Постанова 4875 № 905/1435/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" квітня 2021 р. Справа № 905/1435/20 Cхідний апеляційний господарський суд у складі: Головуючий (суддя-доповідач): Судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від Прокуратури: від Позивача-1: від Позивача-2: від Відповідача: Стойка О.В. Попков Д.О., Пушай В.І. Склярук С.І. Горгуль Н.В.; Не з`явився; Не з`явився; Ботман О.О. - за довіреністю (адвокат); розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 м.Маріуполь, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від16.12.2020 року у справі№905/1435/20 (суддя Чернова О.В.) за позовом до: про Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 м.Маріуполь, Донецька область в інтересах держави в особі Мангушської районної державної адміністрації Донецької області смт.Мангуш, Донецька область та Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, с.Мелекіне, Донецька область Товариства з обмеженою відповідальністю "Осмостехнологія" м.Маріуполь, Донецька область Розірвання договору оренди земельної ділянки від 09.02.2009 та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 6,5975 га. ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.12.2020 року у справі №905/1435/20 призначено судову земельно-технічну експертизу земельної ділянки площею 6,5975 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області з виїздом на місцевість, проведення якої доручено судовому експерту Новікову Володимиру Станіславовичу (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 116-а, тел.099-566-98-68, свідоцтво №952 від 28.11.2011, видане на підставі рішення Центральної експертної кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України). На вирішення експерта поставлені наступні питання:

1. Відновити межі земельної ділянки площею 6,5975 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області на місцевості (в натурі) відповідно до правовстановлюючих документів;

2. Чи було виявлено в результаті проведення обстеження з виходом на місцевість, будь-які будівлі чи споруди на земельній ділянці площею 6,5975 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області?

3. Чи було виявлено в результаті проведення обстеження з виходом на місцевість, обмеження у користуванні земельною ділянкою площею 6,5975 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, у вигляді фортифікаційних споруд, окопів, тощо чи будь-яких інших обмежень?

4. Чи можливе фактичне використання земельної ділянки загальною площею 6,5975 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, згідно її цільового призначення - для будівництва готельного торгівельно розважального комплексу на території Мелекінської сільської ради, у відповідності до умов Договору оренди земельної ділянки від 09.02.2009 р., зареєстрованого у Першотравневому райвідділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" від 11.03.2009 р. №040916600003, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Ковальовою Я.В. від 09.02.2009 р. за №488, а також згідно Містобудівного обґрунтування розміщення "Готельного комплексу в районі пансіоната "Машинобудівельник", на землях Мелекінської сільської ради Першотравневого району" від 2006 р. та Концепт-проекту Водно-розважального комплексу типу "аквапарк", розміщеного с. Мелекіне, Донецька область?

5. Визначити фактичний склад угідь на земельній ділянці площею 6,5975 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028 та надати інформацію щодо фактичного стану земельної ділянки площею 6,5975 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, а саме: який рівень ґрунтових вод відносно фактичного урізу води Азовського моря, та чи наявні заболочені місця на земельній ділянці;

