Постанова 4851 № 520/17674/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2021 р.Справа № 520/17674/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 11.03.21 року по справі № 520/17674/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858; - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.12.2020 № 381о/с; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 01.12.2020; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області грошові кошти в сумі середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 вказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858 "Про застосування дисциплінарного стягнення відносно підполковника поліції ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.12.2020 № 381о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 . Поновлено підполковника поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 09.12.2020. Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.12.2020 по день фактичного поновлення на службі в Головному управлінні Національної поліції України в Харківській області у розмірі 43847 (сорок три тисячі вісімсот сорок сім) грн 73 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року у справі № 520/17674/2020 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує, що виданню оскаржуваних наказів слугувало службове розслідування, яким підтверджено факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", а саме: використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, не реагування на виявлене правопорушення, не утримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, не дотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, та відзиву, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , підполковник поліції, працював у Головному управління Національної поліції Харківської області на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.11.2020 № 2105 за фактом надходження доповідної записки начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції Іванчишина І.І. від 02.11.2020 №7346/119-12/01-2020 про проведення слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, спільно з працівниками Харківського управління ДВБ НП України під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області в рамках кримінального провадження від 27.03.2020 № 42020220000000180 внесеного до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України призначено службове розслідування та відсторонено підполковника поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування. Службовим розслідуванням встановлено, що 02.11.2020 до ГУНП в Харківській області надійшла, інформація про те, що цього ж дня працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, спільно з працівниками Харківського управління ДВБ НП України під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження від 27.03.2020 № 42020220000000180, внесеного працівниками ТУ ДБР до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтави, проведено обшуки в службових приміщеннях адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області (вул. Мироносицька, 4, м. Харків), а також за місцем мешкання начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 . Згідно з протоколом обшуку від 02.11.2020, складеного слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, в приміщенні службового кабінету підполковника поліції ОСОБА_1 виявлено та вилучено: предмети, документи та 10000 гривень. 03 листопада 2020 року працівниками ТУ ДБР вручено повідомлення, про підозру підполковнику поліції ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368, ч. З ст. 368 КК України. Також, 03 листопада 2020 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави підполковнику поліції ОСОБА_1 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на 60 діб та визначено розмір застави 168160 гривень. Цього ж дня за ОСОБА_1 внесли визначену суму застави, у зв`язку з чим 04.11.2020 він був звільнений з-під варти. Так, в ході службового розслідування встановлено, підполковник поліції ОСОБА_1 , займаючи керівну посаду - начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, усвідомлюючи можливість прийняття рішення відповідно своїх функціональних обов`язків щодо оформлення документів, визначення розміру грошового забезпечення, подання документів для призначення (перерахунку) пенсій, виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від колишнього поліцейського Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , за безперешкодне оформлення документів, необхідних для призначення пенсії в підвищеному розмірі. Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання в подальшому неправомірної вигоди, ОСОБА_1 через невстановлену на даний час в ході досудового розслідування особу, сприяв ОСОБА_3 в отриманні медичної документації, якою встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в ОВС, та яка стала підставою для отримання останнім пенсії в підвищеному розмірі, а також отриманні одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності. У подальшому, після перерахування на рахунок ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в результаті втрати працездатності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи діяти з метою злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , підполковник поліції ОСОБА_1 01.07.2020 о 10.00, перебуваючи в своєму службовому кабінеті № 580, який розташований на першому поверсі адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Мироносицька, 4, м. Харків , одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 20000 грн. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 09.07.2020 близько - о 14.15 підполковник поліції ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання в подальшому неправомірної вигоди, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, в ході розмови з поліцейським Великобурлуцькрго ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 висунув вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди за прийняття рішення щодо оформлення документів, визначення розміру грошового забезпечення, подання документів для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_4 , а також за сприяння в отриманні медичної документації, якою буде встановлено причинно- наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в ОВС, та яка стане підставою для отримання ОСОБА_4 пенсії в підвищеному розмірі, також отриманні ним одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності. Отримавши згоду від ОСОБА_4 та діючи відповідно до домовленостей з останнім, підполковник поліції ОСОБА_1 прийняв від нього заяву про призначення пенсії та здійснив підготовку відповідних для цього документів. У подальшому, після отримання ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи діяти з метою злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , 02.11.2020 о 11.20 підполковник поліції ОСОБА_1 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті, одержав неправомірну-вигоду у виді грошових коштів у розмірі 10000 грн. Висновком службового розслідування від 25.11.2020 ухвалено за порушення вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, не реагування на виявлене правопорушення, підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків, до начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858 "Про застосування дисциплінарного стягнення відносно підполковника поліції ОСОБА_1 " за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. На підставі вищевказаного наказу 01.12.2020 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 381 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, з 01.12.2020, зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. 