Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 753/20750/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 753/20750/19 Суддя (судді) першої інстанції: Заставенко М.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Файдюка В.В. суддів: Земляної Г.В. Мєзєнцева Є.І. при секретарі: Марчук О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якій просила суд поновити їй строк для подання цієї позовної заяви, визнати протиправною та скасувати постанову Митниці ДФС у Херсонській області від 27 лютого 2019 року у справі № 0008/50800/19. Позов обґрунтовано тим, що 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників стало відомо про наявність в Дарницькому РВ ДВС м. Києва виконавчого провадження № 59001981 по примусовому виконанню постанови у справі про адміністративне правопорушення, винесеною Митницею ДФС у Херсонській області, якою позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки вона не подавала відповідачу електронну митну декларацію № UA508070/2017/000858. На переконання позивача, ОСОБА_2 скористався її електронним цифровим підписом, від її імені виготовив та подав до митних органів документи, в яких було умисно занижено митну вартість товарів з метою ухилення від сплати митних платежів. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 190, 212 КК України, про що 24 жовтня 2019 року була подана відповідна заява до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві. Також зазначено, що оскаржувана постанова відповідачем не була направлена позивачу, всі виклики та повідомлення направлялися на стару адресу, що позбавило позивача можливості надати пояснення і викласти аргументи під час провадження у справі. На момент складення протоколу з моменту виявлення правопорушення минуло більше року, тому на дату винесення оскаржуваної постанови сплив строк накладення адміністративного стягнення. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року даний адміністративний позов - задоволено. Скасовано постанову в.о. заступника начальника Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Кузьменко Руслана Валентиновича № 0008/50800/19 від 27 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за ст. 485 МК України та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 935 624,07 грн., а провадження у даній справі закрито. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було вчинено усіх передбачених чинним законодавством дій, щодо належного повідомлення позивача про факт виявлення митницею допущеного правопорушення, час та місце розгляду питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, чим було порушено її право подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Чорноморської митниці Держмитслужби - подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зазначає, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України. Матеріали справи містять достатні докази, які свідчать про наявність в діях директора ТОВ "Беліссіма-Харч-Групп" ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. 04 травня 2020 року позивач через електронну пошту суду подав клопотання, не засвідчене електронним цифровим підписом, про відкладення розгляду справи. Дане клопотання обґрунтовано встановленням карантину на всій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України короно вірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року №211. Колегія суддів відмовила в задоволенні даного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, зокрема, позивачем не зазначено, чи бажав він особисто приймати участь в судовому засіданні, чим обумовлена така необхідність, не вказано причин неможливості прибуття в судове засідання. Саме лише посилання на існування нормативно-правового акту про певні обмеження під час дії карантину не обґрунтовує та не доводить необхідності відкладення розгляду справи та неможливості здійснення її розгляду за наявними у справі матеріалами в межах доводів апеляційної скарги. При цьому, колегія суддів наголошує, що участь сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення спору по суті, а позивач виклав свої позицію щодо предмету спору у відзиві на апеляційну скаргу. Відтак, оскільки учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 статті 311 КАС України. Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого. З матеріалів справи вбачається, що 10 листопада 2017 року директором ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» громадянкою України ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС з метою проведення митного оформлення у митному режимі «імпорт» товару - «готові клеї розфасовані для роздрібної торгівлі, торговельна марка - МіtreFіх, код УКТЗЕД 3506100098», загальною кількістю 1340 пакувальних місць, вагою нетто 13908 кг, вартістю 17385,00 доларів США, який ввезений у контейнері №АDМU4110320 на митну територію України з Туреччини, в електронному вигляді подана митна декларація від 10 листопада 2017 року типу «ІМ 40 ДЕ», якій присвоєно номер UА508070/2017/000858.