Постанова Київський апеляційний суд № 755/3539/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 квітня 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 755/3539/21 Номер провадження 33/824/2054/2021 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Вербова І. М., за участі: представника скаржника - адвоката Бобович М. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бобовича Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року (а.с. 43-47) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 454 грн. Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, 22 березня 2021 року Бобович М. М. в інтересах ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу у якій, просив постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що визначаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, судом першої інстанції не було вказано, який саме пункт ст. 44-3 КУПаП було порушено ОСОБА_1 . Скаржник зазначає, що він не є фізичною особою-підприємцем чи безпосереднім керівником суб`єкта господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а є найманим працівником та працює адміністратором доставки. Крім того, згідно наказу № 22 від 22 травня 2020 року були покладені на генерального директора ТОВ «Анджел» ОСОБА_2 . Вислухавши пояснення представника скаржника - адвоката Бобович М. М., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2», на усій території України встановлено карантин. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029) Згідно ч. 1 ст. 44-3 КУПАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Відповідно до підпунктів 13, 14 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, На території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри між місцями для сидіння за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв); діяльність суб`єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра; не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, що закривають ніс та рот, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно; не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни). Так, з протоколу про адміністративне правопорушення № 81 від 02 лютого 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , який є керуючим кафе, 02 лютого 2021 року о 13 годині 58 хвилин, перебуваючи на робочому місці, що розташованому за адресою: місто Київ, вулиця Малишка, 2, не забезпечив умови для дотримання обумовлених протиепідемологічних заходів, не забезпечив здійснення контролю за використанням засобів індивідуального захисту, працівники в залі знаходились без масок, в закладі відсутнє тимчасове маркування для дотримання безпечної дистанції, не дотримано вимог щодо розміщення відвідувачів у залі громадського харчування, на вході відсутні інформаційні матеріали щодо встановлених протиепідемологічних обмежень. Викладені у вищевказаному протоколі обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи фотокартками. Вказані обставини, свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 , як керуючого вищевказаним кафе, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не було вказано, який саме пункт ст. 44-3 КУПаП було порушено ОСОБА_1 , не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки зі змісту вказаної постанови вбачається, що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 вказаної статті. Посилання скаржника на те, що він не є безпосереднім керівником суб`єкта господарювання, не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Бобовича Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Вербова