Ухвала КАС ВС № 320/931/22

УХВАЛА 19 жовтня 2022 року м. Київ справа №320/931/22 адміністративне провадження №К/990/25297/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Губської О. А., суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А., Білак М.В., Калашнікової О.В. у справі №320/931/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Шевченківського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання незаконними дій, в с т а н о в и в: Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2022 року повернуто заяву ОСОБА_1 про відвід судді Соколова В.М. у справі №320/931/22, без розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №320/931/22. 17 жовтня 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А., Білак М.В., Калашнікової О.В. у справі №320/931/22. Вказана заява обґрунтована не згодою з постановленою у цій справі ухвалою, якою було залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 . На думку скаржника, наведені обставини викликають обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності вказаних суддів. З`ясувавши обставини, дослідивши аргументи заявника та проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порушене питання, покладені в основу заяви, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Частини 1-3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачають, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у тому числі, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Отже метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Частина 1 статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відтак, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України"). Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної. Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо). Крім того варто зауважити, що у відповідності до положення частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відтак, наведені позивачем підстави для відводу суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А., Білак М.В., Калашнікової О.В., Суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності суддів, а матеріали заяви не містять доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів. Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді або його необ`єктивність під час розгляду справи скаржник у своїй заяві не вказав, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких підстав також не встановив. За таких обставин заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Губської О.А., Білак М.В., Калашнікової О.В. у справі №320/931/22 слід визнати необґрунтованою. За правилом частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 236 КАС України, у х в а л и в: Заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А., Білак М.В., Калашнікової О.В., визнати необґрунтованою. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А., Білак М.В., Калашнікової О.В., у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №320/931/22, до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.А. Губська М.В. Білак О.В. Калашнікова , Судді Верховного Суду