ф 15 грудня 2017 року Херсонською митницею ДФС направлено лист до Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 6415/21-70-19 з проектом запиту до митних органів Туреччини стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення вищезазначеного товару. На запит митниці отримано відповідь Державної фіскальної служби України від 14 вересня 2018 року за № 28706/7/99-99-19-02-02-17 та завірені копії документів, наданих митними органами Туреччини на вищезазначений вантаж. Відповідно до наданих митними органами Туреччини копій документів, на вищезазначений вантаж, відомості щодо одержувача товару «Luxury Capital Company Limitid», умов поставки «ЕXW ІSNAMBUL» та вартості товару 62550,00 доларів США не відповідають відомостям заявленими ОСОБА_1 у митній декларації та наданих разом з нею документах. По даному факту 11 січня 2019 року у відношенні громадянки ОСОБА_1 посадовою особою Митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №0008/50800/19 за ст. 485 Митного кодексу У країни. 27 лютого 2019 року справу про ПМП №0008/50800/19 у відношенні громадянки ОСОБА_1 розглянуто уповноваженою особою митного органу та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 935 624 (дев`ятсот тридцять п`ять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 7 копійок. Не погоджуючись з даною постановою, вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено судом та було зазначено вище, 10 листопада 2017 року директором ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» громадянкою України ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС з метою проведення митного оформлення у митному режимі «імпорт» товару - «готові клеї розфасовані для роздрібної торгівлі, торговельна марка - MitreFix, код УКТЗЕД 3506100098», загальною кількістю 1340 пакувальних місць, вагою нетто 13908 кг, вартістю 17385,00 доларів США, який ввезений у контейнері №ADMU4110320 на митну територію України з Туреччини, в електронному вигляді подана митна декларація від 10 листопада 2017 року типу «ІМ 40 ДЕ», якій присвоєно номер UA508070/2017/000858. Відправником товару виступало підприємство «ATILLA PELISTER HOLDING A.S.» (OMERLI MAH. OMERLI CD. N0.25/1 UADI HADIMKOY-ARNAVUTKOY, ISTANBUL, TR), а одержувачем - TOB «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 0041382263, м. Житомир вул. Гранітна, будинок 10). Разом із зазначеною митною декларацією директором ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ- ГРУПП» ОСОБА_1 в електронному вигляді подано наступні документи: - контракт від 25 жовтня 2017 року №G/K-14002, укладений між ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» в особі директора ОСОБА_1 та «ATILLA PELISTER HOLDING A.S.» (Туреччина); - інвойс від 25 жовтня 2017 року №100056/К, наданий турецькою компанією «ATILLA PELISTER HOLDING A.S.», з зазначеною вартістю товару на умовах поставки «СРТ ZHYTOMYR» 17385,00 доларів США у кількості 1340 пакувальних місць; пакувальний лист від 25 жовтня 2017 року №100056/К, наданий турецькою компанією «ATILLA PELISTER HOLDING A.S.», з зазначеною кількістю товару 1340 пакувальних місць, вагою нетто 13908 кг, вагою брутто 14806,75 кг; - CMR від 09 листопада 2017 року №001367; - коносамент від 01 листопада 2017 року №17/11/300/08382-0021480; - копія митної декларації Туреччини від 01 листопада 2017 року №15341500ЕХ348115, в якій зазначені наступні дані: відправник - «ATILLA PELISTER HOLDING A.S.»; одержувач - ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП»; товар у кількості 1340 пакувальних місць, вагою нетто 13908 кг, вагою брутто 14806,75 кг, загальною вартістю на умовах поставки «СРТ ZHYTOMYR» 17385,00 доларів США. 10 листопада 2017 року вантаж оформлено у митному відношенні. 15 грудня 2017 року Херсонською митницею ДФС направлено лист до Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 6415/21-70-19 з проектом запиту до митних органів Туреччини стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення вищезазначеного товару. На запит митниці отримано відповідь Державної фіскальної служби України від 14 вересня 2018 року № 28706/7/99-99-19-02-02-17 та завірені копії документів, наданих митними органами Туреччини на вищезазначений вантаж: - експортна митна декларація від 01 листопада 2017 року №17343100ЕХ225847, в якій зазначені наступні дані: відправник - «ATILLA PELISTER HOLDING A.S.»; одержувач «Luxury Capital Company Limitid» (04373, Київ, вул. Куренівська 14 В); товар переміщується у контейнері № ADMU4110320 , вага нетто 13908 кг, вага брутто 14806,75 кг, вартість