Постанова 4807 № 337/1633/20

Дата документу Справа № 337/1633/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/427/20 Головуючий в 1-й інстанції Котляр А.М. Єдиний унікальний № 337/1633/20 Доповідач в 2-й інстанції Гріпас Ю.О. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Прядка Д.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною останнього на постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. Як зазначено в постанові, 22.04.2020 о 13.00 годині на 345 км а/д Харків-Сімферополь, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в лікарні у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду є незаконною та його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності. Посилається на те, що суд не взяв до уваги його пояснення, а саме, що після зупинки його т.з. він просив пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, однак поліцейським було відмовлено, оскільки у них відсутній засіб вимірювання. Суд не врахував наданий ним доказ, довідку про проходження медичного огляду. Також суд не звернув увагу на те, що посвідчення водія у нього не вилучалось та його відпустили поліцейські за руль його службового транспортного засобу. Зазначає, що він працює на підприємстві водієм та кожного ранку проходить медичний огляд. Досліджені судом відео файли, апелянт вважає такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки відеозапис переривається та містить лише фіксацію перебування у ЗОКНД та ознайомлення з протоколом. Вказаний відеозапис, на думку апелянта не є достатнім для вирішення питання про законність дій поліцейських, в тому числі і у частині виявлення події адміністративного правопорушення. На підставі викладеного апелянт просить скасувати постанову, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 і його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп). Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. У відповідності до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що суд допустив неповноту та однобічність розгляду справи, оскільки вказаних вимог закону не дотримався, так як обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №064211 від 22.04.2020, 22.04.2020 о 13.00 годині на 345 км а/д Харків-Сімферополь, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в лікарні у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Ці обставини визнані судом першої інстанції доведеними і покладені в основу оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя як на докази вини останнього послався на протокол про адміністративне правопорушення, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.04.2020, відповідно якого останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, рапортом поліцейського СРПП Василівського ВП Новак О.С., письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи, та відеозапис з місця події. Між тим, з такими висновками суду неможливо погодитися виходячи з наступного. Судом першої інстанції не враховано ряд обставин, які мали значення для правильного вирішення справи. Нормами ст.278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, покладений обов`язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання, перелічені у цьому законі. Одне з таких питань це питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи. Ці норми закону судом першої інстанції дотримані не були. Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення розроблені та затверджені наказом МВС від 07.11.2015 за №1395 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/278853 «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі по тексту Інструкція №1395), наказом МВС від 06.11.2015 за №1376 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27942 «Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» (далі по тексту Інструкція №1376), спільним наказом МВС і МОЗ від 09.11.2015 за №1452/735 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту Інструкція №1452/735) недотримання норм яких дає підстави для висновку про недопустимість доказів на підтвердження обставин подій та доведеності вини особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення ОБ № 064211, від 22.04.2020 року містить вказівки на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. У відповідності з п.6,7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Своєю постановою суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.1 розділу ІІ Наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. В матеріалах справи, які надійшли до суду першої інстанції, відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як того вимагає положення п.8 розділу ІІ «Проведення огляду на стан сп`яніння поліцейськими і оформлення його результатів» Інструкції №1452/735. Під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 зазначав, що після зупинки його транспортного засобу, він просив пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, оскільки на той час він знаходився на роботі та поспішав в м. Мелітополь, однак працівники поліції відмовили, оскільки в них відсутній засіб вимірювання. Також зазначив, що 22.04.2020 о 08-00 год., перед початком роботи, він проходив медичний огляд, що підтверджується довідкою, долученою до матеріалів справи. Таким чином, не було відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що утворює склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Натомість працівники поліції порушили вимоги КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1452/735, оскільки не забезпечено можливість пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Перераховані обставини у своїй сукупності свідчать, що під час оформлення матеріалів стосовно ОСОБА_1 , було порушено порядок його направлення і проведення огляду на стан сп`яніння. Зазначеним обставинам, які мають істотне значення, судом першої інстанції оцінка не дана. Під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_4 , працюючий заступником директора ТОВ «Запоріжхлібтранс», пояснив, що ОСОБА_1 працює водієм на підприємстві 3 роки, кожного дня о 08-00 год. він проходить медичний огляд у лікаря, отримує допуск до роботи. 22.04.2020 ОСОБА_1 отримав вантаж на млині та їхав в м. Мелітополь. ОСОБА_1 повинен був здати вантаж в м. Мелітополі до 16-00 год. Пояснив, що ОСОБА_1 за ввесь час роботи не був помічений за вживанням алкоголю, кожен день проходить огляд на стан сп`яніння. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи, положень ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Крім того, зі змісту протоколу вбачається, що до протоколу додається відео, однак на диску відсутня більша частина відеозапису події, а саме момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , вимога останнього про проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також відсторонення водія від керування транспортним засобом. Також, зазначений на відеозаписі час зйомки не співпадає з часом, зазначеному в протоколі. Наданий відеозапис суперечить вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026. Наявний в матеріалах справи Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2121 від 22.04.2020, долучений ОСОБА_1 . Зі змісту вказаного Висновку, вбачається, що ОСОБА_1 22.04.2020 о 21-10 год. самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння. За результатом проведеного огляду встановлено, що ознак сп`яніння не виявлено. У зв`язку з цим, посилання суду на Висновок від 22.04.2020, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, суперечить матеріалам справи. Крім того, апелянт посилається на той факт, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом та після складання протоколу він продовжив рух на службовому транспортному засобі ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_2 в бік м. Мелітополь, що свідчить про невідповідність дій працівників поліції вимогам ст.266 КУпАП. Таким чином, з огляду на зміст оскаржуваної постанови, суддею проведено судовий розгляд формально, без з`ясування всіх обставин справи. З матеріалів справи вбачається, що судом порушено вимоги щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування та дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, що мають значення для правильного вирішення справи. Не перевірено правильність складання протоколу та оформлення матеріалів справи, за відсутності Акту огляду на стан сп`яніння та Направлення водія на огляд. Перевірити та спростувати твердження апелянта, суд апеляційної інстанції не має можливості, оскільки відсутній повний відеозапис події, а тому встановити дійсні обставини події неможливо, так само, як і спростувати доводи апелянта, оскільки ставиться під сумнів перебіг подій під час зупинки транспортного засобу ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виконання працівниками поліції вимог, передбачених ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ від 09.11.2015 за №1452/735 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі. В силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню. Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності не спростовані належними доказами. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130КУпАП скасувати. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас