2020 за позовом ОСОБА_1 до Керівника Харківської обласної прокуратури, Харківської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила: - визнати протиправними дії та рішення Офісу Генерального прокурора щодо визнання (фактичного схвалення) протиправного рішення №26 від 02 квітня 2020 року Кадрової комісії №1, визнати протиправним та скасувати рішення №26 від 02 квітня 2020 року Кадрової комісії №1 «Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою» щодо ОСОБА_1 ; - визнати протиправними дії прокурора Харківської області щодо видання наказу від 30 червня 2020 року №1322к, визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Харківської області від 30 червня 2020 року №1322к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури Харківської області; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури Харківської області або на рівнозначній посаді в Харківській обласній прокуратурі з 03 липня 2020 року; - визнати недійсним запис №26 про звільнення з роботи (з посади) на підставі наказу прокурора Харківської області від 30 червня 2020 року №1322к, зроблений прокуратурою Харківської області у трудовій книжці ОСОБА_1 та зобов`язати Харківську обласну прокуратуру внести до цієї трудової книжки відповідні виправлення; - стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день винесення судом рішення про поновлення; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітку, що підлягає виплаті у межах суми стягнення за один місяць. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року позов задоволено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року змінено, виклавши абзац 4 резолютивної частини рішення в такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури Харківської області з 03 липня 2020 року.» В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року - залишено без змін. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Офіс Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині сплати судового збору. Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI). Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви. Згідно з підпунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з цим позовом в 2020 році та заявив три вимоги немайнового характеру й похідні від них та одну вимогу майнового характеру. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2102,00 грн. Враховуючи те, що у судових рішеннях відсутня інформація щодо суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги підлягає сплаті у розмірі 6726, 40 грн ((2102,00х0,4*3)х200%=5044, 80 грн - за немайнові вимоги, 840,80х200%=1681,60 грн - за майнову вимогу). Разом із касаційною скаргою на адресу Верховного Суду надійшло платіжне доручення про сплату Офісом Генерального прокурора судового збору у розмірі 5044, 80 грн. Отже, скаржнику необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1681, 60 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Враховуючи викладене, касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням скаржнику строку для виправлення вказаних недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №520/10106/2020 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.М. Соколов М.В. Білак Л.О. Єресько , Судді Верховного Суду