LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/5247/19

від 05.11.2020 · Адміністративна

УХВАЛА 05 листопада 2020 року м. Київ справа № 420/5247/19 адміністративне провадження № К/9901/22932/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Губської О.А., суддів - Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними постанов, вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19; у задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги поданої російською мовою, при необхідності залучення безкоштовного перекладача та клопотання про залучення судом перекладача за рахунок держави або відповідача, у випадку, якщо це необхідно суду, з метою перекладу касаційної скарги з російської мови (мови оригіналу) на українську мову відмовлено; касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19 залишено без руху, встановлено десятиденний строк для подання касаційної скарги, викладеної державною (українською) мовою, та надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважним причин пропуску такого строку. Копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник отримала 06 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 20 жовтня 2020 року на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху від ОСОБА_1 надійшов супровідний лист разом з такими клопотаннями: - Клопотання №6/20 «Про виконані дії з виправлення недоліків на зауваження суду»; - Клопотання №7/2/20 «Про поновлення строку, вважати незакінченим строк для звернення з касаційною скаргою»; - Клопотання №8/2/20 «Про наполягання на розгляді, поданої російською мовою, касаційної адміністративної скарги. Про залучення перекладача для перекладу скарги, за необхідністю»; - Клопотання-Запит №9/20 «Про направлення судом касатору (позивачу) засвідченої мокрою, чіткою печаткою первинної копії рішення (ухвали, постанови) Верховного Суду у справі №420/5247/20 Пр.№К/9901/22932/20 у кількості запитуваних екземплярів». Розглянувши клопотання позивача щодо поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи її пояснення та звернення із запитом-клопотанням про внесення достовірних відомостей на офіційний сайт Укрпошти з відстеження руху кореспонденції, Суд вважає за можливе поновити строк на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19. Щодо клопотання ОСОБА_1 про розгляд касаційної скарги, поданої російською мовою, про залучення перекладача для перекладу касаційної скарги, за необхідністю, Суд зазначає таке. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року вже було відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги, поданої російською мовою, при необхідності залучення безкоштовного перекладача та клопотання про залучення судом перекладача за рахунок держави або відповідача, у випадку, якщо це необхідно суду, з метою перекладу касаційної скарги з російської мови (мови оригіналу) на українську мову. У вказаній ухвалі Суд зазначав, що залучення перекладача на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження процесуальним законодавством не передбачено. Доводи скаржника щодо судової практики національних судів щодо задоволення розгляду звернень до судів усіх інстанцій, в тому числі адміністративних, російською мовою Суд не бере до уваги, оскільки в ухвалі, якою дана касаційна скарга залишалась без руху, було наголошено на іншій позиції, викладеній в ухвалах Верховного Суду від 1 серпня 2019 року у справі 826/10114/17, від 1 липня 2019 у справі 243/10706/18, від 22 липня 2019 року у справі 826/19159/16. Крім того, вимоги щодо викладення документа процесуального характеру (позовної заяви, касаційної скарги) державною мовою викладені також, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19). Підстав для відступлення від цього правового висновку немає. Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до ст. 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15.05.2003 N 802-IV. Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до ст. 2 цього Закону поширюються положення Хартії. Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 4 ст. 15 КАС України та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Суд доходить висновку, що касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою. За таких обставин, доводи скаржника є необґрунтованими, а недоліки касаційної скарги у встановлений Судом строк не усунуто. Враховуючи, що вимога ухвали Верховного Суду від 28 вересня 2020 року щодо подання касаційної скарги державною (українською) мовою скаржником не виконана у встановлений судом строк, касаційна скарга підлягає поверненню. Відповідно до частини другої статті 332 та частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Водночас, Суд зазначає, що відповідно до Закону № 731-IX, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження - задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд касаційної скарги, поданої російською мовою, залучення перекладача для перекладу скарги, за необхідністю, - відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними постанов, вимоги та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідачО. А. Губська СуддіЛ. О. Єресько А. Г. Загороднюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»