Постанова Львівський апеляційний суд № 462/1396/20

Справа № 462/1396/20 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д. Провадження № 22-ц/811/2495/20 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. Категорія:70 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: судді-доповідача: Левика Я.А., суддів: Мікуш Ю.Р., Шандри М.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Іванюк І.Д. від 23 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, - в с т а н о в и л а : рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 23 липня 2020 року позов задоволено частково. Вирішено стягувати із ОСОБА_1 на користь Застріжної ОСОБА_3 аліменти на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 /дві тисячі/ гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до її повноліття, починаючи з 04 березня 2020 року. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 840,80 грн. судового збору. Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить рішення скасувати та винести нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Змінити розмір стягуваних з нього аліментів на суму в розмірі 1 200 гривень щомісячно, але не менше, ніж 1/2 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття. Вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, і підлягає скасуванню. Зазначає, що позивачка навмисно вводить суд в оману, заявляючи що він не приймає участі в забезпеченні та вихованні їхньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що ним виділяється грошова сума в розмірі близько 1200 гривень, про що до справи долучені відповідні документи. Звертає увагу, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що на його забезпеченні є дитина від другого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_5 страждає на збільшення лімфовузлів та потребує лікування, на що він надає кошти. Також на його забезпеченні знаходиться його дружина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка здійснює догляд за їхньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім цього, Позивачка в судовому засіданні заявила, що працює на неофіційній роботі та має дохід. Таким чином, з рішенням Залізничного районного суду м. Львова він не згоден, позов визнає частково і вважає, що аліменти на користь позивачки мають бути стягнути в розмірі 1200 гривень щомісячно, але не менше, ніж 1/2 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів позовної заяви, уточненої позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, а також, письмових пояснень відповідача в суді апеляційної інстанції, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст. 4, ст. 12, ст.ст. 76-80, 89, 141 ЦПК України, ч.ч.8,9 ст. 7, ст.ст.141,180, ч.3 ст. 181, ч.1 ст. 184, ст. 191, ч.1 ст. 192 СК України,ч.1 ст.3, ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Закон України «Про державний бюджет України на 2020 рік», та задовольняючи частково позов, виходив з того, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 13.05.2015 року і від спільного подружнього життя мають малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Суд встановив, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 10.12.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до її повноліття, починаючи з 10.11.2015 року. На виконання даного рішення відповідач систематично сплачує аліменти на утримання дитини, що підтверджується довідкою про розмір аліментів сплачених у грошовій сумі від 23.10.2018 року № 19719 та довідкою про розмір аліментів сплачених у грошовій сумі від 10.04.2020 року № 13049. Згідно довідки № 171, виданої ТзОВ «Мінпрод Галичина» від 21.12.2019 року, ОСОБА_1 з 04.09.2019 року працює у вказаному підприємстві кухарем та його дохід з 04.09.2019 року по 30.11.2019 року склав 39815,73 грн. Згідно довідки від 02.04.2020 року № 42, виданої ТзОВ «Мінпрод Галичина», ОСОБА_1 з 04.09.2019 року працює у вказаному підприємстві кухарем та його дохід з 04.09.2019 року по 29.02.2020 року склав 30430,75 грн. З пояснень позивачки суд встановив, що що починаючи з 2017 року малолітня донька сторін - ОСОБА_4 , постійно хворіє та потребуває лікування, чому регулярно проходить медичні огляди та приймає виписані лікарем препарати, що також підтверджується і долученими до матеріалів справи медичними документами. Також, суд встановив, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.01.2018 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 12.01.2018 року зареєстрували шлюб в Залізничному районному у місці Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис

5. Згідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.05.2018 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_5 , батьками якої записані - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Суд зазначив, що Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень. Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи рівність обов`язків батьків щодо матеріального утримання дитини, встановлений Законом України „Про державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень і який батьки повинні забезпечити дитині, те, що відповідач є працездатними, може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, те, що стягнені за рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 10.12.2015 року аліменти не покривають встановлений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також те, що після ухвалення даного рішення значно погіршився стан здоров`я малолітньої доньки ОСОБА_4 , а також змінився сімейний стан відповідача, який уклав шлюб з ОСОБА_6 з якою має малолітню доньку ОСОБА_5 , що відповідно, об`єктивно впливає на збільшення його витрат на утримання сім`ї, суд прийшов до висновку, що позовна вимога є підставною та підлягає до часткового задоволення, а тому з відповідача на користь позивачки, суд вважав, що слід стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 2000 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до її повноліття, починаючи з 04 березня 2020 року. При цьому суд зазначив, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним та не суперечитиме чинному законодавству, інтересам позивача, відповідача та є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Також суд вважав, що на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь держави підлягає стягненню 840,80 грн. судового збору. Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. 3.03.2020р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 21.07.2020р. просила: збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10.12.2015р. на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши спосіб стягнення з 1/4 частки від заробітку (доходу), та визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вони з відповідачем до 13.05.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі і від спільного подружнього життя мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу донька знаходиться на її утриманні, так як відповідач ухиляється від матеріальної участі в утриманні доньки, яка проживає з нею. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10.12.2015 року, стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до її повноліття, починаючи з 10.11.2015 року. Однак, з часу ухвалення рішення розмір витрат на утримання доньки, забезпечення їй належного розвитку, повноцінного харчування значно зріс, окрім цього погіршився стан її здоров?я. Починаючи з 2017 року вона проходить регулярні медичні огляди, здає аналізи та отримує необхідне лікування, що також потребує значних грошових витрат. За наведених обставин, просить позов задовольнити. За ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо після виконання аліментних зобов`язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття. Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім`ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. За ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також, відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Як вбачається із матеріалів даної справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 13.05.2015 року і від спільного подружнього життя мають малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3, 4). Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 10.12.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до її повноліття, починаючи з 10.11.2015 року (а.с. 37). З довідок Галицького ВДВС у м. Львові №19719 від 23.10.2018 року та №13049 від 10.04.2020 року про розмір аліментів, сплачених у грошовій сумі, вбачається, що відповідач систематично сплачував та сплачує аліменти на утримання дитини у незначних розмірах від 500 грн. до 1000 грн. на місяць (а.с. 34, 35). Згідно довідки № 171, виданої ТзОВ «Мінпрод Галичина» від 21.12.2019 року, ОСОБА_1 з 04.09.2019 року працює у вказаному підприємстві кухарем та його дохід з 04.09.2019 року по 30.11.2019 року склав 39815,73 грн. (середньомісячний чистий дохід від 3359, 26 грн. до 4373,09 грн. (а.с. 30). Згідно довідки від 02.04.2020 року № 42, виданої ТзОВ «Мінпрод Галичина», ОСОБА_1 з 04.09.2019 року працює у вказаному підприємстві кухарем та його дохід з 04.09.2019 року по 29.02.2020 року склав 30430,75 грн. (середньомісячний чистий дохід від 3557,62 грн. до 4373,09 грн. (а.с. 31). Також з довідки №89 від 24.07.2020 року виданої ТзОВ «Мінпрод Галичина» ОСОБА_1 з 04.09.2019 року працює у вказаному підприємстві кухарем та його дохід з 1.03.2020 року по 30.06.2020 року склав 16465,3 грн. (середньомісячний чистий дохід від 4077,95 грн. до 4342,95 грн. (а.