Постанова 4824 № 357/5107/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/1623/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 357/5107/20 27 січня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. - Заришняк Г.М. суддів - Олійника В.І. при секретарі - Климчук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року, про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, постановлену під головуванням судді Кошель Б.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України Білоцерківське управління, Прокуратури Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- в с т а н о в и в: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної казначейської служби України Білоцерківське управління, Прокуратури Київської області, в якому просить стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн., 580 318,00 грн. матеріальної шкоди та судові витрати по справі. 13 жовтня 2020 року до суду надійшло клопотання позивача про призначення у справі судово-психологічної експертизи, посилаючись на те, що відповідач не погоджується з визначеним позивачем розміром моральної шкоди, а тому, оскільки необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, просив призначити судово-психологічну експертизу. Проведення експертизи просить доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та на вирішення експерта поставити наступні питання:

1. Чи спричинені ОСОБА_1 моральні страждання (моральна шкода), у зв`язку з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності та взяття під варту?

2. Якщо так, то який розмір завданої ОСОБА_1 моральної шкоди? Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року клопотання задоволено. Призначено по справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши експертів про кримінальну відповідальність по ст.ст.384, 385 КК України. На вирішення експертів поставлено питання:

1. Чи спричинені ОСОБА_1 моральні страждання (моральна шкода), у зв`язку з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності та взяття під варту?

2. Якщо так, то який розмір завданої ОСОБА_1 моральної шкоди? Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено. Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Київська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду від 15.10.2020 року і направити справу для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Прокуратура зазначала, що в ухвалі суду не зазначено ні обставин справи, які мають значення для проведення експертизи, ні підстав для її проведення, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного й необґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання позивача про призначення експертизи. Вказував на те, що законодавством чітко врегульовані межі відшкодування моральної шкоди у випадку завдання її особі органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду внаслідок вчинення незаконних дій та величини, які враховуються при їх обчисленні, а саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на зазначене, вважає, що будь-яких об`єктивних підстав для призначення судової-психологічної експертизи та у зв`язку з цим зупинення провадження у справі не існує, як і не існує взаємно суперечливих доказів у даній справі, а безпідставне зупинення провадження у справі призводить до необґрунтованого затягування її розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні представник Київської обласної прокуратури - Буцмак А.Ю. підтримав доводи апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення. Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника прокуратури, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання позивача про призначення у справі судово-психологічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки для повного та всебічного з`ясування обставин, встановлення факту спричинення моральної шкоди її розміру з врахуванням об`єму, характеру, ступеню, глибини, інтенсивності та тривалості необхідні спеціальні знання, призначення по справі судово-психологічної експертизи є необхідним, та в даному випадку висновок експерта має суттєве значення для вирішення спору, що не протирічить чинному законодавству України і не суперечить правам та інтересам сторін. Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, з огляду на наступне. Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно із вимогами статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються саме судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Окрім того, відповідно до пункту 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Виходячи з наведеного, враховуючи, що предметом доказування у даній справи є факт завдання моральної шкоди та її розміру, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання позивача про призначення у справі судово-психологічної експертизи. Доводи апеляційної скарги про те, що будь-яких об`єктивних підстав для призначення судової-психологічної експертизи та у зв`язку з цим зупинення провадження у справі не існує, як і не існує взаємно суперечливих доказів у даній справі, а безпідставне зупинення провадження у справі призводить до необґрунтованого затягування її розгляду, колегія суддів відхиляє, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справа. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З матеріалів справи вбачається, що позивач, зокрема, просить суд стягнути моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн. Моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Скориставшись своїм процесуальним правом позивач заявив клопотання про призначення у справі судово-психологічної експертизи, з метою підтвердження факту завдання моральної шкоди та її розміру, врахувавши, що відповідач вважає, заявлений до відшкодування розмір такої шкоди необґрунтованим. Відтак, з метою всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи та оцінки доказів, колегія суддів вважає наявні об`єктивні підстави для призначення судової-психологічної експертизи у даній справі. Досліджуючи сукупність передбачених частиною першою статті 103 ЦПК України обставин, за яких суд призначає експертизу, колегія суддів зазначає, що обставини даного спору безумовно вимагають залучення фахівця, який має спеціальні знання у галузі психології, а висновок експертизи не буде мати для суду наперед встановленого значення, оскільки оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі (стаття 110 ЦПК України). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції щодо призначення у даній справі експертизи постановлена відповідно до вимог процесуального законодавства і підстави для її скасування відсутні. Підстави для відшкодування судових витрат на користь Київської обласної прокуратури відсутні, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 28 січня 2021 року. Головуючий: Судді: