Ухвала КЦС ВС № 639/887/20

УХВАЛА 14 вересня 2023 року м. Київ справа № 639/887/20 провадження № 61-13023ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2021 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення середнього заробітку, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в якому просив суд стягнути 4 734,00 грн відшкодування витрат на лікування, 100 000,00 грн відшкодування заподіяної моральної шкоди, 12 519,00 грн втраченого заробітку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування майнової шкоди суму в розмірі 4 129,47 грн. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток у розмірі 12 519,00 грн. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 70 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2021 року в частині стягнення моральної шкоди змінено, зменшено розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , з 70 000,00 грн до 30 000,00 грн, в частині розподілу судових витрат скасовано. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року скасовано. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 30 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2021 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у даній справі становить 117 253,00 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100=268 400,00 грн). Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подавкасаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2021 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення середнього заробітку. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун А. Ю. Зайцев М. Є. Червинська