19 січня 2021 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 16 о/с, яким внесено зміни у пункт наказу Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ від 01.12.2020 № 381 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, з 01.12.2020, та вважати днем його звільнення - 08.12.2020. Не погоджуючись із наказами Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858 та від 01.12.2020 № 381о/с, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Спірні відносини виникли з приводу застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію". Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено основні обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції" особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (зокрема, поліцейські), забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції" особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Згідно з п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 за № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 за № 2337-VIIІ. Положеннями ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. За змістом п. п. 2, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. З аналізу вищевказаних положень Дисциплінарного статуту слідує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Згідно з ч. 1, ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Відповідно до ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом. На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби. Відповідно до ч. 1, ч. 11 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Згідно з ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. За статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Пунктом 1, 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 за № 893 (надалі також Порядок № 893) передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. п. 1 - 3 розділу 5 Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Як убачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування щодо позивача стали обставини, викладені в доповідній записці начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції Іванчишина І.І. від 02.11.2020 № 7346/119-12/01-2020 про проведення слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, спільно з працівниками Харківського управління ДВБ НП України під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області в рамках кримінального провадження від 27.03.2020 № 42020220000000180 внесеного до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України призначено службове розслідування та відсторонено підполковника поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування. У зв`язку з чим, відповідачем прийнято наказ ГУНП в Харківській області від 03.11.2020 №2105 про призначено службове розслідування та відсторонено підполковника поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування. Разом з тим, в рамках проведення службового розслідування, було проведено моніторинг мережі Інтернет на предмет публікацій з приводу зазначеної події. Так, на сайті інформаційного агентства «Depo.Харьков» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2». Також на сайті «atn/ua» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4». На сайті « glavnoe.ua » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_7». Викладене свідчить, що начальник сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_5 своїми діями викликав суспільний резонанс та вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що протягом 2020 року позивач звертався до органів поліції із заявами та повідомленнями про пропозиції або надання йому неправомірної вигоди. Згідно матеріалів особової справи підполковника поліції ОСОБА_5 колегією суддів встановлено, що 07.11.2015 позивач склав Присягу на вірність українському народові, згідно з якою зобов`язується з гідністю нести високе званні поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, дотримуватись Конституції та законів України. Також установлено, що 02.08.2020 підполковник поліції ОСОБА_1 особисто ознайомився з підпискою щодо обмежень, пов`язаних зі службою поліції. Факт внесення відомостей 27.03.2020 № 42020220000000180 до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України відносно позивача, та повідомлення йому підозри знайшов своє підтвердження. Колегія суддів зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Водночас, суспільством висуваються підвищені вимоги до поліцейського через те, що він є носієм влади. Отже, поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції. Обов`язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Колегія суддів зазначає, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №802/2046/18-а та у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 814/2622/13-а, від 26.01.2021 року у справі № 2140/1342/18. Дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. Отже, колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції та дійшла висновку що висновок службового розслідування від 25.11.2020 про порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим. Колегія суддів зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. Матеріалами службового розслідування, наявними в матеріалах справи, підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни. Сам по собі висновок службового розслідування це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права. З наведеного випливає, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 №858 "Про застосування дисциплінарного стягнення відносно підполковника поліції ОСОБА_1 ", прийнятий за висновками службового розслідування, матеріали якого є такими, що беззаперечно свідчать про наявність у позивача вини у вчиненні проступку, за яке він притягнутий до дисциплінарної відповідальності. А тому, відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Щодо доводів позивача про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність відповідного судового рішення (вироку), яке набрало законної сили, яке би підтверджувало факт учинення ним діяння, що ставиться йому в провину, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Приписами частини 2 статті 16 Статуту передбачено, що у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Ця норма права не встановлює заборони проводити службове розслідування, коли вже розслідується кримінальне провадження стосовно працівника поліції. Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності. Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України. Звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення є самостійною і окремою підставою припинення служби в поліції, визначеною п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію. Відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях. Вказана позиція, зокрема, наведена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №804/676/18, зазначеній судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Акцентуючи увагу на тому, що Закон № 580-VIII виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, колегія суддів має на меті звернути увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема, дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме: невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Адміністративний суд у силу вимог статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження. Щодо правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна зосереджуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням. Разом з цим, слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження. Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. В силу статей 1, 2 Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги поліцейського. Зазначені правові висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 19.04.2019 у справі № 802/1172/17-а. Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру. Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, відповідач не повинен чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі припису п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону. Колегія суддів зазначає, що за висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 листопада 2019 року по справі №826/6107/18 (провадження №К/9901/20337/19) рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі ККУ. Поряд з цим, колегія суддів враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з драв людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «Є. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Акцентуючи увагу на тому, що Закон України «Про Національну поліцію» виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі №802/1172/17-а від 19.04.2019 звертає увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Верховний Суд у вищезазначеній справі зробив висновок про те, що доводи позивача про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність відповідного судового рішення (вироку), яке набрало законної сили, яке би підтверджувало факт учинення ним діяння, що ставиться йому в провину, є безпідставними. Колегією суддів встановлено, що рішення про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за дії, що виразились у скоєнні проступку, що підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни. Тобто, наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини останньої у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. При цьому предметом даного адміністративного позову є саме порушення апелянтом службової дисципліни. Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру. Колегією суддів встановлено, що у ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність підполковника поліції ОСОБА_1 не встановлені. Згідно висновку службового розслідування за фактом унесення відомостей до ЄДРДР відносно поліцейського ГУНП в Харківській області від 25.11.2020 начальник сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарні проступки, які є несумісними з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Крім того, колегія суддів зауважує, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання. Аналогічні висновки містять в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №805/623/16-а, від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 22.03.2019 у справі 804/676/18, від 22.11.2019 у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 у справі №2240/2329/16, від 26.01.2021 у справі № 2140/1342/18. Таким чином, доводи позивача про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність відповідного судового рішення (вироку), яке набрало законної сили, яке би підтверджувало факт учинення ним діяння, що ставиться йому в провину, як і доводи щодо порушення відповідачем принципу презумпції невинуватості, оскільки звільнення позивача відбулось до встановлення його вини обвинувальним вироком суду, є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах законодавства, адже підставою звільнення позивача було порушення ним Дисциплінарного статуту, а не наявність кримінального провадження, чи доведення вини останнього у вчиненні злочину. Тобто, оскаржуваними наказами позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, при цьому не з підстав скоєння кримінального правопорушення, а через вчинення дій, які є дисциплінарним проступком. Також, колегія суддів зазначає, що наявність у позивача попередньої бездоганної поведінки як підполковника поліції не виключає можливість застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Щодо доводів позивача про неправомірність його звільнення під час перебування на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, відповідно до яких позивач з 27.11.2020 по 07.12.2020 перебував на лікарняному, колегія суддів зазначає наступне. Згідно положень п.11 ч.1 ст. 22 Закону України "Про Національну поліцію України", керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч.3 та 4 ст. 59вказаного Закону). Згідно пунктів 1 та 2 розділу ІІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 23.11.2016 № 1235, видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу. Оскільки до компетенції начальника ГУ НП в Харківській області відноситься винесення наказів по особовому складу, в тому числі щодо прийняття та звільнення зі служби, отже начальник органу поліції також не позбавлений права вносити до таких наказів зміни або доповнення з метою, які за своєю суттю не впливають на зміст самого наказу. Згідно ч.4 та 5 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського. Колегією суддів встановлено що 01.12.2020 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 381 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, з 01.12.2020, зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. 19 січня 2021 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 16 о/с, яким внесено зміни у пункт наказу Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ від 01.12.2020 № 381 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, з 01.12.2020, та вважати днем його звільнення - 08.12.2020. При цьому, колегія суддів враховує, що підставою для внесення змін до наказу від 01.12.2020 року № 381 о/с було перебування позивача на лікарняному, що підтверджується довідкою поліклініки ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» від 27.11.2020 № 6842 (а.с.10, 60). Водночас, перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці, відповідно до приписів ч. 3 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції, не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 по справі № 520/17674/2020 з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 по справі №520/17674/2020 скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 13.12.2021 року