Постанова Львівський апеляційний суд № 442/5191/22

Справа № 442/5191/22 Головуючий у 1 інстанції: Кучаковський Ю.С. Провадження № 22-ц/811/2608/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: судді-доповідача: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Кучаковського Ю.С. від 16 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей, - в с т а н о в и л а : рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2022 року позов задоволено частково. Вирішено стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 7 000 (сім тисяч) грн на кожну дитину щомісячно, починаючи стягувати з 26.08.2022 до досягнення дітьми повноліття. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_2 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 к. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України. Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 2500 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вважає, що суд приймаючи оскаржуване рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, також мало місце порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що копія трудового договору та копії роздруківок про заробітну плату відповідача є не належним та недопустимим доказом, оскільки дані документи не скріплені печатками, є копіями та отримані позивачем незрозумілим шляхом, не отримані на запит з місця праці відповідача, а відтак, не можуть братись судом до уваги як належний та допустимий доказ. З копії трудового договору вбачається те, що відповідач був працевлаштований з 07.07.2017, та це жодним чином не підтверджує те, що відповідач працює і на даний час. Вказує на те, що в період з 25.02.2022 по 20.07.2022 позивач разом із малолітніми дітьми проживала разом із відповідачем в Словацькій Республіці. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 з 01.08.2022 є безробітним, перебивається підробітками та має мінливий, та не регулярний дохід. Наголошує, що в оскаржуваному рішенні судом також взято до уваги той факт, що з твердження позивача про те, що відповідач ОСОБА_2 отримує заробітну платню в розмірі 65 000,00 грн на місяць, хоча довідку про офіційний курс євро відносно української гривні до матеріалів справи не долучено, однак Дрогобицький міськрайонний суд самовільно переконвертував євро в українську гривню чим вийшов за межі своїх повноважень, оскільки суд не має відповідної банківської ліцензії. Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. 51 Конституції України , 7, 8, 180, 181, 182, 184, 191, та задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що 19.04.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який був зареєстрований Дрогобицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №

22. Від даного шлюбу в сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ). Відповідно до довідки № 354 від 01.08.2022 ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, окрім неї, зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 . З акту про фактичне проживання особи № 134 від 12.08.2022 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , - фактично проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Суд прийшов до висновку, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів на неповнолітню дитину, суд враховує стан здоров`я позивача та відповідача - платника аліментів, їхнє матеріальне становище, враховуючи, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку, синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має на утриманні інших осіб, враховуючи обставини, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, а саме вік та потреби дітей, а також середній розмір доходів відповідача згідно наданих суду роздруківок про заробітну плату, який становить 1 628,55 євро, що станом на дату подання позову до суду становить 1 628,55 євро х 36,4808 = 59 410,8 грн, враховуючи рівність прав та обов`язків обох батьків щодо дитини, та визначає на користь позивача аліменти на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 7 000 (сім тисяч) грн на кожну дитину щомісячно, починаючи стягувати з 26.08.2022 до досягнення дітьми повноліття. На думку суду, саме такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку відповідатиме інтересам їх дітей. Колегія суддів перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. 26.08.2022 ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила: - стягувати з ОСОБА_2 на її користь кошти (аліменти) на утримання: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 10000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вони з відповідачем з 19.04.2017 перебувають в шлюбі. Від даного шлюбу у сторін народились сини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - які проживають разом з позивачем. Позивач зазначає, що вони з відповідачем фактично не спілкуються, він дітьми не цікавиться, матеріально допомагає, але інколи, лише тоді, коли позивачу вдасться випросити в останнього хоч якусь матеріальну підтримку для синів. Тобто не виконує належно свій обов`язок як батько по утриманню дітей, хоча працює в Словацькій Республіці з 07.07.2017 на посаді тракториста та машиніста зрошувальної техніки (згідно трудового договору який долучено до матеріалів справи). Згідно довідок про нарахування та виплату заробітної плати за квітень, червень, листопад, грудень місяці 2021 року та січень місяць 2022 року відповідач отримує дохід (середньомісячний) в валюті Євро: 920,91+1 250,12+1 548,77+2 059,87+2 363,08 = 8 142,75/5 місяців = 1 628,55 євро в місяць, що еквівалентно 65 000,00 грн. Беручи до уваги вищенаведене та доходи відповідача, вважає, що матеріальне становище відповідача дозволяє останньому сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 10 000,00 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття. Визначений розмір аліментів є достатнім та не буде порушувати майнові права як дитини, так і батька, оскільки буде відповідати 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, яка підлягає стягненню навіть у наказному провадженні. Будь-якого майна, яке б було подаровано синам, немає, відкритих депозитних рахунків в установах банків також немає, інших дітей у відповідача немає, добровільно домовитись з відповідачем про його участь в утриманні неповнолітніх дітей позивач не може, а тому просила позов задовольнити. За ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття Згідно ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо після виконання аліментних зобов`язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття. Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім`ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Стаття 184 СК України передбачає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також, відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 - 7 ст. 181 СК. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону "Про виконавче провадження", а також у статтях 194 - 197, 274 СК. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - 19.04.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який був зареєстрований Дрогобицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №

