Постанова Київський апеляційний суд № 757/10549/21-п

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 757/10549/21-п Номер провадження 33/824/4225/2021 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Вербова І. М., за участі: представника скаржника - адвоката Целовальніченко Н. Є. прокурора - Шкурпело Р. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року (а.с. 90) провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрито, у зв`язку з закінченням строку її притягнення до адміністративної відповідальності. Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, 25 серпня 2021 року ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу у якій, просила постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка з 25 лютого 2020 року по 25 червня 2020 року перебувала на тимчасово окупованій території. Скаржник зазначає, що на тимчасово окупованій території, держава не може гарантувати їй дотримання її прав, не може забезпечити сталу роботу систем зв`язку, а тому, виконання нею обов`язків на такій території є обмеженим з незалежних від неї причин. Відсутність якісного інтернету та відсутність гаджетів на тимчасово окупованій території України спричинили труднощі у використанні електронного цифрового підпису та заповненні декларації, що стало причиною пропуску строку подачі декларації. У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Целовальніченко Н. Є. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Прокурор Шкурпело Р. В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову, без змін. Вислухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ч.1 ст.172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. За приписами ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи зазначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб- сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 року № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій особи уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за № 956/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Частиною першою вказаної форми визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, шляхом заповнення електронної форми. Із п. 5 Розділу ІІ Формування та ведення Реєстру Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що суб`єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Сovid-19)» встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня. Суб`єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв`язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період. П.2-1 Прикінцевих положень «Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що суб`єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв`язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період. Під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції встановлено, що з грудня 2016 року ОСОБА_1 обіймає посаду головного спеціаліста відділу фінансування соціальних виплат Департаменту реалізації державних соціальних програм Міністерства соціальної політики України. Вказана посада відноситься до категорії «В» державної служби, на яку розповсюджується дія Закону України «Про запобігання корупції». Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується скаржником, остання подала щорічну декларацію за 2019 рік на сайт НАЗК 01 червня 2020 року о 23 год. 56 хв. Відповідно до інформації Національного агентства, дата публікації повідомлення на сайті співпадає з фактичною датою подання до реєстру. Про технічну справність реєстру та можливість подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 за період 01 січня 2020 року по 01 червня 2020 року свідчить відповідь адміністратора. Відповідно до інформації НАЗК від 09 вересня 2020 року № 47-05/47409/20, ОСОБА_1 почала заповнювати декларацію 01 червня 2020 року о 21:41:18. Про факт обізнаності ОСОБА_1 із необхідністю подання декларації свідчить підписане нею ознайомлення з обмеженнями, встановленими законом України «Про запобігання корупції», а також факт подання нею декларацій за минулі роки. Таким чином, ОСОБА_1 будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, подала декларацію особи на, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, 01 червня 2020 року о 23 год. 56 хв., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не мала можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв`язку із встановленням на території її проживання карантинно-обмежувальних заходів, матеріали справи не містять. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала на тимчасово окуповані території України у період з 25 лютого 2020 року по 25 червня 2020 року, а декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, остання подала 01 червня 2020 року о 23 год. 56 хв., тобто перебуваючи на тимчасово окупованій території. Таким чином, підстави вважати, що остання не мала можливості подати вищевказану декларації у строк, до 01 червня 2020 року, у суду апеляційної інстанції відсутні. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновкми суду першої інстанції щодо відсутності підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю у діяз ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно узагальненого науково-консультативного висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Як вбачається з матеріалів справи, пояснення у ОСОБА_1 було відібрано 21 жовтня 2020 року, а тому, саме зазначену дату слід вважати датою виявлення адміністративного правопорушення, а відтак, строк притягнення її до адміністративної відповідальності закінчився 21 квітня 2021 року. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції ставиться критично до посилання скаржника на відсутність у неї якісного інтернету та гаджетів на тимчасово окупованій території України, що спричинило труднощі у використанні електронного цифрового підпису та заповненні декларації, оскільки як вбачається з матеріалів справи, зазначена декларація була подана нею 01 червня 2020 року о 23 год. 56 хв. у час перебування її на тимчасово окупованій території, а не після повернення на вільну територію України. Крім того, скаржник перебувала на тимчасово окупованій території з 25 лютого 2020 року, а щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним роком. Таким чином, скаржник не була позбавлена можливості подати декларацію за 2019 рік у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня по 25 лютого 2020 року. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Вербова