с. 81). З матеріалів справи, також, вбачається, що починаючи з 2017 року малолітня донька сторін - ОСОБА_4 , постійно хворіє та потребує лікування, має ознаки хронічних захворювань через що регулярно проходить медичні огляди, потребує «Д» спостереження в ряду лікарів різних напрямків та приймає виписані їй препарати, що також підтверджується і долученими до матеріалів справи медичними документами (а.с. 49-66). Окрім цього, судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.01.2018 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 12.01.2018 року зареєстрували шлюб в Залізничному районному у місці Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис 5 (а.с. 19) та ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилась дочка ОСОБА_5 (а.с. 18 свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 04.05.2018 року). Із позовної заяви, також, вбачається, що позивачка, як на підставу зміни розміру аліментів, зокрема, посилалась на те, що з часу ухвалення рішення розмір витрат на утримання доньки, забезпечення їй належного розвитку, повноцінного харчування значно зріс, окрім цього погіршився стан її здоров`я. Починаючи з 2017 року вона проходить регулярні медичні огляди, здає аналізи та отримує необхідне лікування, що також потребує значних грошових витрат. За наведених обставин, просить позов задовольнити. Судом правильно встановлено те, що стягнені за рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 10.12.2015 року аліменти не покривають встановлений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також те, що після ухвалення даного рішення значно погіршився стан здоров?я малолітньої доньки ОСОБА_4 , а також змінився сімейний стан відповідача, який уклав шлюб з ОСОБА_6 з якою має малолітню доньку ОСОБА_5 , що відповідно, об`єктивно впливає на збільшення його витрат на утримання сім`ї. З матеріалів справи дійсно вбачається, що у доньки сторін з часу ухвалення рішення погіршилось здоров`я, вона постійно хворіє та потребує лікування, має ознаки хронічних захворювань, через що регулярно проходить медичні огляди, потребує «Д» спостереження в ряду лікарів різних напрямків, що відповідно однозначно свідчить про необхідність збільшення витрат для позивачки на утримання дитини. Окрім цього, з Довідок про розмір сплачуваних аліментів (а.с. 34, 35) вбачається, що відповідачем сплачувалися в користь позивачки аліменти в період з вересня 2017 року по березень 2020 року від 500 грн. до 1000 грн. щомісячно, що є значно нижчим за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та навіть меншим за Ѕ його частину. Вказане, а саме погіршення здоров`я дитини є самостійною підставою для зміни розміру аліментів; також, збільшення видатків для позивачки на утримання дитини у зв`язку із погіршеним її стану здоров`я та зростанням цін, що свідчить про зміни у її майновому стані - є підставою для зміни розміру аліментів; крім цього, зміна сімейного стану відповідача та народження у нього дитини, теж, є підставо для зміни розміру аліментів, як вбачається із наведеної вище ст. 192 СК України. Крім цього, даних про надання коштів відповідачем на утримання дитини, окремо (додатково) від коштів, які стягаються за рішенням суду, - немає, як немає і будь-яких даних, що свідчили б про неможливість сплати ним аліментів на утримання дочки сторін у більшому розмірі ніж визначено рішенням суду. Враховуючи вказане, а саме те, що на батьків покладено рівні обов`язки щодо утримання дітей; те, що сторони проживають окремо та дитина сторін проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, те, що встановлений Законом України „Про державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень і який батьки повинні забезпечити дитині; те, що відповідач є працездатними та отримує постійний, стабільний дохід; те, що стягнені за рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 10.12.2015 року аліменти не покривають встановлений законодавством прожитковий мінімум та навіть його половини для дитини відповідного віку; а також те, що після ухвалення даного рішення значно погіршився стан здоров`я малолітньої доньки ОСОБА_4 ; погіршився майновий стан позивачки; а також змінився сімейний стан відповідача, який уклав шлюб з ОСОБА_6 у шлюбі з якою у нього народилася донька ОСОБА_5 , що відповідно, об`єктивно впливає на збільшення його витрат на утримання сім`ї, - колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно задоволено позов частково та змінено фактично спосіб стягнення та розмір аліментів, що стягуються та встановлено щомісячний розмір аліментів на утримання дитини сторін, необхідних до стягнення з відповідача на користь позивачки у сумі 2000 грн., що є навіть меншим за розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, однак такий з урахуванням обставин наведених вище слід вважати достатнім у даному випадку. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують , а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 14 квітня 2021 року. Головуючий : Я.А. Левик Судді: Ю.Р. Мікуш М.М. Шандра