Постанова КГС ВС № 908/2103/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ cправа № 908/2103/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), судді Васьковського О.В., судді Огородніка К.М., за участі секретаря судового засідання Громак В.О., учасники справи: боржниця - Сидорчук Світлана Володимирівна, представник боржниці - не з`явився, керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович - не з`явився, кредитор - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, представник кредитора - Клебан М.А., в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua), розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидорчук Світлани Володимирівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (головуючий), Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., у справі за заявою Фізичної особи-підприємця Сидорчук Світлани Володимирівни про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.08.2024 зокрема, відкрито провадження у справі № 908/2103/24 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Сидорчук Світлани Володимирівни (далі - ФОП Сидорчук С.В., боржниця); введено процедуру реструктуризації боргів боржниці та мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича; інше.

2. До місцевого господарського суду 24.09.2024 надійшла заява від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі ГУ ДПС в Івано-Франківській області, кредитор) з грошовими вимогами до боржника на суму 495 844,66 грн та 6 056,00 грн судового збору. В обґрунтування заявлених грошових вимог кредитор посилається на неналежне виконання боржницею зобов`язань по сплаті податку на нерухоме майно та земельного податку з фізичних осіб., Грошові вимоги ГУ ДПС в Івано-Франківській області ґрунтуються, зокрема на рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 300/2295/24 від 05.06.2024. 3. 03.10.2024 надійшла заява керуючого реструктуризацією Литвиненка С.С. про визнання податкового боргу ФОП Сидорчук С.В. безнадійним та таким, що підлягає списанню. В обґрунтування заяви арбітражний керуючий Литвиненко С.С. зазначив, що на його думку, відповідний податковий борг в силу приписів ст. 101, 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) є безнадійним та підлягає списанню.

4. Ухвалою місцевого господарського суду від 08.10.2024, зокрема, визнано грошові вимоги ГУ ДПС в Івано-Франківській області у розмірі 495 844,66 грн - основний борг, 6 056,00 грн - судовий збір. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.10.2024 у справі № 908/2103/24 у задоволенні клопотання ГУ ДПС в Івано-Франківській області про закриття провадження у справі - відмовлено. Заяву від 03.10.2024 арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про визнання податкового боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню, задоволено. Визнано податковий борг ФОП Сидорчук С.В., м. Запоріжжя перед ГУ ДПС в Івано-Франківській області у розмірі 495 844,66 грн основного боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню.

6. Ухвала місцевого господарського суду від 15.10.2024, мотивована тим, що в силу положень частини 2 статті 125 КУзПБ та встановлений кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, правильним є висновок, що податковий борг ФОП Сидорчук С.В., у розмірі 495 844,66 грн., що виник в 2024 році, охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійним та підлягає списанню. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 908/2103/24 апеляційну скаргу ГУ ДПС в Івано-Франківській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.10.2024 у справі № 908/2103/24 - задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.10.2024 у справі № 908/2103/24 в частині задоволення заяви від 03.10.2024 арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про визнання податкового боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню і визнання податкового боргу ФОП Сидорчук С.В. перед ГУ ДПС в Івано-Франківській області у розмірі 495 844,66 грн основного боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню - скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні заяви від 03.10.2024 арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про визнання податкового боргу ФОП Сидорчук С.В. перед ГУ ДПС в Івано-Франківській області у розмірі 495 844,66 грн безнадійним та таким, що підлягає списанню - відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.10.2024 у справі № 908/2103/24 - залишено без змін.

8. Суд апеляційної інстанції вказав на формальне зазначення господарським судом про те, що весь податковий борг боржника охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, неправильне тлумачення частини 2 статті 125 КУзПБ свідчить про передчасність висновку про наявність підстав для визнання безнадійним та списання усього нарахованого податкового боргу боржника. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. ФОП Сидорчук С.В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 908/2103/24, з вимогою скасувати оскаржену постанову в частині відмови у задоволені заяви арбітражного керуючого Литвиненка С.С. щодо визнання податкового боргу ФОП Сидорчук С.В. безнадійним та таким що підлягає списанню. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.10.2024 у справі № 908/2103/24 в частині задоволення заяви арбітражного керуючого Литвиненка С.С. щодо визнання податкового боргу ФОП Сидорчук С.В. безнадійним та таким що підлягає списанню - просила залишити в силі. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2103/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025.

11. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 908/2103/24 за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Сидорчук Світлани Володимирівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2025. Датою судового засідання визначено 03.03.2026, про що повідомлено всіх учасників справи. 12. 09.02.2026 до Верховного Суду від ГУ ДПС в Івано-Франківській області надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника. 13. 09.02.2026 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ГУ ДПС в Івано-Франківській області надійшла заява про проведення судових засідань у справі №908/2103/24 в режимі відеоконференції.

14. Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2026 постановлено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

15. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2026 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Сидорчук С.В. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 908/2103/24 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1194/24 та офіційного оприлюднення повного тексту судового рішення у зазначеній справі. 16. 27.05.2026 судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято постанову, якою касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задоволено частково, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2025 щодо визнання безнадійним та списання податкового боргу у справі № 908/1194/24 скасовано, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2025 про закриття провадження у справі № 908/1194/24 скасовано, справу № 908/1194/24 направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області на стадію реструктуризації боргів боржника.

17. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2026, враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження, поновлено касаційне провадження у справі № 908/2103/24 за касаційною скаргою ФОП Сидорчук С.В. Засідання суду призначено на 30.06.2026.

18. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2026 постановлено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua. 19. 30.06.2026 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Литвиненка С.С. надійшло Клопотання про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (результат розгляду клопотання викладений у пунктах 24 - 32 цієї Постанови).

20. Представник ГУ ДПС в Івано-Франківській області в засіданні суду 30.06.2026 (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у Відзиві на касаційну скаргу. Просив Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 908/2103/24 залишити без змін. Також заперечив проти Клопотання арбітражного керуючого від 29.06.2026.

21. Інші учасники провадження у справі, зокрема скаржник та арбітражний керуючий, у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

22. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (30.06.2026) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 30.06.2026. Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 30.06.2026.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 №4857-IX), Верховний Суд розглядає справу № 908/2103/24 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. РОЗГЛЯД ЗАЯВ ТА КЛОПОТАНЬ

24. Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Литвиненко С.С. звернувся до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

25. Підставою звернення з таким клопотанням, арбітражний керуючий Литвиненко С.С. визначив формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення однакового застосування частини 2 статті 125 КУзПБ, в частині визначення періоду списання податкового боргу.

26. Арбітражний керуючий Литвиненко С.С. вказує на те, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду за результатом розгляду справи № 908/1194/24, викладено висновки в постанові від 27.05.2026 року, та зауважено, що для застосування частини 2 статті 125 КУзПБ, суд має встановити:

1. Наявність податкового боргу як такого;

2. Момент його виникнення;

3. Дотримання процесуальних вимог і виконання процедури реструктуризації боргів, передбачених Книгою четвертою КУзПБ, з огляду на мету цієї процедури та запобіжники проти недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності. Проте, виникає правова невизначеність, щодо періоду за яких податковий борг списується та визначається безнадійним.

27. Згідно з положеннями частини 1 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

28. Основним завданням Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики (частина 1 статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

29. Тобто з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій, Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ); існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.

30. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3860/19, від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13).

31. Слід зазначити, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ та Великої Палати Верховного Суду відступ від раніше сформованої правової позиції повинен мати реальне підґрунтя, про що йдеться, зокрема, у п. 70 рішення у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" ("Chapman v. the United Kingdom", заява № 27238/95).

32. Натомість, заявником не наведено підстав для відступу від правових висновків Верховного Суду у зазначених ним постановах, не обґрунтував того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у визначеному складі в межах оцінки правильності застосування судами норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження, та у чому полягає невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справ. Більш того, клопотання арбітражного керуючого (прохальна частина) Литвиненко С.С. не містить вимог щодо відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи боржниці (ФОП Сидорчук С.В.)

33. В обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, боржниця посилається на положення пункту 1, частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 125 КУзПБ викладених у постанові від 13.06.2023 у справі № 907/76/22. Доводи кредитора (ГУ ДПС в Івано-Франківській області)

34. Кредитор доводить, що трактування норм Кодексу України з процедур банкрутства у тому вигляді, як це зробили суд першої інстанції, боржник та арбітражний керуючий, є недопустимим та має ознаки завдання шкоди інтересам держави і створює ситуацію, коли особа, маючи реальну можливість погасити податковий борг, свідомо звертається до господарського суду з заявою про відновлення платоспроможності, використовуючи цю процедуру виключно для списання грошових зобов`язань (податкового боргу). Такий підхід підриває функцію держави щодо адміністрування та стягнення податків і зборів, яка реалізується через Державну податкову службу України та інші уповноважені органи, та прямо суперечить статті 67 Конституції України, яка встановлює, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, визначених законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

35. Відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

38. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

39. Враховуючи межі перегляду у касаційному порядку судових рішень, вимоги та доводи касаційної скарги, предметом перегляду у цьому касаційному провадженні є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 908/2103/24 в частині відмови у задоволені заяви арбітражного керуючого Литвиненка С.С. щодо визнання податкового боргу ФОП Сидорчук С.В. безнадійним та таким що підлягає списанню. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

40. Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

41. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

42. З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

43. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

44. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

45. Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

46. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 зауважив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

47. Відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

48. Предметом судового розгляду у цій справі постало питання щодо визнання безнадійним та списання відповідно до частини другої статті 125 КУзПБ податкового боргу боржника.

49. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

50. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).

51. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина 1 статті 122 КУзПБ).

52. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

53. Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

54. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, які ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

55. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

56. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

57. Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 08.10.2024, зокрема, визнано грошові вимоги ГУ ДПС в Івано-Франківській області у розмірі 495 844,66 грн - основний борг, 6 056,00 грн - судовий збір. Грошові вимоги ГУ ДПС в Івано-Франківській області ґрунтуються, зокрема на рішенні Івано-Франківського окружного суду по справі № 300/2295/24 від 05.06.2024.

58. Також судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини : 58.1. Заборгованість виникла у зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань по сплаті податку на нерухоме майно та земельного податку з фізичних осіб. 58.2. Податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, спрямованих контролюючим органом боржнику протягом 2020 - 2023 років. 58.3. Вся заборгованість була предметом розгляду адміністративного суду за результатами розгляду позовної заяви ГУ ДПС в Івано-Франківській області. 05.06.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом по справі № 300/2295/24 винесено рішення про стягнення податкового боргу з ФОП Сидорчук С.В. в загальному розмірі 495 844,66 грн., що виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

59. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що лише з моменту набуття чинності рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 по справі № 300/2295/24 податкове зобов`язання на суму 495 844,66 грн вважається узгодженим і у платника податку ( Сидорчук С.В. ) виник обов`язок протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження, погасити узгоджену суму.

60. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

61. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що, з огляду на мету та цілі КУзПБ, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

62. Аналіз частини першої, третьої статті 125 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.

63. Водночас, частиною другою статті 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

64. Такими наслідками, зокрема є визнання податкового боргу безнадійним та його списання.

65. При цьому, у пункті 101.2 статті 101 ПК України під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється: - податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; - податковий борг фізичної особи, яка визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; - податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу; - податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); - податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду; - податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

66. Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 по справі № 807/2097/16 (№К/9901/99/17) зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

67. Водночас, у другому реченні пункту 102.4 статті 102 ПК України законодавець сформулював виключення із загального правила застосування строку давності для стягнення податкового боргу, а саме вказав, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

68. При цьому слід зауважити, що законодавством не визначено термінів, за межами яких виконання судового рішення про стягнення податкового боргу має бути припинене, і тривалість процедури стягнення боргу не впливає на право стягнення.

69. Виходячи із зазначених вище приписів Верховний Суд акцентує, що за наявності судового рішення про стягнення суми податкового боргу презюмується, що контролюючий орган нарахував та ініціював стягнення цього податкового боргу до закінчення строків, передбачених пунктами 102.1, 102.4 статті 102 ПК України, а тривале невиконання боржником відповідного судового рішення не може бути підставою для звільнення його від обов`язку сплатити присуджену до стягнення суму боргу, відтак такий податковий борг не може вважатися безнадійним, адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення платежу або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

70. Наведене узгоджується з висновками про застосування пункту 102.4 статті 102 ПК України, викладеного у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі № 822/2243/17, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15, від 11.06.2020 у справі № 823/127/17 та Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.07.2020 у справі № Б8/129-11 (пункт 10.6), а також у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №922/2727/20.

71. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справі №908/673/24 та підстав відступу від неї колегія суддів не вбачає.

72. Поряд з викладеним, колегія суддів враховує правові висновки Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.05.2026 у справі №908/1194/24, до розгляду якої було зупинено розгляд касаційної скарги ФОП Сидорчук С.В.

73. Так, Верховний Суд у наведеній справі виснував: "Для цілей застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ податковий борг визначається відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а момент його виникнення пов`язується з першим днем прострочення сплати узгодженого грошового зобов`язання після спливу строку його сплати, визначеного ст. 57 ПК України.". "67. Отже, трирічний критерій, передбачений ч. 2 ст. 125 КУзПБ, має застосовуватися з урахуванням правової природи поняття "податковий борг" та обчислюватися від дати виникнення прострочення виконання узгодженого грошового зобов`язання, що відповідає правовому регулюванню строків давності, визначених ст. 102 ПК України. Лише після цього можливе коректне застосування трирічного критерію ч. 2 ст. 125 КУзПБ, з огляду на дату відкриття провадження у справі (09.05.2024).