22. Від даного шлюбу в сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ). Згідно довідки № 354 від 01.08.2022 ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, окрім неї, зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 . З акту про фактичне проживання особи № 134 від 12.08.2022 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , - фактично проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до витягу з наказу ТзОВ „Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ" № 296-ав/тр від 15.05.2020 „Про надання соціальної відпустки" вбачається, що ОСОБА_3 з 18.01.2021 до 18.03.2023 перебуває в соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З копії трудового договору, укладеного між ОСОБА_7 та AGROMACAJ a.s., вбачається, що ОСОБА_8 прийнятий на роботу на посаду тракториста та машиніста зрошувальної техніки з 07.07.2017 на невизначений термін. З копій роздруківок про заробітну плату вбачається, що у ОСОБА_2 наявний дохід в такому розмірі:за 01.2022 - 920,91 євро, що станом на дату подання позову до суду становить 920,91 євро х 36,4808 = 33 595 грн 53 к.;12.2021 - 1250,12 євро, що станом на дату подання позову до суду становить 1250,12 євро х 36,4808 = 45 605 грн 38 к.,11.2021 - 1 548,77 євро, що станом на дату подання позову до суду становить 1 548,77 євро х 36,4808 = 56 500 грн 37 к.,06.2021 - 2 059,87 євро, що станом на дату подання позову до суду становить 2 059,87 євро х 36,4808 = 75 145 грн 71 к.,04.2021 - 2363,08 євро. що станом на дату подання позову до суду становить 2363,08 євро х 36,4808 = 86 207 грн 05 к. Судом першої інстанції правильно не взято до уваги заперечення представника відповідача щодо того, що трудовий договір та роздруківки про заробітну плату (з перекладом на українську мову) відповідача не є належними та допустимими доказами, оскільки представник відповідача не заперечив той факт, що відповідач працював у AGROMACAJ a.s. Жодних доказів на підтвердження тверджень представника відповідача, що ОСОБА_2 з 1.08.2022 не є працевлаштованим (тобто про розірвання чи завершення договору, про який йшлося), суду надано не було. Іншого трудового договору (угоди), доказів отримання меншої заробітної плати, тощо суду також надано не було. Тобто відповідачем не надано суду доказів, які би спростовували і розмір доходів, про який вказано позивачкою. Таких доказів відповідачем не надано і до суду апеляційної інстанції. Зважаючи на вказане, а саме те, що обов`язок утримувати дитину до досягнення повноліття в рівній мірі покладено на обох батьків; те, що сторони проживають окремо та діти сторін проживають з позивачкою та перебувають на її повному утриманні; те, що відповідач визнав частково позов; те, що встановлений Законом України „Про державний бюджет України на 2022 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2022 року - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні, та в силу ст. 182 СК України є рекомендованим розміром аліментів на одну дитину; те, що відповідач є працездатним та мав тривалий час і має постійне місце праці за межами України; відсутність даних про доходи позивачки, а також перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; перебування на її утриманні двох малолітніх дітей з якими вона проживає; дані про доходи відповідача, про які йшлося; відсутність даних про наявність у відповідача інших утриманців, - колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції з підстав наведених у апеляційній скарзі немає та вважає, що стягнення з відповідача в користь позивачки на утримання дітей аліментів по 7 000 (сім тисяч) грн на кожну дитину щомісячно жодним чином не порушує будь-яких його прав та інтересів та не свідчитиме про збагачення позивачки. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду слід залишити без змін, а доводи апеляційної скарги слід вважати безпідставними та такими, що на правильність та законність рішення суду не вплинули, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 20 січня 2023 року. Головуючий : Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра