Постанова 4855 № 640/1179/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1179/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року (повний текст складено 26 листопада 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі на сільського господарства України про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі на сільського господарства України, в якому просив: - поновити його посаді начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, з якої його було звільнено, з 3 січня 2020 року; - стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 3 січня 2020 року до моменту фактичного поновлення; - визнати протиправним та скасувати наказ №762-к від 13.12.2019 року про звільнення позивача з 03.01.2020 з посади начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оцінювання службової діяльності позивача було проведено з численними порушеннями, виставлені оцінки за результатами виконання позивачем поставлених завдань є необ`єктивними, а тому «негативна» оцінка його діяльності є безпідставною, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу, з огляду на відсутність належних підстав для звільнення позивача, а тому він підлягає поновленню на посаді. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, він підлягає звільненню зі служби відповідно до п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», при цьому позивач отримав негативну оцінку за результатами оцінювання, висновок щодо чого був затверджений наказом Мінекономіки від 09.12.2019 №594-к. При цьому, на вимогу позивача було утворено комісію, якою перевірено його доводи щодо результатів виконання ним завдань під час оцінювання його службової діяльності за 2019 рік, висновком якої встановлено відсутність підстав для скасування відповідних результатів оцінювання. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, з огляду на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивач обіймав посаду начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. 16.01.2019 ОСОБА_1 визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" на 2019 рік (а.с.51-52). Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.11.2019 № 183-к "Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" зобов`язано провести визначення результатів виконання завдань службової діяльності за 2019 рік державними службовцями Мінекономіки, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" та встановлено строк подання державними службовцями безпосередньому керівнику заповненої форми результатів виконання завдань за 2019 рік (до 06.11.2019) та строк передавання безпосередніми керівниками державних службовців департаменту персоналу оформлених в установленому порядку форм Результатів виконання завдань з підписом керівника самостійного структурного підрозділу та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця (до 22.11.2019) (а.с.53-54). Згідно з результатами виконання завдань державним службовцем який обіймає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік від 15.11.2019, начальнику відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування ОСОБА_1 була виставлена негативна оцінка, з обґрунтуванням - завдання виконувались не в повному обсязі та потребували доопрацювання, державний службовець не виявив при їх виконанні ініціативи та самостійності (а.с.55-56). Результати оцінювання відображені у висновку, затвердженому наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 09.12.2019 №594-к, зокрема щодо негативної оцінки результатів службової діяльності позивача (а.с.60-61). 13.12.2019 відповідачем прийнято наказ №762-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування 03 січня 2020 року у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності за п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу». ОСОБА_1 подано скаргу виконувачу обов`язків державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яка зареєстрована 13.12.2019 за вх.№Я-2501-19 щодо порушень вимог Закону України "Про державну службу" та Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців № 640 від 23.08.2017 під час проведення оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 за 2019 рік (а.с.16-21). Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.12.2019 № 1137-к утворено комісію для перевірки фактів, викладених ОСОБА_1 у його скарзі, за результатом чого комісією складено висновок від 24.12.2019 про відсутність у скарзі фактів, які б спростовували виставлені бали в Результатах виконання завдань, про що позивача повідомлено листом від 24.12.2019 №2204-15/55935-09 (а.с.68-77). Вважаючи наказ від 13.12.2019 №762-к та своє звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу від 13.12.2019 № 762-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » та звільнення ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. За наслідком перегляді рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 44 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VІІІ) передбачено оцінювання результатів службової діяльності, відповідно до ч.1-7 якої результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Пунктом 11 ст.44 Закону України «Про державну службу» передбачено, що порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 №640 затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок №640), який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В". Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри Згідно з п.10-13 цього Порядку завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні - вересні цього року в разі призначення (переведення) на посаду державної служби, виходу на роботу після відсутності на службі у випадках, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 14 цього Порядку, поновлення на посаді державної служби. Такі завдання і ключові показники визначаються протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) або виходу на роботу. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань. Пунктами 47-49 Порядку №640 визначено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем. Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу". У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу. Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. З матеріалів справи вбачається, що на поточний 2019 рік позивачу було визначено п`ять завдань: 1) забезпечення підготовки Звіту про діяльність Мінекономрозвитку у 2018 році (ключовий показник - 1 звіт строк виконання лютий 2019 року); 2) Координація роботи щодо підготовки звітів про виконання Мінекономрозвитку Програми діяльності Кабінету Міністрів України, в тому числі Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік (ключовий показник - підготовлено 3 проекти звітів, строк виконання січень-квітень, липень, жовтень 2019 року); 3) Перегляд Стратегічного плану діяльності Мінекономрозвитку на 2017-2021 роки (актуалізовано) (ключовий показник план(переглянутий), строку виконання березень 2019 року); 4) Організація роботи співробітників відділу з опрацювання доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, депутатських звернень, листів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших організацій, звернень громадян, доручень керівництва департаменту з питань, що відносяться до компетенції відділу (ключовий показник - підготовлено та опрацьовано висновки та відповіді відповідно до доручень керівництва 100%, строк виконання січень-листопад 2019 року); 5) Виконання доручень керівництва департаменту з питань стратегічного планування (ключовий показник - виконано 100% доручень керівництва департаменту, строк виконання січень-листопад 2019 року). Досліджуючи виконання завдань позивачем та надаючи їм оцінку, в Результатах було зазначено наступні обґрунтування в розрізі завдань: (1) забезпечення підготовки Звіту про діяльність Мінекономрозвитку у 2018 році не виконано, при виконанні завдання в форматі робочої групи держслужбовець не виявив заінтересованості/ініціативи щодо її роботи - 0 балів; (2) забезпечення координації роботи щодо підготовки звітів про виконання Мінекономрозвитку Програми діяльності Кабінету Міністрів України, в тому числі Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік, завдання виконане, із залученням до виконання завдання допомоги інших, під час виконання роботи держслужбовець проявляв низьку ініціативність, потребував нагадувань з боку керівництва - 2 бали; (3) перегляд Стратегічного плану діяльності Мінекономрозвитку на 2017-2021 роки (актуалізованого), завдання не виконане, при виконанні завдання в форматі робочої групи держслужбовець не виявив заінтересованості/ініціативи щодо її роботи - 0 балів; (4) підготовка та опрацювання висновків та відповіді відповідно до доручень керівництва, виконано 100%, завдання виконане своєчасно, результат якого певною мірою можна використати у роботі - 3 бали; (5) виконання доручень керівництва департаменту з питань стратегічного планування, завдання виконане частково, до виконання завдання держслужбовець підходив формально - 1 бал (а.с.55-56). Середній бал - 1,2, оцінка - негативна, обґрунтування оцінки - завдання виконувались не в повному обсязі та потребували доопрацювання, держслужбовець не виявляв при їх виконанні ініціативи та самостійності. Зазначені результати оформлені та підписані Начальником управління економічної стратегії Онищенко О.П. та Директором департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Горшковою Н.І. 15.11.2019. Питання щодо дотримання процедури проведення оцінювання результатів службової діяльності були предметом дослідження Комісії за результатом розгляду скарги позивача, у висновках якої зазначено про підтвердженні не виконання позивачем завдання №1 у лютому 2019 року, оскільки звіт про діяльність Мінекономрозвитку у 2018 році перед його розміщенням на офіційному вебсайті Міністерства відпрацьовувався заступником начальника управління та пропозиції щодо окремих сторінок Звіту щодо його редакції ОСОБА_1 вносились на розгляд керівництва департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування ще 12.03.2019, при цьому, відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 28.07.2017 №1117, начальник відділу здійснює керівництво роботою відділу і несе персональну відповідальність за виконання завдань та функцій. Щодо завдання №3 Комісією було зазначено про відсутність підстав, передбачених п.14 Порядку №640 для не проведення його оцінки, при цьому позивач не скористався можливістю щодо ініціювання перегляду своїх завдань і ключових показників. За інформацією, сформованою за допомогою моніторингової системи виконання завдань державними службовцями Міністерства (АСКОРД) підтверджується часткове виконання завдання №5. Колегія суддів зазначає, що результати оцінювання позивача були затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 09.12.2019 №594-к. Вказаний наказ відповідає визначенню індивідуального акту - рішення суб`єкта владних повноважень, яке стосується прав та інтересів визначеного кола осіб, наведеному в п.19 ч.1 ст.4 КАС України, а тому міг бути предметом окремого судового розгляду на предмет його відповідності положенням чинного законодавства