Постанова Львівський апеляційний суд № 450/1653/13-ц

Справа № 450/1653/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І. Провадження № 22-ц/811/2976/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2021 року м.Львів Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря - Юзефович Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 червня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: заступник начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії та рішення державного виконавця, в с т а н о в и л а: 07.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: визнати неправомірними дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження №52343649 по виконанню рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.11.2014 у справі №450/1653/13 за позовом ПАТ «Родовідбанк» до ОСОБА_1 , та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 27.09.2016 року про відкриття вказаного виконавчого провадження №52343649 та постанову заступника начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. від 22.10.2019 року про накладення арешту на грошові кошти боржника (в тому числі арешту карткових рахунків в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ), винесену в межах вказаного виконавчого провадження №52343649. Свої вимоги заявник обгрунтовував тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження протиправно винесена названим вище відділом державної виконавчої служби, оскільки він не працює і не проживає у м.Києві, а також протиправно накладено арешт на його рахунки в АТ КБ «Приватбанк», один з яких призначений для виплати заробітної плати, яку він отримує в ДП «Арена Львів», а на інший - перераховується заборгованість по заробітній платі, стягнута за судовими рішеннями з ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на його (заявника) користь, чим порушено його право на оплату праці. Окрім того, зазначає, що 29.10.2019 року рішенням Дрогобицкої МСЕК Львівської області він визнаний інвалідом другої групи з дитинства безстроково, у зв`язку з чим йому буде надходити пенсія на картковий рахунок, який арештований названим відділом державної виконавчої служби. Вважає, що при вчиненні оскаржуваних ним виконавчих дій та рішень, державними виконавцями порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження». Заявник просив суд поновити строк на оскарження вказаних вище дій та рішень державних виконавців. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 червня 2020 року поновлено строк на оскарження постанови державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 27.09.2016 року про відкриття виконавчого провадження №52343649 у справі №450/1653/13 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсним кредитного договору. Скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову заступника начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. від 22.10.2019 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 в частині накладення арешту на суму заробітної плати, що перевищує 20% надходжень заробітної плати на рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», та знято арешт з таких сум заробітної плати. В задоволенні решти вимог - відмовлено. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , просить її скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове судове рішення, яким його скаргу задовольнити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд вірно встановив рахунки, на які накладено арешт державним виконавцем, зокрема, картковий рахунок № НОМЕР_2 для отримання заробітної плати, однак, на переконання апелянта, звернення стягнення не може застосовуватись до заробітної плати, яка надійшла на цей рахунок до винесення державним виконавцем постанови від 22.10.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату. Незаконною вважає апелянт й відмову у скасуванні постанови заступника начальника названого відділу державної виконавчої служби Менчиць Н.Є. в частині накладення арешту на картковий рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , оскільки заборгованість по заробітній платі надійшла на цей рахунок лише 25 - 30 жовтня 2019 року. В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, продату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.03.2021 року, є дата складення повного судового рішення - 02.04.2021 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні №52343649 з примусового виконання виконавчого листа №450/1653/13-ц, виданого 10.06.2015 року Пустомитівським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості в розмірі 397217 грн. 09 коп. (а.с.59). Вказаний виконавчий лист знаходиться на примусовому виконанні Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, виконавче провадження по якому відкрите постановою державного виконавця від 27.09.2016 року (а.с.71). Виконавче провадження відкрите за останнім місцем праці боржника - ПАТ «Київський деревообробний комбінат» та ТОВ «ІНТЕК Б», місцезнаходженням яких є: м. Київ, Голосіївський район, вул. Деревообробна, буд. №5 та №7, відповідно (а.с.65). Постановою заступника начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. від 22.10.2019 року накладено арешт на грошові кошти боржника, розміщені на рахунках в банках (а.с.94-96). На підставі цієї постанови державного виконавця, накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , які містяться на рахунках в АТ КБ «Приватбанк»: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 . Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_2 (а.с.123), на цей рахунок перераховується заробітна плата, отримана ОСОБА_1 в ДП «Арена Львів». Згідно з випискою про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 (а.с.122), на цей рахунок були перераховані грошові кошти, стягнуті з ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» у користь ОСОБА_1 на підставі наказів Господарського суду Львівської області, як заборгованість по заробітній платі. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 грудня 2019 року замінено стягувача у названому вище виконавчому провадженні ПАТ «Родовід Банк» на правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Згідно з п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Згідно з ч.1, п.1 ч.2, ч.4 ст.18 цього Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Згідно з п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому, відповідно до ч.7 ст.56 цього Закону, у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Згідно з ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 181 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Крім того, відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону, виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Таким чином, саме рахунки, визначені у ч.2 ст.48 Закону, є спеціальними для цілей застосування обмежень при застосуванні положень, визначених у п.7 ч.3 ст.18, ч.2. ст.48, ч.3 ст.52, ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо накладення арешту на грошові кошти на таких рахунках. Аналіз вказаних положень в сукупності з приписами ст. 1074 ЦК України, ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також ст.7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», дає підстави для висновку, що рахунки, на які зараховується заробітна плата, нормативно не визначені як рахунки із спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, вказані рахунки є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний», що у свою чергу дає підстави для висновку про відсутність обмежень для накладення арешту на кошти на таких рахунків, крім обмеження розміру арештованих коштів відповідно до обмежень щодо можливого розміру стягнення. Також ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання. Однак, у відповідності з ч.2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, відшкодування шкоди у зв`язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином - п`ятдесят відсотків; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» для виплати заробітної плати, може бути тільки в межах розміру стягнення - 20% заробітної плати. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення заявлених заявником вимог і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 02 квітня 2021 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Копняк С.М. Ніткевич А.В.