Постанова 4818 № 639/887/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «13» квітня 2021 року м. Харків справа № 639/887/20 провадження № 22ц/818/2604/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б. за участю секретаря Дмитренко А.Ю. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року в складі судді Рубіжного С.О. в с т а н о в и в: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та просив стягнути з нього 4734,00 грн в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 100 000,00 грн в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, 12 519,00 грн втраченого заробітку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 6000,00 грн витрат на правову допомогу. Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 травня 2019 року, який залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді двох років обмеження волі, від відбування якого звільнено з випробуванням з іспитовим строком; цивільний позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_2 4734,00 грн на відшкодування витрат на лікування, 100 000,00 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди, 12 519,00 грн на відшкодування втраченого заробітку та 6000,00 грн витрат на правову допомогу, всього 123 253,00 грн. Постановою Верховного Суду від 28 січня 2020 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 - Юрченка В.В. задоволено частково; вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 травня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 липня 2019 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства; у решті судові рішення залишено без змін. У лютому 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у порядку цивільного судочинства. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 через представника звернувся до суду із клопотанням про призначення судової психологічної експертизи, яке в подальшому уточнив. Клопотання мотивоване тим, що йому завдано моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась з вини відповідача. Для з`ясування можливого розміру спричиненої моральної шкоди необхідні спеціальні знання у галузі психології, у зв`язку з чим просив провести психологічне дослідження та надати письмовий висновок експерта, у якому відповісти на такі питання: чи є ситуація, що досліджується (факт спричинення тілесних ушкоджень і втрата працездатності) психотравмуючою для ОСОБА_1 .? якщо так, то чи спричинені ОСОБА_1 страждання (на моральному рівні)?; якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання? Проведення судової експертизи просив доручити спеціалістам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса». Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про призначення судової психологічної експертизи задоволено; призначено у справі судову психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», яких попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; перед експертом поставлено наступні запитання: чи є ситуація, що досліджується (факт спричинення йому тілесних ушкоджень і втрата працездатності) психотравмуючою для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? якщо так, то чи спричинені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждання (на моральному рівні)? якщо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання? Для проведення експертизи експерту надано матеріали цивільної справи; оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 ; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач подав клопотання про призначення експертизи вже після того, як були розглянуті та з`ясовані судом усі докази по справі, а ним вже подано відзив на позовну заяву з переліком питань до позивача. Позивач повинен був подати докази разом з поданням позовної заяви та не обґрунтував неможливість проведення психологічної експертизи у визначені законом строки, не зазначив причин не вчасного її проведення, що є порушенням принципу правомірного очікування для відповідача. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило. В судове засідання учасники справи не з`явилися. Матеріали справи містять відомості про належне повідомлення учасників справи. Заяв про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вимог закону, обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, отже наявні підстави для призначення експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення. Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України). Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України). Згідно пунктів 6.3., 6.4. розділу 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. Пунктом 6.6. Інструкції до орієнтовного переліку питань, що ставляться на вирішення такої експертизи, віднесено питання: чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім`я та по батькові)? якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода)? чи спричинені особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? якщо особі (прізвище, ім`я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)? Метою психологічної експертизи щодо моральної шкоди є встановлення наявності чи відсутності моральних страждань внаслідок протиправних дій або бездіяльності інших осіб; причинного зв`язку між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями; встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах; визначення інтенсивності, глибини та тривалості страждань. Щодо рекомендацій встановлення розміру компенсації моральної шкоди висновки психолога носять імовірний характер та є науковою рекомендацією для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди судом. Як вбачається з матеріалів справи у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Спір між сторонами виник у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у дорожньо-транспортній пригоді, що трапилась з вини ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, як він вважає, йому завдано матеріальної та моральної шкоди. Цивільний позов ОСОБА_1 розглядався в межах кримінального провадження, однак постановою Верховного Суду від 28 січня 2020 року призначено новий розгляд цивільного позову у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Виходячи з предмета заявленого позову, наявність моральної шкоди, а також розмір можливої грошової компенсації за спричинені страждання входять до предмету доказування у справі, та від визначення таких обставин залежить правильне вирішення спору. Призначення судової психологічної експертизи необхідно для встановлення факту моральних страждань позивача та визначення ступеня психотравмуючого впливу ситуації, пов`язаної зі спричиненням йому тілесних ушкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, а також розміру можливої грошової компенсації. Для з`ясування зазначених питань необхідні знання у сфері іншій, ніж право, оскільки суд не є фахівцем у галузі психології. Враховуючи, що судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності призначення у справі психологічної експертизи для встановлення обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо того, що позивач повинен був подати докази разом з позовом та не обґрунтував неможливість проведення психологічної експертизи у визначені законом строки, не зазначив причин не вчасного її проведення, судова колегія відхиляє, оскільки згідно вимог ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, однак експертиза може бути проведена і за ухвалою суду, тобто подання висновку експертизи разом з позовною заявою не є обов`язком позивача. Твердження ОСОБА_2 щодо того, що позивач подав до суду клопотання про призначення експертизи вже після того, як були розглянуті та з`ясовані судом усі докази по справі, а ним вже подано відзив на позовну заяву з переліком питань до позивача, є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, після чого відбулось лише одне судове засідання, у межах якого вирішено питання про витребування матеріалів кримінального провадження та відкладено розгляд справи. Справа по суті не розглядалась. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин. Отже, доводи відповідача щодо несвоєчасного заявлення позивачем клопотання про призначення експертизи є необґрунтованими. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи. Оскільки ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається. Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, однак, справа по суті спору не розглядалась, питання щодо розподілу судових витрат за подачу апеляційної скарги не вирішується. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Бурлака Судді О.М. Хорошевський В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 16 квітня 2021 року.