Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/6945/20

Дата документу Справа № 333/6945/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/807/287/21 Головуючий в 1-й інстанції - Михайлова А.В. Єдиний унікальний № 333/6945/20 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О. Категорія -ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Трофимова В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього, на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2021 року, в с т а н о в и в: постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2021 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок. Як зазначено в постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 024163 від 29.11.2020 року, ОСОБА_1 29.11.2020 року о 20 год. 25 хв. в м. Запоріжжі, по вул. Олександра Говорухи, керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою технічного засобу ALCOTEST «Drager» та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою суду вважає, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, висновки суду, викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються дослідженими у справі доказами та не відповідають нормам закону. Вказує, що на відеозаписах не зафіксовано моменту руху його автомобіля під його ж керуванням. Тобто, вважає, що факт зупинки його транспортного засобу поліцейськими та факт керування автомобілем ОСОБА_1 з відеозапису не встановлений, а також не підтверджується іншими доказами, наявними у справі, зокрема поясненнями свідків. Щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, зазначає, що він намагався пройти огляд, однак у нього це не вийшло, а працівники поліції це сприйняли, як відмову від проходження огляду. Просить скасувати постанову, а справу закрити. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп). Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. У відповідності до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що суд допустив неповноту та однобічність розгляду справи, оскільки вказаних вимог закону не дотримався, так як обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Суддя місцевого суд в порушення вимог ст.283 КУпАП в постанові не виклала формулювання адміністративного правопорушення та фактичних обставин, установлених під час розгляду справи, лише констатувала зміст протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суддею суду першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 024163 від 29.11.2020 року, 29.11.2020 року о 20 год. 25 хв. в м. Запоріжжі, по вул. Олександра Говорухи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою технічного засобу ALCOTEST «Drager» та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Ці обставини визнані судом першої інстанції доведеними і покладені в основу оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя як на докази вини останнього послався на протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 024163 від 29.11.2020 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення сп`яніння до медичного закладу КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 29.11.2020 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 29.11.2020 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 29.11.2020 року; рапорт інспектора УПП в Запорізькій області Никитенко М.В. від 29.11.2020 року; відеозапис з місця події; довідку з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» відносно ОСОБА_1 . Разом з тим, вказані докази ані окремо по собі, ані в сукупності не свідчать на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 інкримінувалось керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Обов`язковою ознакою складу цього адміністративного правопорушення є керування особою транспортним засобом. Так, ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції, в апеляційній скарзі та під час апеляційного розглядузаперечував факт керування автомобілем. Надав аналогічні пояснення, які надавав в суді першої інстанції. Суд першої інстанції, хоча і зазначив в постанові про невизнання вини ОСОБА_1 та його пояснення щодо обставин справи. Також суд першої інстанції належним чином не врахував і пояснення надані свідком ОСОБА_4 , який пояснив, що саме він керував транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 , перебував в алкогольному сп`янінні та не міг керувати транспортним засобом. В районі вул. Совхозної в автомобілі лопнув трос сцеплення, він залишив машину заведеною на узбіччі, а сам пішов шукати його заміну, в цей час ОСОБА_1 спав на задньому сидінні. Коли він повернувся , біля машини була поліція і він дізнався, що машина загорілася. Посилання суду першої інстанції, що відеозаписом спростовуються доводи апелянта та пояснення свідка ОСОБА_4 , є такими, що не відповідають дійсності. Так, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що на час складання матеріалів про адміністративне правопорушення він був у стані сп`яніння та не розумів, що відбувається та не в повній мірі керував своїми діями. Стосовно того, що свідок ОСОБА_4 тільки на місці пожежі дізнався про правопорушення, та питав у співробітників поліції які наслідки вчинення правопорушення буде мати ОСОБА_1 , не спростовує ті пояснення, які надані свідком. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи, положень ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, з огляду на зміст оскаржуваної постанови, суддею проведено судовий розгляд формально, без з`ясування всіх обставин справи. З матеріалів справи вбачається, що судом порушено вимоги щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування та дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, що мають значення для правильного вирішення справи. Не перевірено правильність складання протоколу та оформлення матеріалів справи. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню. Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності та його захисника не спростовані належними доказами. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас