LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС320/931/22

від 27.02.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 подану на усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №320/931/22.

УХВАЛА 27 лютого 2023 року м. Київ справа №320/931/22 адміністративне провадження №К/990/35927/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 подану на усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №320/931/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Шевченківського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання незаконними дій, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, Шевченківського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, у якому просив: - визнати протиправною, незаконною, дискримінаційною бездіяльність та незаконними дії Державної міграційної служби України щодо направлення скарг позивача до Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та ненадання позивачу відповіді на його скарги й заяву; - визнати протиправною, незаконною, дискримінаційною бездіяльність начальника Шевченківського відділу ЦМУ ДМС в м. Києві і Київській області Наталії Гришко щодо оформлення позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон; - зобов`язати начальника Шевченківського відділу ЦМУ ДМС в м. Києві і Київській області Наталію Гришко оформити позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон; - стягнути з Державної міграційної служби України, Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві з єдиного рахунку державного бюджету на користь позивача суму завданої моральної шкоди у розмірі 1 мільйона п`ятдесят трьох тисяч гривень 00 копійок, шляхом її списання; - зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві виплатити позивачу з єдиного рахунку Державного бюджету України 1 мільйон п`ятдесят три тисячі гривень 00 копійок. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року матеріали адміністративної справи №320/931/22 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою до Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 без руху. Ухвалою до Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року залишено без руху. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу апелянту. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подавши її 20 грудня 2022 року безпосередньо до суду. Верховний Суд ухвалою від 26 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №320/931/22 залишив без руху. 06 січня 2023 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Білак М.В., Губської О.А., у справі №320/931/22. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 січня 2023 року визнано відвід необґрунтованим, а заяву про відвід суддів передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви. Ухвалою Верховного Суду 12 січня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Білак М.В., Губської О.А., у справі №320/931/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Шевченківського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання незаконними дій. 07 лютого 2023 року на електронну адресу суду касаційної інстанції від позивача надійшла заява на усунення недоліків. Перевіряючи заяву позивача подану на усунення недоліків касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про відвід без розгляду, з урахуванням наступного. Згідно абзацу другого частини 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом. Відповідно до частини сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). В свою чергу відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Згідно з абзацами 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля). На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 01 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді (далі - пілотні суди) запроваджено в дослідну експлуатацію підсистему «Електронний суд», під час якої пілотним судам та учасникам процесу варто дотримуватися вимог «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції в частині функціонування цих підсистем. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів). 04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України. Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС. З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку. Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет». Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 липня 2022 року у справі №620/10864/21 та від 16 лютого 2023 року у справі №372/1425/22. Обмеження, що пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя. З вказаної заяви вбачається, що вона надіслана на електронну адресу суду касаційної інстанції без використанням підсистеми "Електронний суд" та не скріплена кваліфікованим електронним підписом. Зазначене свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із заявою. Стаття 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Частиною другою вказаної статті передбачено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. За такого правового регулювання заява ОСОБА_1 вважається не підписаною, а тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику без розгляду. Керуючись статтями 167, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 подану на усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №320/931/22. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська, Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»