Постанова 4812 № 472/449/20

14.04.21 22-ц/812/664/21 Справа номер 472/449/20 Головуючий суду першої інстанції - Чаричанський П. О. Провадження номер 22-ц/812/664/21 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2021 року м.Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого - Локтіонової О. В., суддів: Колосовського С. Ю., Самчишиної Н. В., із секретарем судового засідання - Біляєвою В. М., без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою головного державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Легкої Ольги Володимирівни на ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 лютого 2021 року, постановлену о 10 год 52 хв під головуванням судді Чаричанського П. О. в приміщенні суду у смт Веселинове Миколаївської області, повний текст якої складено 15 лютого 2021 року, за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Легкої Ольги Володимирівни, У С Т А Н О В И В: У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу на дії головного державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (далі - Веселинівський ВДВС) Легкої О. В., яку обґрунтовував наступним. На виконанні Веселинівського ВДВС перебувають виконавчі провадження №62993391 та №62992423 про стягнення з ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 боргу за договором позики в сумі 20 529,83 грн та судового збору в сумі 783,26 грн. 15 січня 2021 року представник стягувача звернувся до головного державного виконавця Веселинівського ВДВС Легкої О. В. із клопотанням про ознайомлення з матеріалами вказаних виконавчих проваджень. Проте, у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Посилаючись на те, що вказані дії державного виконавця протирічать положенням Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, заявник просив визнати неправомірною відмову головного державного виконавця Веселинівського ВДВС Легкої О. В. у наданні матеріалів виконавчих проваджень №62993391 та №62992423 для ознайомлення та зобов`язати вказаного виконавця надати представнику стягувача матеріали виконавчих проваджень для ознайомлення. Державний виконавець проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на те, що її дії є законними, бо особистий прийом громадян у Веселинівському ВДВС скасований до особливого розпорядження відповідно до п.19 протоколу №2 від 10.03.2020 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у зв`язку з введеними на території України карантинними заходами. Крім того, вона наголошувала на тому, що стягувачу та його представнику неодноразово надавалися документи для ознайомлення, а також їх копії на 26 аркушах та було надано ідентифікатори доступу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень для ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень. Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 лютого 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову у наданні для ознайомлення матеріалів виконавчих проваджень №62993391 та №62992423, а також зобов`язано головного державного виконавця Веселинівського ВДВС Легку О. В. надати представнику стягувача ОСОБА_3 матеріали виконавчих проваджень №62993391 та №62992423 для ознайомлення. Не погодившись з ухвалою суду, головний державний виконавець Веселинівського ВДВС Легка О. В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, державний виконавець вказувала, що відмова у наданні матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення пов`язана із карантинними заходами. Проте, нею вчинено всі необхідні дії для ознайомлення стягувача із ходом виконавчого провадження, у тому числі шляхом надіслання поштою його копії та надання ідентифікаторів доступу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень для ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що постановами головного державного виконавця Веселинівського ВДВС Легкої О. В. від 09 вересня 2020 року відкрито виконавчі провадження №62993391 та №62992423 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в сумі 20 529,83 грн та судового збору в сумі 783,26 грн. 15 січня 2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до вказаного державного виконавця із заявою про ознайомлення з матеріалами вказаних виконавчих проваджень. 25 січня 2021 року головний державний виконавець Легка О. В. надіслала на адресу представника стягувача лист, у якому посилаючись на п.19 протоколу №2 від 10.03.2020 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, повідомила про неможливість задоволення його заяви у зв`язку з скасуванням особистих прийомів громадян до особливого розпорядження, що викликано епідемічною ситуацією, спричиненою поширенням короновірусної хвороби COVID-19. Також, державним виконавцем повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №62993391, використовуючи ідентифікатор доступу. Згідно з супровідним листом та даними поштової установи 22 грудня 2020 року державний виконавець Легка О. В. направляла ОСОБА_1 копії матеріалів виконавчого провадження №62992423 на 26 аркушах для ознайомлення. Норми статей 3, 8, 19, 21, 22, 92 Конституції України регламентують, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Виключно законами України, серед іншого, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; організація і діяльність органів виконавчої влади; порядок виконання судових рішень. Стаття 40 Конституції України передбачає право усіх направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції. У рішенні №10-р/2020 від 28 серпня 2020 року Конституційний Суд України зазначив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України. Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження, серед іншого, здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, законності, гласності та відкритості виконавчого провадження. Відповідно до частини 2 статті 18 та частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Пункт 11 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5) передбачає, що сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження можуть знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі державної виконавчої служби, офісі приватного виконавця у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вони бажають, за усним клопотанням до виконавця. Сторони виконавчого провадження (їх представники) або прокурор як учасник виконавчого провадження за бажанням можуть ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час. Виконавче провадження надається їм для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення. Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється у присутності виконавця або помічника приватного виконавця, про що у виконавчому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та підпису особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження. Сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається. Відповідно до вимог статей 447, 451 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що права і свободи в Україні, встановлені законами України, можуть бути обмежені тільки в умовах воєнного або надзвичайного стану, які в Україні на час виникнення спірних правовідносин введені не були. Отже, відмова головного державного виконавця Легкої О. В. у наданні для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження є неправомірною. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть бути встановлені тільки в умовах воєнного або надзвичайного стану, які в Україні на час виникнення спірних правовідносин введені не були. Такі обмеження можуть встановлюватися виключно законом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України. Отже, оскаржувана ухвала суду скасуванню не підлягає, оскільки є законною та обґрунтованою. Доводи, викладені у апеляційній скарзі, про те, що права сторони виконавчого провадження на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не були порушені, оскільки ОСОБА_1 направлялися копії матеріалів виконавчих проваджень та надавався ідентифікатор для ознайомлення з виконавчими провадженнями, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки по-перше, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 направлялися тільки копії матеріалів виконавчого провадження №62992423 на 26 аркушах та ідентифікатор для ознайомлення тільки з виконавчим провадженням №62993391, а по-друге, навіть при направленні копій документів та наданні ідентифікаторів доступу по всіх виконавчих провадженнях сторону не можна обмежити у праві особисто ознайомитися з матеріалами виконавчих проваджень, виходячи з викладеного. Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу головного державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Легкої Ольги Володимирівни залишити без задоволення, а ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий О. В. Локтіонова Судді С. Ю. Колосовський Н. В. Самчишина Повний текст постанови складено 14 квітня 2021 року.