Постанова 4807 № 333/69/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/69/20 Головуючий в 1 інст. Фунжий О.А. Провадження № 33/807/223/20 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 7 квітня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду за участю захисника адвоката Лихосенка Є.О. справу за апеляційною адвоката Лихосенка Є.О. на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 3 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В : Відповідно до постанови суду першої інстанції 2 січня 2020 року о 1.50 годині на вул. Автопарковій у м. Запоріжжі, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння відловився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Лихосенко Є.О. просить постанову суду скасувати та провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення. В обґрунтування вказує, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване накладення адміністративного стягнення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що безпосередньо диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП (п. 2.5. ПДР України) передбачає заборону та відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, відмову від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Однак відповідно до наявних матеріалів справи, а саме відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював своєї відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він не пам`ятає, чи відмовлявся ОСОБА_1 від проходження огляду. Захисник зазначає, що згідно із п. 6 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2007 р., водій, що висловив незгоду з результатами огляду направляється поліцейськими для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я; згідно п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Однак ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. В судове засідання апеляційного суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності не з`явилася. Адвокат Лихосенко Є.О. повідомив, що ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи, не заперечує проти розгляду за його відсутності. Адвокат підтримав апеляційну скаргу. Зазначив, що після перегляду відеозапису є очевидним, що у присутності свідків ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан алкогольного сп`яніння, ні на місці, ні в закладі охорони здоров`я. Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що він працює в охоронному підприємстві та його часто запрошують бути свідком і цієї події він на пам`ятає взагалі, просто підписав пояснення та протокол. Щодо другого свідка, суд першої інстанції, переглянувши відеозапис, відмовився його викликати. Вислухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими та засновані на досліджених в судовому засіданні ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 215683 від 02.01.2020 року, відповідно до яких ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку: з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с.1), письмовими поясненнями вказаних свідків (а.с. 5, 6), відомостями про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, викладеними в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні водія на огляд (а.с. 3, 4), відеозаписом правопорушення тощо. Доданим до протоколу ідеозаписом зафіксовано, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 (файл 20200102080744000496, час запису 01 год. 53 хв.), який спочатку визнає факт керування транспортним засобом та відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння (той самий файл, час запису 01 год. 58 хв.). Потім, розуміючи настання відповідальності за ст. 130 КУпАП та неможливість ухилення від неї шляхом умовлянь працівників поліції, ОСОБА_1 змінює свою позицію на неодноразову пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або закладі охорони здоров`я таку згоду продовж години не надає, мотивуючи тим, що він не керував транспортним засобом, робить численні дзвінки тощо, таким чином продовжує ухилятися від проведення огляду. Отже, матеріалами справи підтверджено, що водій ОСОБА_1 , який відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху мав на обов`язок вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ухилився від виконання цього обов`язку, що тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже відмова від проходження огляду може бути виражена й у пасивній формі шляхом ухилення від виконання цього обов`язку, що випливає із змісту п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, на який посилається апелянт. Апеляційний суд відхиляє посилання захисника на те, що свідок ОСОБА_2 не пам`ятає цієї події, адже останній не заперечує, що він був залучений у якості свідка, підписував пояснення та протокол про адміністративне правопорушення. Відмова ж водія від огляду проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджена не тільки письмовими поясненнями свідків, але й доданим до протоколу відеозаписом. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, та доводами апеляційної скарги не спростовуються. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Лихосенка Є.О. залишити без задоволення. Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 3 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 333/69/20