Постанова 4851 № 520/1578/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 р.Справа № 520/1578/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Нагорного Є.Ф., представника відповідача Биковченко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 08.12.20 року по справі № 520/1578/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №13 від 09.01.2020 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України; - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №7 о/с від 14.01.2020 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області, з Національної поліції України у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; - поновити ОСОБА_1 в Національній поліції України на посаді слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.01.2020 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України, який на дату подання позовної заяви складає 7201,99 грн.; - допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.20 року відмовлено повністю в задоволенні позову. Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що зазначені накази є незаконними в частині накладення дисциплінарної відповідальності та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем не дотримано процедури проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією при прийнятті висновку службового розслідування не враховано обставини, що мають значення при притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією. Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому відзиві заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 , з 30.08.2018 року проходив службу в органах внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, з 07.11.2015 року в органах Національної поліції України. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №37 о/с від 16.02.2018 року ОСОБА_1 призначений на посаду слідчого СВ Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. 02 грудня 2019 року до Головного управління національної поліції в Харківській області надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області начальника ВІОС полковника поліції ОСОБА_2 (№8414/119-12/02-2019 від 02.12.2019) за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019220000000749 від 23.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України відносно слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . У зв`язку із отриманням вказаної інформації, 02 грудня 2019 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ №2078 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким призначено проведення службового розслідування, створено дисциплінарну комісію у складі голови комісії старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 ; членів комісії: старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого слідчого ОМВ СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , оперуповноваженого Харківського управління ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_6 (за згодою) та на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання обов`язків слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Висновком службового розслідування від 02.01.2020 року дисциплінарна комісія ухвалила за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог частини 1, 2 статті 9, частини 1 статті 28, частини 1 статті 40 КПК України, підпунктів 1, 2 пункту 3 розділу VІ Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, підпунктів 1, 2 пункту 3 своїх функціональних обов`язків, в частині забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КК України строків, а також дотримання вимог законів України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220490005206; у невиконанні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України Про запобіганні корупції, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України Про Національну поліцію, у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, нереагування на виявлене правопорушення, підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію України", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків слідчий СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області заслуговує на дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.01.2020 року №13 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Київського ВП ГУНП в Харківській області" ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції України. 14 січня 2020 року начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області В. Сокуренко прийнято наказ №7 о/с, яким звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0083816), слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 14.01.2020 року. Вказаний наказ направлявся відповідачем на адресу позивача: АДРЕСА_1 та на адресу: АДРЕСА_2 листами від 14.01.2020 за вхідними №263/119-12/01-2020 та повторно листами від 23.01.2020 року за вхідними №510/119-12/01-2020. Згідно розписки від 27.01.2020, складеної ОСОБА_1 , трудову книжку, довідку замість військового квитка, обхідний лист, довідку в РВК та витяг з наказу ГУНП в Харківській області про звільнення отримав особисто. Не погоджуючись з наказами Головного управління Національної поліції №13 від 09.01.2020 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України та №7о/с від 14.01.2020 про звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом та поновленням своїх прав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та правомірному застосуванні до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з таких підстав. Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі - Закон №580-VIII). