Ухвала КАС ВС № 420/5247/19

УХВАЛА 07 квітня 2021 року Київ справа №420/5247/19 адміністративне провадження №К/9901/7195/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської Олени Анатоліївни у розгляді справи №420/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними постанов, вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : 01 березня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної скарги, викладеної українською мовою та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску. 01 квітня 2021 року ОСОБА_1 надіслала на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду клопотання про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А. Зазначене клопотання також викладено російською мовою, що не відповідає приписам частин першої, третьої статті 15 КАС України та нормам Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", про що Верховний Суд вже наголошував позивачу в ухвалі від 18 березня 2021 року і через що касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху. Водночас, вказане клопотання містить посилання українською мовою на положення пункту 4 частини першої статті 36 КАС України щодо існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, що надає суду можливість його розглянути. Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу -запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників. Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Разом з тим, підстави для відводу судді, заявлені ОСОБА_1 не знайшли підтвердження під час перевірки надісланих позивачем документів, а інші аргументи не є об`єктивно обґрунтованими, оскільки ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивній оцінці позивачем обставин справи. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. За таких обставин, клопотання про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А., є необґрунтованим. Враховуючи викладене, керуючись статтями 40, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд УХВАЛИВ: Клопотання про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А.- визнати необґрунтованим. Передати клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської Олени Анатоліївни до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ............................. ............................. ............................. О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська, Судді Верховного Суду