68. Такий підхід виключає можливість ототожнення моменту виникнення податкового боргу з датою прийняття податкового повідомлення-рішення, датою складання акта перевірки або датою ухвалення судового рішення про стягнення, оскільки зазначені юридичні факти самі по собі не свідчать про настання прострочення сплати узгодженого грошового зобов`язання.".

74. Водночас, висновки апеляційного господарського суду у цій справі щодо моменту узгодженості податкового зобов`язання та виникнення податкового боргу (пункт 59 цієї Постанови) не відповідають висновкам Верховного Суду у справі №908/1194/24.

75. Проте, враховуючи, що грошові вимоги Податкового органу, зокрема, ґрунтуються на рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 300/2295/24 про стягнення податкового боргу з ФОП Сидорчук С.В. в загальному розмірі 495 844,66 грн., що виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання, враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування приписів частини 2 статті 125 КУзПБ у поєднанні з пунктами 102.1, 102.4 статті 102 ПК України (наведені вище) від яких Палатою суддів для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1194/24 відступлення не було, колегія суддів дійшла висновку про загалом правильність рішення суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні заяви від 03.10.2024 арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про визнання податкового боргу ФОП Сидорчук С.В. перед ГУ ДПС в Івано-Франківській області у розмірі 495 844,66 грн безнадійним та таким, що підлягає списанню.

76. При цьому, помилкове визначення дати виникнення податкового боргу, з урахування викладеного вище, не призвело до прийняття по суті невірного рішення.

77. Водночас, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно встановити ці обставини з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені у статті 300 ГПК України, згідно з якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

78. Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на наступні висновки Палати суддів для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1194/24: "152. Застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 125 КУзПБ, не має автоматичного характеру і не може зводитися виключно до формального співставлення календарних дат. Господарський суд зобов`язаний встановити юридично значущі обставини, необхідні для правильного застосування цієї норми, з урахуванням судового контролю за перебігом процедури реструктуризації боргів боржника.

153. Питання про визнання податкового боргу безнадійним і його списання відповідно до ч. 2 ст. 125 КУзПБ має вирішуватися у межах судової процедури реструктуризації боргів боржника з урахуванням виконання керуючим реструктуризацією передбачених законом дій, зокрема перевірки декларацій боржника, інвентаризації та перевірки активів, формування відповідного звіту, а також реалізації процесуальних гарантій участі кредиторів і судового контролю.

154. Добросовісність боржника, реальність передумов неплатоспроможності та належне виконання ключових процесуальних дій у процедурі реструктуризації мають істотне значення для застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ, оскільки інститут неплатоспроможності фізичної особи призначений для захисту добросовісного боржника і не може використовуватися як механізм формального припинення зобов`язань без перевірки майнового стану боржника та його процесуальної поведінки.

155. Застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 125 КУзПБ, є передчасним, якщо не досліджено обставини майнового стану боржника, результати перевірки його декларацій, повноту виявлення активів і доходів, а також не оцінено поведінку боржника з точки зору добросовісності у процедурі реструктуризації.

156. Суб`єкт ініціювання питання про визнання податкового боргу безнадійним та його списання на підставі ч. 2 ст. 125 КУзПБ не є виключним. Відповідне питання може бути порушене учасниками справи про неплатоспроможність, зокрема боржником, кредитором, у тому числі контролюючим органом, а також арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) у межах його процесуальної функції та повноважень, визначених КУзПБ. Остаточне вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ належить господарському суду в межах здійснення судового контролю.

157. Правильне застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ вимагає від господарського суду встановлення: 1) наявності податкового боргу як несплаченого у строк узгодженого грошового зобов`язання; 2) моменту його виникнення, зокрема моменту узгодження зобов`язання, строку його сплати та першого дня прострочення; 3) відповідності податкового боргу часовому критерію "трьох років"; 4) обставин майнового стану боржника та наявності або відсутності реальної можливості погашення вимог; 5) обставин перебігу процедури реструктуризації та виконання керуючим реструктуризацією передбачених законом дій; 6) поведінки боржника з точки зору добросовісності та відсутності зловживання процедурою.". Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

79. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

80. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

81. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

82. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

83. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскарженої постанови суду апеляційної інстанції без змін, з урахуванням підстав, наведених вище. Судові витрати

84. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскарженого судового рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника. На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидорчук Світлани Володимирівни - залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі №908/2103/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді О.В. Васьковський К.М. Огороднік