на умовах поставки «EXW ISNAMBUL» 62550,00 доларів СІЛА. - інвойс від 31 жовтня 2017 року №082516, наданий турецькою компанією «ATILLA PELISTER HOLDING A.S.», з зазначеною вартістю товару «комерційна назва MITREFIX» 62550,00 доларів США; - пакувальний лист від 31 жовтня 2017 року №345268, наданий турецькою компанією «ATILLA PELISTER HOLDING A.S.», з зазначеною кількістю товару «комерційна назва MITREFIX» 1340 пакувальних місць, вага нетто 13908 кг., вага брутто 14806,75 кг. Відповідно до наданих митними органами Туреччини копій документів на вищезазначений вантаж відомості щодо одержувача товару «Luxury Capital Company Limitid», умов поставки «EXW ISNAMBUL» та вартості товару 62550,00 доларів США не відповідають відомостям, заявленими ОСОБА_1 у митній декларації та наданих разом з нею документах. Згідно зі службовою запискою Управління адміністрування митних платежів Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі Митниця ДФС) від 16 жовтня 2018 року № 19-03/731-е сума несплачених органам доходів і зборів платежів за декларацією №UA508070/2017/000858 у зв`язку з поданням документів, що містять неправдиві відомості, становить 311874,69 грн. Тобто, внаслідок подання директором ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС митної декларації від 10 листопада 2017 року №UA508070/2017/000858 та документів, що містять неправдиві відомості, фактурна вартість товару була зменшена на 45165,00 доларів США та загальна сума платежів, які підлягали сплаті при митному оформленні вантажу за вказаною декларацією, була зменшена на 311874,69 грн. На виклики від 30 жовтня 2018 року №8201/21-70-20 та 12 листопада 2018 року №8606/21-70-20 для надання пояснень по суті та вирішення питання щодо складання протоколу про порушення митних правил, на зазначені у запрошеннях дати, ОСОБА_1 до Митниці ДФС не прибула. У зв`язку зі встановленими обставинами відповідач дійшов висновку, що директор ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» ОСОБА_1 вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України, а саме: заявила в митній декларації від 10 листопада 2017 року №UA508070/2017/000858 неправдиві відомості щодо одержувача, умов поставки та фактурної вартості товару «готові клеї розфасовані для роздрібної торгівлі, торговельна марка - MitreFix», які необхідні для визначення його митної вартості та надала органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 311874,69 грн. По даному факту 11 січня 2019 року у відношенні громадянки ОСОБА_1 посадовою особою Митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №0008/50800/19 за ст. 485 Митного кодексу У країни. Надалі 27 лютого 2019 року справу про порушення митних правил №0008/50800/19 у відношенні громадянки ОСОБА_1 розглянуто уповноваженою особою митного органу та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 935 624,07 грн. Копію постанови надіслано 27 лютого 2019 року громадянці ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням вих.№ 1539/21-70-20. Відповідно до положень ч.2 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України), відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до п.20,25 ч.1 статті 4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. В силу ч.1 статті 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Відповідно до ч.1,2 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Слід зазначити, що ч.8 статті 264 МК України визначено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до положень статті 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Статтею 54 цього Кодексу передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Відповідно до статті 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За змістом статті 485 цього Кодексу, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги є порушенням митних правил, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Відповідно до статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням. В силу статті 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 494 Митного кодексу України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У протоколі про порушення митних правил зазначається дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками. Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування). За змістом ч.1 статті 495 цього Кодексу доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Згідно статті 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Відповідно до п.8 статті 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Згідно ч.3,5 статті 265 МК України, підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в органах доходів і зборів України. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. Статтею 266 Митного кодексу України визначені обов`язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи, зокрема: перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів (ч.2). Відповідно до статті 459 Кодексу, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Посадові особи підприємств - це керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених Митним Кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку (п.43 статті 4 МК України). Згідно статті 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства. Як було зазначено вище, 10 листопада 2017 року директором ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» - громадянкою України ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС з метою проведення митного оформлення у митному режимі «імпорт» товару - «готові клеї розфасовані для роздрібної торгівлі, торговельна марка - MitreFix, код УКТЗЕД 3506100098», загальною кількістю 1340 пакувальних місць, вагою нетто 13908 кг, вартістю 17385,00 доларів США, який ввезений у контейнері №ADMU4110320 на митну територію України з Туреччини, в електронному вигляді подана митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», якій присвоєно номер UA508070/2017/000858. Тобто, згідно п.43 статті 4 МК України та статті14 КУпАП та в силу виконання своїх службових обов`язків, саме директор ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» - громадянка України ОСОБА_1 є відповідальною посадовою особою за додержанням вимог діючого законодавства під час митного оформлення товарів та несе адміністративну відповідальність за порушення вимого закону. Відтак, даний факт спростовує твердження ОСОБА_1 зазначені про те, що в матеріалах справи про порушення митних правил №0008/50800/19 відсутні належним чином оформлені електроні докази, які підтверджують факт подання нею до Херсонської митниці ДФС в електронній формі митної декларації від 10 листопада 2017 року типу «ІМ 40 ДЕ», якій присвоєно номер UA508070/2017/000858. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що постанова про порушення митних правил від 27 лютого 2019 року їй не направлялась, та зазначає, що з 26 червня 2018 року вона офіційно зареєструвала місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак, таке твердження спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Так, за реєстраційними даними УДМС України в Київській області від 18 жовтня 2018 року, місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . 02 жовтня 2018 року вих.№7412/21-70-20 Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Київської митниці ДФС направлено запит з метою встановлення паспортних даних, місця реєстрації а також опитування директора ТОВ «БЕЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» ОСОБА_1 23 жовтня 2018 року вх. 1297/71/20 Митницею ДФС отримано відповідь Київської митниці ДФС з реєстраційними даними ОСОБА_1 а саме місцем проживання є: АДРЕСА_2 . 30 жовтня 2018 року вих. 8201/21-70-20 Митницею ДФС за місцем проживання ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням 7300303897550 направлено лист з проханням прибути 12 листопада 2018 року о 10 год. 00 хв. до Митниці ДФС для відповідних пояснень. 06 листопада 2018 року вищезазначений лист був отримано особисто ОСОБА_1 , про свідчить її підпис на рекомендованому повідомленні №7300303897550. 12 листопада 2018 року вих. 8606/21-70-20 Митницею ДФС за місцем проживання ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням №7300304159412 повторно направлено лист з проханням прибути 26 листопада 2018 року о 10 год. 00 хв. до Митниці ДФС для відповідних пояснень. 29 листопада 2018 року вих.9228/21-70-20 Митницею ДФС до Київської міської митниці ДФС направлено запит щодо здійснення виїзду за місцем реєстрації та опитування директора ТОВ «БГЛІССІМА-ХАРЧ-ГРУПП» ОСОБА_1 19 грудня 2018 року вх. 1500/71/ Митницею ДФС отримано відповідь Київської міської митниці ДФС (листа №4176/7/26-70-20-04 від 18 грудня 2018 року), якою повідомлено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 направлено відповідний лист про необхідність прибуття до митниці для надання пояснень. 18 січня 2019 року вх. 34/71/20 Митницею ДФС отримано відповідь Київської міської митниці ДФС (в доповнення до листа №4176/7/26-70-20-04 від 18 грудня 2018 року), якою повідомлено, що ОСОБА_1 для надання пояснень до Київської міської митниці ДФС не з`явилась. 11 січня 2019 року у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 до Митниці ДФС у зазначений у листах від 30 жовтня 2018 року вих. 8201/21-70-20 та від 12 листопада 2018 року вих. 8606/21-70-20 строк, відносно ОСОБА_1 , без її присутності, складено протокол про порушення митних правил №0008/50800/19 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. 