Ухвала КГС ВС № 910/6639/20

УХВАЛА 07 квітня 2021 року м. Київ Справа № 910/6639/20 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є. за участю представників сторін: ОСОБА_1 - Мінка А.В. (ордер АІ № 1084774 від 01.02.2021), АТ КБ "Приват Банк" - Андріїшиної Н.П. (довіреність № 4548-К-О від 23.10.2018), ОСОБА_2 - Ішутка С.Ю. (ордер КС № 186514 від 02.04.2021), КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" - Кондзерського А.В. (довіреність №05/10/20-05 від 05.10.2020) за розглядом у відкритому судовому засіданні касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/6639/20 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника фізичної особи,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи. Ухвалою суду першої інстанції від 03.06.2020 відкрито провадження у справі №910/6639/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 із відповідними правовими наслідками. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Корольова Вадима В`ячеславовича. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 визнано кредиторами боржника: КП ВО Київради "Київтеплоенерго" на загальну суму 28 945,44 грн, ОСОБА_2 на загальну суму 1 217 559,49 грн, АТ "КБ "ПриватБанк" на загальну суму 36 236,61 грн, ОСОБА_3 на загальну суму 804 204 грн. Зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Корольова В.В. сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), та провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 23.09.2020, розгляд справи у підсумковому засіданні призначено на 19.10.2020. 22.09.2020 та 28.09.2020 від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Корольова В.В. до суду надійшли письмові повідомлення про проведення зборів кредиторів. Ухвалами місцевого господарського суду розгляд справи у підсумковому засіданні неодноразово відкладався. 01.10.2020 та 16.10.2020 від боржника до суду надійшла заява про визнання його банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника. 16.11.2020 від керуючого реструктуризацією надійшло повідомлення про проведення зборів кредиторів шляхом заочного голосування в письмові формі, а також надійшов для залучення до матеріалів справи уточнюючий звіт про результати перевірки декларації про майновий стан боржника. 25.11.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення до декларації про майновий стан боржника із додатковими документами до них. 04.12.2020 від керуючого реструктуризацією до суду надійшло клопотання про витребування документів із додатками до нього. 08.12.2020 від кредитора у справі ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі та додаткові документи до нього, а саме: Інформація № 226223575 від 30.09.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Роздруківка сайту https://www.touareg-club.net/forum. 09.12.2020 Господарський суд міста Києва виніс ухвалу про закриття провадження у даній справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . За апеляційним переглядом справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Господарський суд міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/6639/20 залишено без змін. Закриваючи провадження у справі про неплатоспроможність боржника, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при зверненні боржником до суду з заявою про відкриття провадження у справі та впродовж її розгляду в порушення приписів КУзПБ останнім не дотримано вимог щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, зокрема, боржником не усунуто недоліки та не зазначено інформації про членів сім`ї, в тому числі матір, у власності якої відповідно до матеріалів справи перебуває житловий будинок, земельні ділянки та транспортний засіб. Так, судами попередніх інстанцій зазначено, що положення частини п`ятої статті 116 КУзПБ містить чіткий перелік членів сім`ї боржника, до яких, серед іншого, належать батьки боржника. При цьому посилання боржника на визначення терміну "член сім`ї", що наведений у рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї") та висновки, що наведені у постанові Верховного суду у складі Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц, відхилені судами у якості обґрунтування про правомірність не зазначення відповідної інформації у поданих боржником деклараціях, оскільки у наведених вище рішеннях термін "член сім`ї" тлумачився щодо правовідносин, які не регулюються нормами Кодексу України з процедур банкрутства, який є спеціальним законом, що регулює судову процедуру неплатоспроможності боржника фізичної особи. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями боржник - ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з проханням скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, направити справу № 910/6639/20 для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2021 було відкрито касаційне провадження та ухвалено здійснити розгляд скарг в судовому засіданні 07.04.2021. У судове засідання 07.04.2021 з`явилися представники ОСОБА_1 , АТ КБ "Приват Банк", ОСОБА_2., КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго", які надали пояснення у справі. Розглянувши у судовому засіданні матеріали касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке. Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013). Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Під час розгляду касаційної скарги Верховний Суд встановив, що підставами оскарження судових рішень стало неправильне, на думку скаржника, застосування судами попередніх інстанцій положень частини п`ятої статті 116 КУзПБ, при чому наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми у подібних правовідносинах, зокрема в частині віднесення до членів сім`ї боржника осіб, що спільно з боржником не проживають та не мають спільного побуту, взаємних прав та обов`язків. Крім того, на думку скаржника, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки висновки судів у справі не відповідають позиції Конституційного Суду України щодо трактування терміну "член сім`ї", наведеному в рішенні від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99, а також позиції Верховного Суду у складі Великої Палати Верховного Суду, що наведена у постанові від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц. Аналіз положень частини третьої статті 116 КУзПБ свідчить про те, що декларація про майновий стан боржника є невід`ємним додатком заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Суд зауважує, що вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи пункт 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначені Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність". В свою чергу, вимоги щодо змісту такої декларації передбачені частиною п`ятою статті 116 КУзПБ. Так, декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (абз. 1 ч. 5 ст.116 КУзПБ). До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абз. 2 ч. 5 ст.116 КУзПБ) Суть спору у даному випадку полягає у судовому тлумаченні частини п`ятої статті 116 КУзПБ щодо безумовного віднесення батьків до членів сім`ї боржника, що має наслідком необхідність відображення відповідної інформації у декларації. Водночас, на переконання скаржника, матір може бути віднесена до членів сім`ї боржника (як один із батьків) лише в тому випадку, якщо вони спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно у протилежному випадку, матір не відноситься до членів сім`ї боржника, відтак у останнього не виникає обов`язку з подання інформації щодо майна, доходів та витрат матері у декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність. З метою забезпечення єдності судової практики у розгляді справ про неплатоспроможність боржників фізичних осіб, необхідним є вирішення питання щодо тлумачення вказаної норми КУзПБ у контексті поширення умови визначення членами сім`ї за характеризуючими ознаками спільного проживання, пов`язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків виключно на категорію "інші особи" чи до всього попереднього переліку, а саме "особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи". Судом враховано, що у цій справі судове тлумачення частини п`ятої статті 116 КУзПБ щодо безумовного віднесення батьків до членів сім`ї боржника призвело до висновків судів про не дотримання боржником вимог цього Кодексу щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про майновий стан боржника (зокрема членів його сім`ї), а також не усунення відповідних недоліків, що, в свою чергу, стало підставою для закриття провадження у цій справі на підставі статті 90 КУзПБ. Поряд з цим, суд зазначає, що 30.09.2020 колегією суддів судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 922/3911/19 у подібних правовідносинах, а саме за результатом касаційного перегляду постанови апеляційного суду, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. При цьому, закриваючи провадження в порядку пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ місцевий господарський суд вказав, що боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації, в якому керуючим реструктуризацією виявлена неповна інформація про майно, доходи й витрати боржника та членів його сім`ї. Колегія суддів враховує, що обставини справи № 922/3911/19 та цієї справи, що розглядається, не є аналогічними, однак спільним є застосування норм КУзПБ в частині закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи з підстав того, що боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї. У зв`язку із викладеним, з метою розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень КУзПБ у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, зокрема що регулюють питання визначення членів сім`ї такого боржника (що зумовлює необхідність подання інформації про майно, доходи й витрати цих осіб до декларації про майновий стан), та порядок закриття провадження у справі через не подання виправленої декларації, Верховний Суд у справі № 910/6639/20 дійшов висновків: 1) про необхідність вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду у складі іншої колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду щодо застосування положень КУзПБ в частині дотримання порядку закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи з підстав не подання (у визначений Кодексом термін) боржником суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією, викладеної у справі № 922/3911/19; 2) про необхідність уточнення питання щодо тлумачення частини п`ятої статті 116 КУзПБ щодо визначення членів сім`ї боржника фізичної особи, що має наслідком обов`язок такого боржника щодо включення відповідної інформації про майно, доходи й витрати цих осіб до декларації про майновий стан, яка є невід`ємною складовою при зверненні боржником до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Згідно з частиною першою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї палати або у складі такої палати Відповідно до частини четвертої статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу. З урахуванням викладеного та з метою формування сталої судової практики з розгляду справ про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб, враховуючи необхідність уточнення правової позиції щодо правозастосування статей 90, 116, 123 КУзПБ у подібних правовідносинах, а також можливість відступлення від відповідної правової позиції, викладеної у справі № 922/3911/19, колегія суддів вважає за необхідне передати справу № 910/6639/20 на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ: Справу № 910/6639/20 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника фізичної особи, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, передати на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя К.М. Огороднік Судді С.В. Жуков Н.Г. Ткаченко