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Як свідчать матеріали справи, підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію, згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. У відповідності до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно з ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за №1355/32807 (далі - Порядок №893). Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Положеннями ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Згідно з ч. 1, ч.15 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Відповідно до ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом. На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби. Відповідно до ч.1, ч.11 ст.18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу. Згідно із приписами ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. Як вбачається з матеріалів справи, під час службового розслідування, проведеного стосовно позивача, було встановлено, що 01.12.2019 до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що цього ж дня о 12.20 працівниками УСБ України в Харківській області спільно з працівниками Харківського управління ДВБ НПУ під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області під час проведення комплексу слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження від 23.11.2019 №42019220000000749 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України було затримано слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який у дворі будинку АДРЕСА_3 від громадянина ОСОБА_7 отримав неправомірну грошову винагороду у розмірі 75000 грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України. У висновку службового розслідування вказано, що з тексту повідомлення про підозру в вчиненні кримінального правопорушення, врученого 02.12.2019 ОСОБА_1 слідчим другого слідчого відділу слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві Мироненком Д.І. встановлено, що 15.11.2019 року у СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області зареєстровано кримінальне провадження №12019220490005206 за ч.1 ст190 КК України за заявою ОСОБА_8 , який повідомив, що невстановлена особа шляхом зловживання довірою заволоділа його грошовими коштами, яким завдала заявнику матеріальну шкоду. Проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було доручено слідчому СВ Київського ВП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 18.11.2019 за місцем мешкання ОСОБА_7 , 1981 року народження, за адресою: АДРЕСА_4 прийшов ОСОБА_8 , слідчий СВ Київського ВП ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, які повідомили ОСОБА_7 щоб останній збирав речі та їхав з ними до Київського ВП, оскільки, відносно нього проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні. Прибувши до Київського ВП, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_7 про те, що для вирішення питання про закриття кримінального провадження останній повинен надати йому неправомірну вигоду у розмірі 5000 доларів США. 22.11.2019 року гр. ОСОБА_7 з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 , звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою. 26.11.2019 приблизно о 21 год 40 хв ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого забезпечення, діючи умисно, з використанням наданого службового становища, зустрівся із ОСОБА_7 за місцем його мешкання та знов висунув ОСОБА_7 вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у виді грошових коштів вже у сумі 6000 доларів США за закриття кримінального провадження №12019220490005206. Крім того, ОСОБА_1 у категоричній формі було зазначено, що у разі якщо ОСОБА_7 йому не надасть необхідних грошових коштів, то він повідомить останнього про підозру у вчиненні злочину та обере запобіжний захід. 01.12.2019 о 11.08 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, у дворі будинку АДРЕСА_3 , зустрівся із ОСОБА_7 та отримав від нього грошові кошти у розмірі 75000 грн. за непритягнення його до кримінальної відповідальності. 01.12.2019 о 12.20 співробітниками правоохоронних органів було припинено злочинну діяльність ОСОБА_1 та у дворі будинку АДРЕСА_5 його затримано в порядку ст. 208 КПК України, грошові кошти вилучено. 03.12.2019 ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів, з моменту фактичного затримання, тобто з 01.12.2019 до 29.01.2019 в Державній установі Харківський слідчий ізолятор Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Одночасно ОСОБА_1 визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 115260 (сто п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн., яку ОСОБА_1 вніс та 05.12.2019 з-під варти був звільнений. На теперішній час досудове слідство по кримінальному провадженню №42019220000000749 від 23.11.2019 триває. Як встановлено судом з матеріалів службового розслідування, 02.12.2019 року, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 під вартою та у відповідності до пункту 11 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, головою дисциплінарної комісії старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області О.Іванча надіслано службовий лист №8444/119/12-2019 начальнику ІТТ №1 ГУНП в Харківській області С.Пухову з проханням повідомити позивача про необхідність надання письмових пояснень з викладених в листі питань. 03.12.2019 з ІТТ №1 ГУНП в Харківській області (№917/119-37-1/01-2019) надіслано письмове пояснення ОСОБА_1 , в якому він зазначив, що відмовляється надавати будь-які свідчення відносно себе, посилаючись на ст.63 Конституції України. Крім того, як зазначено у висновку службового розслідування, під час проведення службового розслідування старшим слідчим ОМВ СУ ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 встановлено, що 14.11.2019 до Київського ВП ГУНП в Харківській області від ОСОБА_8 надійшла заява від 14.11.2019 про те, що ОСОБА_7 шляхом обману та зловживання довірою заволодів належними йому грошима, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 850000 грн. Вказану заяву 14.11.2019 в установленому законом порядку зареєстровано в ІТС ІПНП Київського ВП за №40625 та 15.11.2019 відомості за вказаним фактом події слідчим СВ Київського ВП Поєдинцевим Д.О. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повноту та достовірність яких перевірено начальником відділення СВ Київського ВП підполковником поліції ОСОБА_9 , та одночасно розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019220490005206 за ч.1 ст.190 КК України. Проведення досудового розслідування за вказаним фактом кримінального правопорушення доручено слідчому СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 . В ході вивчення матеріалів зазначеного кримінального провадження встановлено, що у ньому наявні наступні документи: витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12019220490005206; заява ОСОБА_8 від 14.11.2019, на якій є резолюція начальника СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_10 т. ОСОБА_1 , т. ОСОБА_11 ретельно опитати всіх учасників події. Доповісти в добовий строк 14.11.2019, але в матеріалах відсутній будь-який документ щодо виконання зазначеної резолюції; копія інвестиційного договору з додатками, надані заявником ОСОБА_8 разом з заявою від 14.11.2019; копія паспорту громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_7 ; пояснення ОСОБА_7 , відібране слідчим СВ Київського ВП ОСОБА_1 (дата складання даного пояснення на документі відсутня); скріншоти з електронної пошти. За результатами вивчення стану досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що слідчим ОСОБА_1 з моменту внесення відомостей до ЄРДР не проведено жодної слідчої (розшукової) дії, лише опитано фігуранта - ОСОБА_7 , що не є слідчою дією. Підсумовуючи вищевказані обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у суворому недотриманні норм КПК України, Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про запобіганню корупції", Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських та Присяги поліцейського. Викладене свідчить, що вказаними діями викликано суспільний резонанс та вчинено дії, які підривають авторитет Національної поліції України. З особистої справи ОСОБА_1 під час службового розслідування встановлено, що 07.11.2015 ним дано Присягу на вірність Українському народові, у 11.11.2019 року позивач особисто ознайомився з пам`яткою щодо обмежень, пов`язаних зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, про що поставив свій підпис. Вивченням службової документації Київського ВП ГУНП в Харківській області встановлено, що у 2019 році питання щодо недопущення вимог антикорупційного законодавства під час проведення оперативних нарад за участі особового складу ВП розглядалось 16.07.2019 (протокол №70), 22.10.2019 (протокол №96), 26.11.2019 (протокол №103). Вказане позивачем не заперечується. Крім того, у ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність позивача не встановлені, що також не встановлено судом під час розгляду справи. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що протягом 2019 року позивач звертався до органів поліції із заявами та повідомленнями про пропозиції або надання йому неправомірної вигоди. На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт внесення відомостей до ЄРДР за №42019220000000749, зокрема, відносно позивача, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та повідомлення йому про підозру знайшов своє підтвердження. Таким чином, судова колегія вважає, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим. Матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Доводи представника позивача про те, що відповідачем порушено порядок проведення службового розслідування, так як у ході його проведення показання відбиралися особою, яка не сходила до складу дисциплінарної комісії, колегія суддів оцінює критично з огляду на те, що пунктом 11 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу. Водночас суд зауважує про те, що відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який відповідач, у порядку Дисциплінарного статуту, має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції. Відсутність кримінального провадження чи обвинувального вироку суду ніяким чином не ототожнюється з відсутністю в діях ОСОБА_1 порушення службової дисципліни. Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними і самостійними видами відповідальності особи. Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи в їх сукупності суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24 лютого 2020 року у справі №804/2711/17, від 28 лютого 2020 року у справі №818/1274/17. З наведеного вбачається, що при прийнятті рішення про звільнення зі служби в органах Національної поліції ОСОБА_1 Головне управління Національної поліції в Харківській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством. Процедура звільнення, визначена Дисциплінарним статутом та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань була дотримана у повному обсязі, жодних порушень прав та законних інтересів позивача не допускалося. Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає призначене дисциплінарне стягнення пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку, таким що застосоване у відповідності із вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України Про національну поліцію. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року по справі № 520/1578/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 09.04.2021 року