LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854540/2800/20

від 15.04.2021 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2800/20 Категорія: 102010200 Головуючий в 1 інстанції: Хомякова В. В. Час і місце ухвалення: м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому, просить: - визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не поновлення та не виплати пенсії ОСОБА_1 протиправною та дискримінаційною; - визнати протиправним та дискримінаційним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 від 09.04.2020 року - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинити певні дії - провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок з врахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області коштів в сумі 100000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його противоправними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відмовило у поновленні пенсії ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 10.08.2000 вона виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік. До вказаного періоду позивач проживала в АДРЕСА_1 та перебувала на обліку в пенсійному органі, як пенсіонер. З 2001 року позивач не отримує пенсію. З`ясувавши, що з 2009 року відповідно до рішення Конституційного Суду України позивач має право на отримання пенсії, остання 30.04.2019 звернулась через представника до відповідача, надіславши засобами поштового зв`язку нотаріально посвідчені документи та заяву про поновлення виплати пенсії. Відповідач відмовив позивачу в поновленні пенсії, що стало предметом судового розгляду в справі №540/2266/19. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року в справі №540/2266/19 відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву позивача про поновлення виплати пенсії. Відповідно до рішення від 09.04.2020 відповідач, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду в справі №540/2266/19, повторно розглянув заяву позивача від 30.04.2019 та відмовив у поновленні пенсії через відсутність архівної справи. Вказану відмову позивач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 09.04.2020 року №4 про відмову у поновлені пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії за віком від 30.04.2019 та прийняти рішення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV з урахуванням висновків суду в даному рішенні. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 210 грн. 20 коп. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про поновлення виплати пенсії та прийняти в цій частині нове рішення про зобов`язання відповідача поновити виплату пенсії позивачці з 07.10.2009 року. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що в даному випадку у органу влади відсутні дискреційні повноваження, оскільки згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки. При цьому вказав, що спосіб відновлення порушеного права повинен бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність. Також зазначено, що той факт, що архівні сховища з пенсійними документами залишились на окупованій території, в даному випадку, не може бути підставою для позбавлення позивача права на поновлення виплати пенсії, а у разі необхідності й призначення її знову. Водночас, трудова книжка з відміткою про призначення пенсії та пенсійне посвідчення є тими документами, на підставі яких можливе відновлення виплати пенсії, при цьому така виплата повинна проводитись з урахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів. Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала до 2000 року за адресою АДРЕСА_1 . Як стверджує позивач, по досягненні пенсійного віку та наявності 41 років страхового стажу, їй була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась до виїзду за кордон, що підтверджується посвідченням ветерана праці та трудовою книжкою. Для оформлення постійного проживання за кордоном позивачка оформила зняття з реєстрації з останнього місця проживання та здала паспорт громадянина України. Замість паспорту громадянина України позивачка отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий органом 0103, 12.07.2000, строк дії якого був продовжений до 12.07.2020. 10.08.2000 позивачка виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Починаючи з 2000 року і станом на сьогоднішній день, позивачка проживає в Ізраїлі, пенсії від України не отримує. Після переїзду на місце постійного проживання в Ізраїль, позивачці офіційними органами Ізраїлю був наданий документ - посвідчення особи № НОМЕР_2 , видане відділенням МВС Держави Ізраїль, 30.07.2014 . 21 червня 2019 року позивач через свого представника звернулась до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення та перерахунок пенсії з 07.10.2009, до якої були додані копії наступних документів: особиста декларація; апостильована копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 (серія НОМЕР_3 , дійсний до 12.07.2020 року); апостильована довіреність, якою позивач уповноважує ОСОБА_3 та інших осіб бути її представниками; нотаріально засвідчена копія трудової книжки на ОСОБА_1 ; заява про витребування пенсійної справи; нотаріально засвідчена копія посвідчення ветерана праці серія НОМЕР_4 на ОСОБА_1 . Листом від 30.07.2019 №491/М-99-10 та листом від 15.08.2019 № 2194/02-04 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, повідомлено представнику позивача підстави відмови у поновленні виплати пенсії з 07.10.2009 ОСОБА_1 , а саме: звернення позивача за поновленням виплати пенсії відбулось з порушенням процедури, визначеної Порядком 22-1, який передбачає особисте звернення особи за поновленням пенсії в органи Пенсійного фонду з наданням оригіналу паспорту з відповідною реєстрацією на території України та інших документів, передбачених як Порядком 22-1. Комісією відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянуто відповідну заяву та прийнято рішення від 15.08.2019 №39, яким відмовлено в поновленні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_4 . Вбачаючи у листах ГУ ПФУ в Херсонській області бездіяльність та не погоджуючись з тим, що відповідачем не поновлено виплату пенсії, позивач звернулась до суду із позовом. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/2266/19 від 02.01.2020 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не витребування архівної пенсійної справи ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати архівну пенсійну справу ОСОБА_1 , скасоване рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 15.08.2019 №39 про відмову у поновлені пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_5 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії за віком від 30.04.2019 та прийняти рішення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 рішення Херсонського окружного адміністративного суду залишено в силі. 01.07.2020 представником позивачки було отримано рішення відповідача № 4 від 09.04.2020 про відмову у поновленні пенсії, у відповідності до якого відповідач відмовив позивачці у поновленні пенсії, обґрунтовуючи свою відмову наступним: - «Головним управлінням ПФУ в Херсонській області був направлений запит 08.04.2020 про витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, оскільки в управлінні відсутня архівна пенсійна справа, тому підстав для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 немає». Позивачка стверджує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, рішенням про відмову у поновленні виплати пенсії, порушив її права та законні інтереси та просить суд захистити її права шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 09.04.2020 №4, визнати бездіяльність відповідача, щодо не поновлення її пенсії - протиправною та зобов`язати його вчинити певні дії - поновити виплату пенсії. Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції враховуючи, що спірне рішення спрямовано на суто формальне виконання судового рішення в справі №540/2266/19, з урахуванням того, що відповідачу наперед було відомо про відсутність у нього архівної пенсійної справи; відповідач не дочекався відправлення засобами поштового зв`язку на адресу Пенсійного фонду Російської Федерації запиту від 08.04.2020 року (докази відправлення запиту станом на 09.04.2020 року відсутні); відповідач не мав наміру отримати відповідь на свій запит від 08.04.2020 року та не чекав на неї; відповідач фактично поставив позивача в умови, за яких остання була наперед позбавлена будь-якої можливості на поновлення пенсії, а отже прийшов до висновку, що рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №4 від 09.04.2020 року не відповідає вимогам ст. 2 КАС України є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому вказав, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не поновлення та не виплати пенсії ОСОБА_1 , оскільки, за відсутності архівної пенсійної справи, відповідач не мав обов`язку та фактичної можливості на поновлення виплати пенсії. Також відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок з врахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, вказавши про їх передчасність та оскільки відповідач ще не отримав матеріали архівної пенсійної справи від Пенсійного фонду Російської Федерації, і на цю обставину відповідач вплинути не може. Разом з тим, вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву позивачки про призначення/перерахунок та виплату пенсії за віком та прийняти рішення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV з урахуванням матеріалів пенсійної справи позивача, яка надійде на адресу відповідача від Пенсійного фонду Російської Федерації на виконання запиту від 08.04.2020 року, оскільки розгляд заяви позивачки 09.04.2020 був вчинений з порушенням законодавства. Водночас, відмовив у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 грн., оскільки відсутня протиправна бездіяльність відповідача. Колегія суддів не досліджуючи дані спірні правовідносини в межах обґрунтувань адміністративного позову зазначає таке. З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з тим, що відповідачем не поновлено виплату пенсії за її заявою про призначення та перерахунок пенсії з 07.10.2009 позивач звернулась до суду із позовом. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/2266/19 від 02.01.2020 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не витребування архівної пенсійної справи ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати архівну пенсійну справу ОСОБА_1 , скасоване рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 15.08.2019 №39 про відмову у поновлені пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_5 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії за віком від 30.04.2019 та прийняти рішення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 рішення Херсонського окружного адміністративного суду залишено в силі. На виконання рішення суду, відповідачем витребувано пенсійну справу та прийнято оскаржуване рішення №4 від 09.04.2020 року про результати розгляду заяви, яким відмовлено у поновленні пенсії, обґрунтовуючи свою відмову наступним: - «Головним управлінням ПФУ в Херсонській області був направлений запит 08.04.2020 про витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, оскільки в управлінні відсутня архівна пенсійна справа, тому підстав для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 немає». З аналізу наведених спірних відносин вбачається, що вони є похідними та виникли в зв`язку з неналежним виконанням суб`єктом владних повноважень-відповідачем рішенням Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/2266/19 від 02.01.2020року і не є самостійними позовними вимогами. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 370 КАС України) . Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішення суду в адміністративній справі регламентовані Розділом IV КАС України. Так, положеннями статті 383 КАС України (визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду) визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. З аналізу вказаної норми вбачається, що позов, який направлений на контроль за виконанням судового рішення, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб`єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов`язані з належним виконанням судового рішення, а відтак саме суд, який постановив рішення по суті позовних вимог наділений повноваженнями щодо судового контролю. Близьких за змістом висновків дійшов Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові №3 від 13 березня 2017 року "Про огляд практики застосування адміністративними судами статі 267 Кодексу адміністративного судочинства". Такий процесуальний механізм є необхідним для забезпечення рівності сторін, процесуальної дисципліни та юридичної визначеності. Зважаючи на вищеозначені норми, колегія суддів приходить до висновку, оскаржуване рішення відповідача про відмову у поновленні виплати пенсії позивачці, прийняте на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року по справі №540/2266/19 може бути підставою для звернення до суду в порядку, встановленому статтею 383 КАС України, а не з новим позовом, підставою для якого по суті є неналежне (на думку позивача) виконання відповідачем судового рішення. Враховуючи, що спірні відносини є пов`язаними (похідними) з неналежним виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року по справі №540/2266/19 і не є самостійними позовними вимогами, тобто безпосередньо пов`язані з предметом і підставою позову за якими постановлене судове рішення по суті позовних вимог між тими ж сторонами існують правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України. В іншому випадку, розгляд питань, пов`язаних із виконанням цього рішення некомпетентними (в розумінні частини 1 статі 383 КАС України) судами шляхом розгляду нових позовних вимог (сукупність проваджень) призведе до штучного створення перешкод щодо належного судового контролю за виконанням попереднього рішення суду з аналогічного предмету та підстави позову, які були первинними для виникнення даних спірних правовідносин (в даному випадку рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року по справі №540/2266/19), та фактично створює можливість перегляду остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі, що є порушенням конституційного принципу щодо обов`язковості судового рішення (частина 5 статті 124 Конституції України), принципу юридичної визначеності та поваги до остаточного рішення суду (Res judicata у світлі прецедентних рішень Європейського суду з прав людини). Колегія суддів також приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, зроблені у справі Зубац проти Хорватії (ZUBAC v. CROATIA) від 05 квітня 2018 року (заява № 40160/12), за якими формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Саме із цих міркувань і на цих підставах суд застосовує правові наслідки, передбачені частиною 1 статті 319 КАС України незалежно від доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач вправі обирати на власний розсуд спосіб правового захисту, водночас право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави (рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року справа "ОСОБА_8 Ганс-Адамс II проти Німеччини"), зокрема діюче законодавство, яке є доступним та передбачуваним, виключає можливість повторного розгляду тотожних позовних вимог, якщо є такі, що набрало законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому, суд, оговорюючи питання, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права, та якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою, враховує відсутність відомостей, що позивач втратив право звернення до суду у порядку статі 383 КАС України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Згідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (пункт 4 частина 1 стаття 238 КАС України). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи помилково застосовані норми процесуального права, а тому, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про закриття провадження по справі. Керуючись ст.ст. 238, 240, 308, 311, ст.315, 319,321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково . Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 15 квітня 2021 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»