6. Надати інформацію щодо необхідності для повноцінного використання земельної ділянки площею 6,5975 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, згідно її цільового призначення, здійснення інженерно-технічних заходів, додаткових геологічних досліджень, заходів з встановлення дамб, водовідведення чи здійснення ґрунтоукріплювальних заходів, заходів для осушення заболочених ділянок. Провадження у справі №905/1435/20 зупинено із залученням уповноваженого геодезиста Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-експертна фірма "Землі Приазов`я" (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Троїцька, буд.43; код ЄДРПОУ 32397342). Прокурором на зазначену ухвалу суду подано апеляційну скаргу, за змістом якої апелянт вважав, що суд першої інстанції, призначаючи земельно - технічну експертизу, порушив норми процесуального права (ст. 280 ГПК України). Прокурор зазначав, що ним надано достатні докази для підтвердження обґрунтованості позовних вимог, отже у призначенні судової експертизи не було необхідності. Крім того, заявник зазначав, що Відповідачем не додано сертифікату ТПП для підтвердження факту наявності непереборної сили та неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням через проведення ООС (Операції об`єднаних сил), а судом не надано належної оцінки рішенню Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року у справі №200\8393/19-а, яким з Відповідача стягнуто кошти в рахунок погашення податкового боргу, судом питання про доцільність призначення експертизи не обговорювалось за участю сторін, в ухвалі безпідставно зазначено про відсутність заперечень з боку Прокурора проти призначення експертизи, що не відповідає технічному запису судового засідання від 16.12.2021 року. Також, апелянт зазначає, що суд, приймаючи спірну ухвалу, в порушення приписів ч. 3 ст.99 ГПК України, самостійно визначив приватного експерта Новікова В.С., попри те, що існують інші незалежні експерти та державна установа в особі Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2021 року у справі №905/1435/20 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 м.Маріуполь, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2020 року та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Розгляд справи призначено на 05.04.2021 року. До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 29.03.2021 року від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого, останній просив суд апеляційну скаргу Прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 16.12.2020 року у справі №905/1435/20 - без змін. Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило. Прокурор в судовому засіданні 05.04.2021 року підтримав доводи, що викладені ним в апеляційній скарзі, просив спірну ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2020 року у справі №905/1435/20 скасувати, апеляційну скаргу задовольнити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Представник Відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги Прокурора, просив ухвалу господарського суду Донецької області 16.12.2020 року у справі №905/1435/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представники Позивача-1 та Позивача-2 в судове засідання не з`явилися, до початку судового засідання клопотань або заяв з цього приводу не надали, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. За змістом ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та пропорційність. За змістом зазначених принципів господарського судочинства, що конкретизовані в нормах ст. ст. 13 - 15 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. За змістом ст. ст. 73, 74, 98 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, але предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Предметом позову в даній справі є розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 09.02.2009 та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 6,5975 га. у зв`язку з порушенням Відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати та невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням. Із змісту відзиву Відповідача на позов вбачається, що він заперечує факт порушення ним умов договору через наявність перешкод, що унеможливлюють ним використання зазначеної земельної ділянки за призначенням та не залежать він нього, а також посилається на наявність обставин, що звільняють його від сплати орендної плати у зв`язку з такою неможливістю. У якості таких обставин Відповідач вказує на зайняття та огородження земельної ділянки військовослужбовцями та використання її у військових цілях, неможливості Відповідачу потрапити на цю ділянку. На підтвердження наявності таких обставин Відповідачем надано відповіді уповноважених органів з цього приводу, а також листування з орендодавцем щодо наявності підстав звільнення від сплати орендної плати на період існування таких перешкод. Наявність відповідних перешкод заперечується Прокурором, яким надано складені ним та Позивачем докази про відсутність зазначених обставин. Отже саме наявність вищенаведених обставин перешкоджання Відповідачу користування земельною ділянкою на умовах договору оренди входить до предмету доказування в межах даної справи. Відповідач, звертаючись до суду з клопотанням про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи від 16.11.2020 року (враховуючи уточнення до клопотання про призначення експертизи від 11.12.2020) обґрунтовував необхідність призначення вищезазначеної експертизи метою підтвердження факту зайняття спірної земельної ділянки військовими підрозділами та встановлення ними по периметру ділянки фортифікаційних споруд, що виключає можливість освоєння та будівництва бази відпочинку на цій ділянці згідно умов спірного договору, для чого потрібні спеціальні знання. Проведення експертизи просив доручити судовому експерту Новікову В.С., надавши перелік відповідних питань. Прокурором 27.11.2020 року (т. 2 а. с. 2) було надано заперечення на вищезазначене клопотання Відповідача, в якому Прокурор заперечував проти призначення спірної експертизи у даній справі, зазначаючи про надання ним достатніх доказів відсутності на спірній земельній ділянці військових споруд та огорож, оскільки вона є пустирем, на якій росте очерет, а отже відсутня необхідність у спеціальних знаннях. Зазначена заява не містить конкретних заперечень щодо запропонованих Відповідачем питань, а також зауважень чи пропозицій щодо обраного ним судового експерта. Задовольняючи клопотання Відповідача та відхиляючи заперечення Прокурора, суд першої інстанції дійшов висновку про існування потреби для встановлення наявності чи відсутності обставин, які унеможливлюють використання об`єкта оренди поза волею Відповідача, внаслідок зайняття військовими підрозділами земельної ділянки з кадастровим номером 1423984400:07:000:1028 загальною площею 6,5975 га, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради, Мангушського (Першотравневого) району Донецької області та встановлення ними по периметру ділянки фортифікаційних споруд, дослідження фактичного стану земельної ділянки. Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дослідження фактичного стану спірної земельної ділянки (дійсні межі спірної земельної ділянки, відповідність їх правовстановлюючим документам, її фактичний стан, наявність на ній будівель чи споруд, зокрема, військових об`єктів, а також інших перешкод для можливості її використання за призначенням), необхідно для встановлення фактичних обставин, що охоплюються предметом доказування в межах даної справи. Судова колегія вважає безпідставними твердження Прокурора щодо відсутності необхідності призначення експертизи через достатність наданих ним доказів щодо спірних обставин, оскільки дослідження лише наданих Прокурором та Позивачем доказів позбавляє Відповідача права довести наявність обставин, на які він посилається у своїх запереченнях та порушує принцип змагальності сторін. Крім того, керуючись принципом пропорційності, судова колегія звертає увагу, що в силу публічного статусу Прокурора та Позивачів, надані ними докази виготовлені або ними, або підпорядкованими органами, тоді як Відповідач, наполягаючи на існуванні спірних обставин, позбавлений такої можливості, а отже й має право вимагати здійснення дослідження фактичного стану спірної земельної ділянки неупередженою та кваліфікованою особою, тобто судовим експертом. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом порядку призначення судової експертизи, судова колегія зазначає наступне. Вимогами ст. 99 ГПК України регламентуються підстави та порядок призначення судової експертизи, за змістом яких суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Відповідно до п. 6.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за №53/5 (з послідуючими змінами), основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо) та відповідності фактичного землекористування відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем заздалегідь направлено до суду клопотання про призначення судової експертизи із визначеними питаннями та експертом, якому Відповідач просив доручити проведення експертизи, Прокурором було надано заперечення проти задоволення клопотання, яке не містило зауважень та пропозицій щодо питань та обраного Відповідачем експерта. Як вбачається зі змісту ухвали, зазначені заперечення Прокурора враховані, але відхилені судом при вирішення питання про призначення експертизи. Отже доводи Прокурора, що судом не досліджувалося питання про доцільність призначення експертизи, не обговорювалось за участю сторін, проведення експертизи безпідставно доручено приватному судовому експерту Новікову В.С., попри те, що існують інші незалежні експерти та державна установа в особі Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз - спростовуються наведеними матеріалами справи. Судовою колегією не встановлено факту порушення права Прокурора запропонувати суду іншого судового експерта або експертну установу для проведення експертизи по даній справі. Крім того, вимогами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу", передбачені вимоги до осіб, що можуть залучатися до проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, за змістом яких судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань, мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. При цьому ці особи не обов`язково повинні бути працівниками відповідних державних спеціалізованих установ. Будь-яких доказів того, що обраний Відповідачем експерт Новіков В.С. (свідоцтво №952 від 28.11.2011, видане на підставі рішення Центральної експертної кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), якому суд доручив проведення судової експертизи таким вимогам не відповідає - Прокурором не надано. Доводи апеляційної скарги про невідповідність дійсності зазначення про відсутність в судовому засіданні заперечень з боку Прокурора проти призначення експертизи не спростовують висновку суду першої інстанції, оскільки мотивувальна с частина ухвали містить дослідження судом першої інстанції відповідних заперечень Прокурора. За встановлених підстав судова колегія вважає безпідставними доводи Прокурора про порушення судом порядку та умов призначення судової експертизи та погоджується з виносок суду першої інстанції про необхідність у відповідних спеціальних знаннях судового експерта для дослідження фактично стану земельної ділянки для з`ясування наявності обставин перешкоджання Відповідачу у її використання, на наявність яких він посилається у відповіді на відзив. Щодо доводів про неможливості дослідження існування таких обставин у попередній період, судова колегія зазначає, що визначені в позовній заяві Прокурором обставини порушення умов Договору та визначені Відповідачем обставини перешкоджання мають триваючий характер, отже сам факт їх існування на даний момент (або ознаки такого існування) також охоплюється предметом доказування в межах даної справи. Інших доводів, зокрема, щодо некоректності поставлених судом експерту питань, доводи та вимоги апеляційної скарги не містять, а отже й можливості перевірити відповідність ухвали суду процесуальним нормам в цій частині судова колегія позбавлена в силу ч. 1 ст. 269 ГПК України. Крім того, судова колегія звертає увагу учасників справи, що відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). При цьому оцінка доказів та аргументів учасників справи здійснюється судом під час прийняття рішення у справі та викладається в його мотивувальній частині відповідно до вимог ст. ст. 236 - 238 ГПК України. Згідно до вимог ст. 126 Конституції України, вплив на суддю при розгляді ним справи у будь-який спосіб заборонено. Оскільки справу в суді першої інстанції ще не вирішено по суті, суд апеляційної інстанції позбавлений права надати будь-які висновки з приводу необхідного шляху дослідження та з`ясування обставин цієї справи, а також визначити необхідний обсяг доказів по справі та здійснити їх оцінку. Свою незгоду з діями судді при розгляді справи, зокрема, щодо визнання доказів належними, допустимими та вірогідними, учасники справи не позбавлені права викласти в майбутній апеляційній скарзі на рішення суду у разі його оскарження. Оцінку діям суду щодо розгляду справи в межах предмету та підстав позову можливо надати також тільки при вирішення справи по суті та в межах розгляду відповідної апеляційної скарги. Інші доводи наведені Прокурором в обґрунтування апеляційної скарги стосуються розгляду справи по суті в суді першої інстанції, дослідження предмету позову, а також доказів наданих сторонами в підтвердження своїх вимог та заперечень. Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при винесенні ним зазначеної ухвали судовою колегією не встановлено. З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Донецької області від 16.12.2020 року у справі №905/1435/20 відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 м.Маріуполь, Донецька область - залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2020 року у справі №905/1435/20 - залишити без змін. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 12.04.2021 Головуючий суддя О.В. Стойка Суддя Д.О. Попков Суддя В.І. Пушай