та вимогам ч.2 ст.2 КАС України. В той же час, з матеріалів справи не вбачається, що вказаний наказ в частині затвердження результатів оцінювання позивача був скасований, жодних доказів його оскарження в судовому порядку позивачем надано не було. Натомість, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що направлення позивачем листів та доручень в рамках виконання завдання №1 мали наслідком належне виконання відповідного завдання у передбачений ним строк, оскільки саме позивач мав забезпечити підготовку звіту про діяльність Мінекономрозвитку за 2018 рік у строк - лютий 2019 року, в той час, як він самостійно підтверджує, що питання щодо внесення в нього правок мали місце в період до 13 березня 2019 року. Також колегія суддів погоджується з твердженням відповідача про відсутність підстав для не проведення визначення результатів виконання завдання №3, оскільки підстави для їх непроведення наведені у п.14 Порядку №640, який не містить таку підставу, як усунення керівництвом від його виконання. Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта, що відділом підготовлено окреме доручення державного секретаря від 20.03.2019 №100/56-19, додатком до якого був проект «Стратегічного плану діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на 2017-2021 роки (актуалізований)» і відповідне окреме доручення містить ЕЦП позивача, оскільки наявність ЕЦП на окремому дорученні є свідченням роботи саме над оформленням такого окремого доручення, а не проекту «Стратегічного плану діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на 2017-2021 роки (актуалізований)». При цьому, у своїй скарзі від 12.12.2019 (а.с.18) позивач самостійно підтверджує, що не приймав участь у виконанні вказаного завдання у зв`язку з його усуненням від його виконання керівництвом. При цьому, за відсутності фактичного виконання у визначений строк двох з п`яти завдань, навіть за умови виконання інших завдань на максимальну кількість балів - 4, середній бал становитиме 2,4, що відповідає негативній оцінці. Верховний Суд в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15 дійшов висновку, що згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Виходячи з положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади. Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя. Таким чином, надання начальником управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Онищенком П.О. та директором департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Горшковою Н.І. оцінки та затвердження результатів службової діяльності ОСОБА_1 здійснювалось на підставі та в межах повноважень, визначених законом, які надані ним Законом України «Про державну службу», та у передбачений Порядком №640 спосіб. Дії вказаних осіб щодо виставлення та затвердження негативної оцінки службової діяльності позивача є суб`єктивною оцінкою досліджених обставин та їх дискреційними повноваженнями. Отже, за наявності негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності позивача, що відображено у висновку від 09.12.2019, що затверджений наказом відповідача від 09.12.2019 №594-к (а.с.60-61), який є чинним та в судовому порядку не оскаржувався, з огляду на положення п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», у відповідача виник імперативний обов`язок протягом 5 днів прийняти рішення про звільнення позивача з посади начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування 03 січня 2020 року. При цьому, незважаючи на те, що наказ про звільнення був виданий в період перебування позивача у відпустці, однак наведене в жодному разі не призвело до порушень вимог Закону України «Про державну службу», або Кодексу законів про працю, оскільки вказаним наказом позивача було звільнено 03.01.2020, тобто після завершення оплачуваної відпустки позивача, наданої наказом Мінекономрозвитку від 18.11.2019 №68 (а.с.58). Щодо доводів позивача, що під час оцінювання його службової діяльності окрім начальника управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Онищенко П.О. та директора департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Горшкової Н.І. були присутні інші особи, то положення чинного законодавства визначають, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу, однак відповідні норми не регламентують умови щодо відсутності інших осіб під час проведення такої оцінки та з результатів виконання завдань позивачем (а.с.55-56) чітко вбачається, що його оцінка була проведена саме начальником управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Онищенком П.О. та директором департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Горшковою Н.І. При цьому, жодних доказів наявності інших осіб під час проведення оцінювання, матеріали справи не містять. В той же час, відповідно до п.49 Порядку №640 висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. За наслідками розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегією суддів не встановлено, що окремі процедурні порушення вплинули на результати оцінювання, а тому погоджують з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ №762-к від 13.12.2019 року про звільнення позивача був прийняти у відповідності до норм законодавства, за наявності визначених п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» підстав, є правомірним та не підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги в цій частині та похідні вимоги про в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Текст постанови виготовлено 05 квітня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма