Постанова 4851 № 520/19322/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 р. Справа № 520/19322/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/19322/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо розстрочення виплати не отриманої суми пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області із врахуванням раніше виплачених сум негайно виплатити різницю не отриманої пенсії з 01.01.2018 по 31.05.2021, перераховану за рішенням суду, ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року з 25.08.1992. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 р. у справі № 520/13914/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та подальшу виплату пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 На виконання зазначеного судового рішення позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2018 , що підтверджено копією розрахунку. Проведено розрахунок на доплату пенсії з січня 2018 по травень 2021 в розмірі 60192,00 грн., доплата пенсії згідно розрахунку підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України, проте зазначено, що її буде виплачено за наявності відповідного бюджетного фінансування. Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції з того, що Кабінет Міністрів України має всі достатні правові підстави врегулювати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет». Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Спірні відносини у цій справі фактично виникли у зв`язку із тим, що відповідачем, на думку позивача, неналежним чином виконується рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 р. у справі № 520/13914/20 , яке набрало законної сили. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно із ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно із ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Аналіз зазначених норм вказує, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України). Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 Кас України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Судовим розглядом встановлено, що листом Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 14.05.2021 № 5613- 9099/Ч-02/8-2000/21 позивача повідомлено, що різницю в пенсії, обчислену за рішенням суду з 01.01.2018 по 31.05.2021, буде виплачено в межах затверджених бюджетних асигнувань для здійснення відповідних виплат. Листом Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійноо фонду України від 28.08.2021 №25477-24758/Ч-03/8-2800/21 повідомлено позивача, що погашення заборгованості, обчисленої на виконання рішення суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету. Також зазначено, що станом на 28.08.2021 Пенсійним фондом України у 2021 році профінансовано погашення заборгованості з пенсійних виплат на суму 360 млн грн. з датою надходження судових рішень до боржників по 11.11.2019 включно. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо виплати заборгованості по пенсії протиправною, оскільки відповідач діє на підставах, не передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого було порушено право ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, яке передбачено чинним законодавством. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 382 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом у справі № 520/13914/20, тому вимоги позивача слід розглядати не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 р. у справі №806/2143/1517 від 17.04.2019 р. у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 р. у справі №295/13613/16, від 22.08.2019 р. у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 р. у справі №802/1933/18-а. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а не про закриття провадження у справі. Згідно з ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки є рішення суду яке набрало законної сили з того самого фактичного предмету спору і між тими самим сторонами, то рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Керуючись ст.ст. 229, 238, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321-325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі № 520/19322/21 - скасувати. Провадження у справі № 520/19322/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова Л.В. Любчич