14 січня 2019 року за вих. №362/21-70-20 примірник протоколу про порушення митних правил №0008/50800/19 від 11 січня 2019 року направлено на адресу ОСОБА_1 листом з рекомендованим повідомленням №7300304230168. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що згідно ч.10 статті 494 Митного кодексу України протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним. Вищевказаним листом ОСОБА_1 відповідно до ч.2 статті 509 та статті 510 Митного кодексу України запропоновано прибути 28 січня 2019 року о 10 год. 00 хв. до Митниці ДФС для надання пояснень по суті викладених у протоколі про порушення митних правил фактів, зауважень чи доповнень. Також повідомлено, що розгляд справи про ПМП відбудеться 27 лютого 2019 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Митниці ДФС за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, 13, та попереджено, що у разі її неявки справа буде розглянута без її участі. 27 лютого 2019 року справу про порушення митних правил №0008/50800/19 розглянуто уповноваженою особою Митниці ДФС за відсутності ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення за статтею 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що складає 935 624,07 грн. Копію постанови надіслано ОСОБА_1 27 лютого 2019 року вих.№1539/21-70-20 листом з рекомендованим повідомленням №7300304512139. Відповідно до ч.4 статті 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. На думку суду, наведені вище факти повністю спростовують висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не було вчинено усіх передбачених чинним законодавством дій щодо належного повідомлення позивача про факт виявлення митницею допущеного правопорушення, час та місце розгляду питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, чим було порушено її право подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою. З урахуванням вказаного колегія суддів дійшла висновку, що Митницею ДФС у межах своїх повноважень та компетенції було вжито усіх вичерпних заходів, спрямованих на опитування ОСОБА_1 та з`ясування обставин вчинення нею правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а тому не має підстав визнавати протиправною постанову, винесену за наслідками вчинення цих дій. Щодо твердження ОСОБА_1 у позовній заяві, про те, що станом на дату винесення постанови у справі про порушення митних правил, тобто на 27 лютого 2019 року, сплинув строк накладення адміністративного стягнення, а отже Митницею ДФС порушено вимоги статті 467 МК України, слід зазначити наступне. 15 грудня 2017 року Херсонською митницею ДФС направлено лист до Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 6415/21-70-19 з проектом запиту до митних органів Туреччини стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення товару - «готові клеї розфасовані для роздрібної торгівлі, торговельна марка - MitreFix, код УКТЗЕД 3506100098», згідно митної декларації від 10 листопада 2017 року типу «ІМ 40 ДЕ», №UА508070/2017/000858. На запит митниці отримано відповідь Державної фіскальної служби України від 14 вересня 2018 року № 28706/7/99-99-19-02-02-17 та завірені копії документів, наданих митними органами Туреччини на вищезазначений товар. Отже, у даному випадку днем виявлення митним органом правопорушення слід вважати 14 вересня 2018 року, тому і початком обчислення строку накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил слід вважати саме 14 вересня 2018 року. Частиною 1 статті 467 МК України визначено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Таким чином, посадові особи Митниці ДФС під час здійснення провадження у справі про порушення митних правил №0008/50800/19, винесенні оскаржуваної постанови від 27 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 за порушення вимог статті 485 МК України до передбаченої законом відповідальності, діяли відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням повноважень у порядку, у спосіб та з метою, з якою таке повноваження надано. Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується. Тому колегія суддів погоджується з висновками апелянта про те, що постанова Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Кузьменко Руслана Валентиновича № 0008/50800/19 від 27 лютого 2019 року про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 935624,07 грн., винесена правомірно та відповідає вимогами чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 вчинила протиправні дії, порушивши митне законодавство. Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи. Таким чином, протиправним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову. Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи. Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - задовольнити. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року - скасувати. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев