Постанова Київський апеляційний суд № 759/22158/24

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2025 року місто Київ справа № 759/22158/24 апеляційне провадження № 22-ц/824/14437/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Саліхова В.В., суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Ліцею № 196 Святошинського району м. Києва - адвоката Северин Яни Володимирівни на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Твердохліб Ю.О., про призначення судової психолого-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліцею №196 Святошинського району м. Києва, Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві про визнання протиправним наказу про звільнення через прогул, встановлення факту цькування роботодавцем робітника, стягнення з роботодавця відшкодування шкоди, завданої цькуванням, витребування ненаданих працівнику документів,- в с т а н о в и в : У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліцею №196 Святошинського району м. Києва, Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві про визнання протиправним наказу про звільнення через прогул, встановлення факту цькування роботодавцем робітника, стягнення з роботодавця відшкодування шкоди завданої цькуванням, витребування ненаданих працівнику документів. У червні 2025 року представник позивача Павлова Н.Є. подала до суду клопотання про призначення судової психолого-психіатричної експертизи. В обґрунтування клопотання зазначає, що очевидно, що для вирішення справи має значення проведення експертного дослідження, яке потребує спеціальних знань у сфері судової психології/психіатрії. У справі даній справі позивач мотивує медичною документацією факт нанесення роботодавцем шкоди його психічному здоров`ю, тому призначення експертизи є обов'язком суду, а не правом. Позовні вимоги мотивовано, в тому числі, цькуванням роботодавцем позивача, в тому числі психологічним, з реальними наслідками - шкодою психічному здоров`ю позивача. Слід врахувати, що позивачем зазначено різні позовні вимоги, і лише для перевірки вимог про стягнення шкоди та встановлення факту цькування необхідно провести запитувану експертизу. Позивач стверджує, що внаслідок цькування позивача, його психічному здоров`ю було нанесено реальну шкоду, що підтверджено медичною документацією: висновком психіатра, психіатр систематично підтверджує наявність погіршення психічного здоров`я позивача. У виписці встановлено діагноз: F43.0 Гостра реакція на стрес, F48.0 Неврастенія, F51.2 Порушення режиму сну та неспання неорганічної етіології, Z00.4 Загальне психіатричне обстеження не класифіковане в інших рубриках, Z56 Інша фізична і психічна напруга в роботі. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року Клопотання представника позивача Павлової Н.Є. про призначення судово-психологічної експертизи задоволено та призначено у справі комплексну судову психологічно-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103-A). На розгляд експерта поставлено наступні питання: - чи страждає ОСОБА_1 на психічний розлад? - якщо ОСОБА_1 страждає на психічний розлад, то коли почалось таке захворювання? - чи має психічний розлад, на який страждає ОСОБА_1 , причинно-наслідковий характер з обставинами, які досліджуються у справі? - чи є дії відповідачів по справі, включно з діями щодо проведення зборів трудового колективу з засудженням позивача 11 червня 2024 року, психотравмувальними для позивача? - чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1 ? - якщо відповідь ствердно на питання 2.3 та/або 2.4 та/або 2.5, то який можливий грошовий еквівалент компенсації за завдані позивачу суттєві страждання (моральну шкоду)? Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, згідно з статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Встановлено розумні строки проведення експертизи. Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник Ліцею № 196 Святошинського району м. Києва - адвокат Северин Я.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та надіслати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обрунтовано тим, що суд порушив завдання, основні засади цивільного судочинства та права відповідачів на об'єктивний, ефективний, справедливий розгляд справи, гарантований Конституцією України. Суд першої інстанції жодним чином не обгрунтував відхилення аргументів та заперечень відповідачів щодо призначення у справі експертизи, а поставлені на вирішення експерта питання не є необхідними для встановлення або спростування жодної з позовних вимог та не стосуються предмету спору у справі. Вказує, що у даній справі відсутня потреба у призначенні експертизи, оскільки в її матеріалах є достатньо доказів для ухвалення судового рішення по суті позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Павлова Н.Є. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги. В судовому засіданні представники Ліцею № 196 Святошинського району м. Києва - адвокати Северин Я.В., Бовкун А.С. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Представник Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві - Соломінчук В.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник ОСОБА_1 - адвокат Павлова Н.Є. проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення. Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для правильного вирішення заявлених вимог необхідні спеціальні знання та на час проведення експертизи необхідно зупинити провадження у справі. Такий висновок суду грунтується на нормах матеріального та процесуального права. Звертаючись до суду з позовом, позивач, зокрема, посилався на те, що роботодавцем нанесено шкоду його психічному здоров'ю, застосовано цькування, що відобразилося на психологічному стані позивача. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 105 ЦПК України передбачено, що призначення експертизи судом є обов`язковим у разі подання клопотання про призначення експертизи обома сторонами; призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України). Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Відповідно до пунктів 6.1. - 6.4 розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року, об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку). Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи. Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. Відтак, постановляючи ухвалу про призначення комплексної судової психологічно-психіатричної експертизи, суд першої інстанції правильно виходив з того, що для установлення змін у психічному й психологічному стані позивача, які на думку останнього, спричинено роботодавцем, необхідні спеціальні знання експертів, у зв`язку з чим дійшов обгрунтованого висновку про призначення у справі експертизи. З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції жодним чином не обгрунтував відхилення аргументів та заперечень відповідачів щодо призначення у справі експертизи, а поставлені на вирішення експерта питання не є необхідними для встановлення або спростування жодної з позовних вимог та не стосуються предмету спору у справі. Доводи апеляційної скарги про те, що суд постановляючи ухвалу про призначення експертизи порушив основні засади цивільного судочинства та права відповідачів на об`єктивний, ефективний, справедливий розгляд справи, колегія суддів відхиляє, оскільки вони є безпідставними. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право доступу до правосуддя, справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому відхиляються колегія суддів. При цьому, колегія суддів зауважує, що призначення судової експертизи у справі є частиною дослідження обставин по справі, що дозволить суду максимально повно з`ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини. Суд, не даючи оцінку правовим відносинам між сторонами у справі, не вправі позбавляти дозволених законом та обраних сторонами засобів доказування, оскільки за такої ситуації це порушить їх права у цивільному процесі, свідчитиме про порушення принципу диспозитивності та об`єктивного судового розгляду. Підсумовуючи, апеляційний суд встановив, що апелянтом не наведено доводів, які б були підставою для відмови в призначенні експертизи в даній справі, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду про призначення експертизи. Суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення призначення по справі експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань неможливо встановити обставини, що входять в предмет доказування по даній справі. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Ліцею № 196 Святошинського району м. Києва - адвоката Северин Яни Володимирівни залишити без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення в частині зупинення провадження у справі. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року. Головуючий: Судді: