Постанова 4856 № 725/5851/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/5851/20 Головуючий у 1-й інстанції: Стоцька Л.А. Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 31 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2021 року (прийняте у м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Буковинської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про скасування постанови у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 09.12.2020 звернувся із позовом до Першотравневого районного суду м. Чернівці в якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0337/40800/20 від 26.11.2020 винесену в.о. начальника Буковинської митниці Держмитслужби Георгій Чік. Також просив стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору та витрати на надання правової допомоги. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08.02.2021 в задоволенні позову відмовлено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчинив дії спрямовані на зменшення необхідних до сплати податків та зборів шляхом подання до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості транспортного засобу. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків на притягнення до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим справа про порушення митних правил підлягає закриттю. Крім того вказано, що відповідачем не проведено жодних дій щодо встановлення вини позивача. Відповідачем не надано жодного документу, який би підтверджував укладання договору купівлі продажу UAB «Remadis» та позивачем, документу, який би визначав суму зовнішньоекономічного контракту, документу, який би встановлював право власності UAB «Remadis» на автомобіль або право його реалізації. Також вказує на те, що особою відповідальною за фінансове врегулювання є ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 про що вказано у графі 9 митної декларації від 29.09.2019. В той же час вказано, що службова записка містить інформативні відомості щодо митної вартості транспортного засобу і які не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів. Оскільки визначення розміру митних платежів прямо впливає на розмір штрафу за порушення митних правил, вбачаються підстави для висновку про неповноту і необ`єктивність провадження у справі про порушення митних правил. Також вказує на відсутність офіційного перекладу документів наданих відповідачем, як доказів вини позивача. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказано, що строк накладення адміністративного стягнення, з врахуванням ст. 467 МК України станом на 26.11.2020 не сплинув. Законних підстав вважати, що експортній декларації міститься неправдива інформація у відповідача не було. Також вказано, що твердження апелянта про недоведеність вини апелянта у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та самостійне визначення розміру платежів посадовими особами митниці є безпідставними та необгрунтованими. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 витребувано справу із суду першої інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 31.03.2021 о 09:30 год. 31.03.2021 представником позивача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до оскаржуваної постанови Буковинської митниці від 26.11.2020 в справі про порушення митних правил №0337/40800/20, листом Волинської митниці Держмитслужби від 06.02.2020 вих.№1151-7.3-20 на адресу Буковинської митниці Держмитслужби (вх.№1607/13-19 від 17.02.2020) було направлено звернення митних органів Литовської Республіки про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки незакінченої процедури експорту транспортних засобів, в тому числі: «TOYOTA RAV4», кузов « НОМЕР_1 », оформленого Волинською митницею ДФС згідно МД №205020/2019/24243 від 29.08.2019 та копій товаросупровідних документів. При вивчені наданих митними органами Литовської Республіки документів встановлено, що в електронному витязі експортної митної декларації митних органів Литовської Республіки №19LTLC0100EK14E456 від 27.08.2019 фактурна вартість транспортного засобу марки «TOYOTA RAV4», кузов « НОМЕР_1 », що був у користуванні, рік випуску - 2012 становить 7000,00 євро. В ході проведеної перевірки встановлено, що легковий автомобіль марки «TOYOTA RAV4», кузов « НОМЕР_1 », р/н « НОМЕР_2 », що був у користуванні, рік випуску - 2012, був ввезений на митну територію України 29.08.2019 в зоні діяльності Волинської митниці громадянином України ОСОБА_3 . При ввезені даного транспортного засобу на митну територію України ОСОБА_3 до митного контролю та митного оформлення подав наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05.07.2012 № НОМЕР_3 , рахунок-фактура від 27.08.2019 271215, в якому фактурна вартість транспортного засобу вказана 3 000 євро. З метою проведення митного оформлення легкового автомобіля марки «TOYOTA RAV4», кузов « НОМЕР_1 », що був у користуванні, рік випуску - 2012, кількість місць з водієм - 5, тип двигуна - дизель, 2ADFTV, потужність 110 KW; об`єм - 2231 см. куб.; тип кузова - універсал, колір - червоний, здійснено декларування зазначеного транспортного засобу у Волинській митниці ДФС згідно ІМ40ДЕ МД №205020/2019/24243 від 29.08.2019 та товаросупровідних документів, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05.07.2012 № НОМЕР_3 , рахунок-фактура від 27.08.2019 271215, довіреність від 23.08.2019 HOA043841. В графі 22 МД ЇМ 40 ДЕ №205020/2019/24243 від 29.08.2019 та рахунку-фактурі від 27.08.2019 271215 вказано, що фактурна вартість транспортного засобу становить 3000,00 євро. (86655,49 грн.) З врахуванням інформації про вартість транспортного засобу марки «TOYOTA RAV4», кузов « НОМЕР_1 », що був у користуванні, рік випуску - 2012, кількість місць з водієм - 5, тип двигуна - дизель, 2ADFTV, потужність, 110 KW; об`єм - 2231 см.куб.; тип кузова - універсал, колір - червоний, отриманої від митних органів Литовської Республіки, а саме: 7000 євро (195 673,68 гривень по курсу НБУ станом на 29.08.2019) сума необхідних до сплати податків та зборів по МД ЇМ 40 ДЕ №205020/2019/24243 від 29.08.2019 повинна була становити 96 292,14 грн. (мито - 19 567,37 грн., акциз - 28 063,8 грн., ПДВ - 48 660,97 грн.), що на 34 885,82 грн. більше, ніж фактично сплачено (61 406,32 грн.). Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на зменшення необхідних до сплати податків та зборів шляхом подання до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості транспортного засобу. Вищезазначені дії громадянина України ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, тобто заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту) митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, ідо містять такі відомості. Постановою Буковинської митниці Держмитслужби від 06.05.2020 громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ет.485 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме: 104657,46 грн. Не погоджуючись із вищезазначеною постановою митниці ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку. Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 08.09.2020 позовну заяву задоволено частково: скасовано постанову митниці №0337/40800/20 від 06.05.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та надіслано справу на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 08 вересня 2020 року у вищезазначеній справі повернуто особі, яка її подала. У зв`язку із вищезазначеним, листом Буковинської митниці Держмитслужби від 17.11.2020 №7.2-08/1/7.2-20-04-01/10/7122 повідомлено ОСОБА_1 про призначення до розгляду справи відносно нього на 26.11.2020 об 10:00 год. Однак ОСОБА_1 не з`явився на розгляд справи, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи. До Буковинської митниці Держмитслужби 26.11.2020 від адвоката Підлісного О. В. в інтересах ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності. У оскаржуваній постанові митного органу зазначено, що датою виявлення правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , є дата складання протоколу про порушення митних правил 01.04.2020, і саме з цієї дати починається відлік шестимісячного строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Згідно із матеріалами справи про порушення митних правил №0337/40800/20, в період з 03.08.2020 по 03.11.2020, зазначена справа перебувала на розгляді в судах першої та апеляційної інстанцій. Отже, строк накладення адміністративного стягнення (з врахуванням ч. 1 ст. 467 МК України) станом на 26.11.2020 не сплинув. Вчинення правопорушення ОСОБА_1 стверджується протоколом про порушення митних правил №0337/40800/20 від 01.04.2020, даними АСМО «Інспектор», ПІК «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС, Митним, Податковим кодексом України і іншими документами. На підставі вказаного відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 26.11.2020, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 104 657, 46 грн. Позивач, вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх прав. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За приписами ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Частиною 5 ст.58 Митного кодексу України визначено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару (ч.2 ст.53 МК України). Згідно з ч. 1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до ч. 8 ст.264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. За приписами п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку встановленого Митним кодексом України, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Відповідно до ч. 3 ст.335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу. Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Згідно ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Відповідно до статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Згідно матеріалів справи з метою проведення митного оформлення легкового автомобіля марки «TOYOTA RAV4», кузов « НОМЕР_1 » здійснено декларування зазначеного транспортного засобу у Волинській митниці ДФС згідно ІМ40ДЕ МД №205020/2019/24243 від 29.08.2019 та товаросупровідних документів, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05.07.2012 № НОМЕР_3 , рахунок-фактура від 27.08.2019 271215, довіреність від 23.08.2019 HOA043841. В графі 22 МД ЇМ 40 ДЕ №205020/2019/24243 від 29.08.2019 та рахунку-фактурі від 27.08.2019 271215 вказано, що фактурна вартість транспортного засобу становить 3000,00 євро. (86655,49 грн.) Митна вартість товару у митній декларації від 29.08.2019 №UA205020/2019/024243 зазначена у відповідності до вартості товару, що вказана в договорі купівлі - продажу від 27.08.2019 №1215, який був наданий до митного оформлення. При цьому відповідачем не доведено наявності розбіжностей у наданих позивачем документах до митного оформлення, не доведено ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості даного автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за автомобіль. Приймаючи постанову про порушення митних правил від 26.11.2020 відповідач виходив з того, що з наданих митними органами Литовської Республіки документів встановлено, що в електронному витязі експортної митної декларації митних органів Литовської Республіки №19LTLC0100EK14E456 від 27.08.2019 фактурна вартість транспортного засобу марки «TOYOTA RAV4», кузов « НОМЕР_1 », що був у користуванні, рік випуску - 2012 становить 7000,00 євро. Однак, сама по собі експортна декларація підтверджує лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці. Декларація №19LTLC0100EK14Е456 від 27.08.2019 надавалась експортером - компанією UAB «Remadis», яка виступала декларантом. В свою чергу відповідач як суб`єкт владних повноважень не перевірив обставин завершення експорту транспортного засобу, не направив запиту компанії, яка фігурує відправником товару згідно з документами, наданих митними органами Литовської Республіки та документами, поданими до митного оформлення позивачем, в ході здійснення провадження та розгляду протоколу не опитано декларанта (митного брокера) ТОВ «БІНГО БРОК», який здійснював митне оформлення транспортного засобу та його декларування, про обставини декларування і надання йому відповідних документів. Згідно з експортною декларацією №19LTLC0100EK14Е456 від 27.08.2019, продавцем товару визначено компанію UAB «Remadis», тоді як, згідно з наданим до митного оформлення договору купівлі продажу (transporto priomones pirkimo - pardavimo sutartis), позивач придбав транспортний засіб у Leugern Isabelle. Взявши до уваги лише документи митних органів Литовської Республіки, Буковинська митниця Держмитслужби не перевірила обставин завершення експорту товару за експортною декларацією №19LTLC0100EK14Е456 від 27.08.2019, не вчинила запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовським документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом. Відповідач не обґрунтував врахуванання при прийнятті оскаржуваного рішення лише документів митних органів Литовської Республіки, зокрема експортної декларації №19LTLC0100EK14Е456 від 27.08.2019, не зазначив у чому полягає невідповідність та розбіжність документів, поданих до митного оформлення декларантом за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 29.08.2019 №UA205020/2019/024243. Частиною 2 ст. 77 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, відповідачем на якого в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України лежить обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено правильність визначення митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу, що свідчить про протиправність постанови в справі про порушення митних правил №0337/40800/20 від 26.11.2020. Стосовно строків накладення адміністративного стягнення слід зазначити наступне. Згідно ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Згідно матеріалів справи, датою виявлення правопорушення є дата складеного протоколу про порушення митних правил відносно позивача складено 01.04.2020 та самі із цієї дати починається відлік шестимісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності. Справа з початку серпня 2020 року і до 09.11. 2020 перебувала на розгляді в судах першої та апеляційної інстанції. Так, справа близько трьох місяців перебувала на розгляді в судах першої та апеляційної інстанцій і на цей час строк зупинився, та продовжився після повернення справи з суду. Отже, судом першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова в справі про порушення позивачем митних правил винесена в 6-ти місячний строк, визначений ч. 1 ст. 467 МК України. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Таким чином колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0337/40800/20 від 26.11.2020 та закриття справи про адміністративне правопорушення. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1051 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції №ПН3764435 від 24.12.2020 на суму 420,40 грн та квитанції №ПН3992025 від 18.02.2021 на суму 630,60 грн. Стосовно стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Частиною 7 ст. 139 КАС України вказано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно матеріалів справи у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору та витрати на надання правової допомоги. У позовній заяві також зазначає про понесені судові витрати на сплату судового збору. Однак позивачем не наведено жодних обгрунтувань щодо понесених судових витрат на правову допомогу. В апеляційній скарзі просить судові витрати покласти на відповідача. При цьому ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду позивачем не надано доказів понесення позивачем таких витрат, зокрема, договору про надання правової допомоги, акта виконаних робіт, квитанції про оплату послуг тощо. Також позивачем не заявлено суми понесених витрат на правову допомогу. Відтак, за відсутності обгрунтування позивача щодо понесення судових витрат на правову допомогу із зазначенням суми таких витрат та наданням доказів, які підтверджують понесення таких витрат відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2021 року скасувати та прийняти нову постанову. Позов задовольнити повністю. Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0337/40800/20 від 26 листопада 2020 року та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буковинської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332555, вул. Руська, 248 М, м. Чернівці, 58023) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн понесених судових витрат у вигляді сплати судового збору. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.