Постанова Волинський апеляційний суд № 163/575/26

Справа № 163/575/26 Провадження №33/802/510/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Крючкова В.О., представника Волинської митниці Федчишиної С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Крючкова Віталія Олексійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ВЕСТ РЕЙСЕР» (код ЄДРПОУ 44017537), РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України, В С Т А НО В И В: Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 30.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 56 071 (п`ятдесят шість тисяч сімдесят одна) гривня 74 копійки. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він перебуваючи на посаді директора ТОВ «ВЕСТ РЕЙСЕР» (код ЄДРПОУ 44017537), під час митного оформлення товару «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів на дорогах загального призначення марки "MAN" модель "TGX 26.400, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_2 ", за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205140/2023/60037 від 27.07.2023 року вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 56071,74 гривень шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 25.07.2023 року № D 1419619, який не був завірений зазначеним у ньому митним органом Республіки Угорщина, а штамп на ньому є фальшивим, містить неправдиві відомості щодо країни походження товару та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митній декларації, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України (а.с.97-100). В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді протиправною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції поклав тягар доказування на сторону захисту. Вказує на те, що матеріали справи не доведено винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил. Жодним доказом у справі не доводиться наявність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів. Застосування преференції ґрунтувалося на сертифікатах, які жодному сумніву в їх автентичності не піддавалися. Керівник підприємства не зобов`язаний здійснювати експертно-технічну перевірку іноземних документів, а відповідальність за достовірність відомостей у сертифікаті несе саме експортер, а не отримувач товару. Сам факт виявлення угорською стороною розбіжностей жодним чином не свідчить про наявність в діях особи умислу, при цьому будь-яка гіпотетична економічна вигода підприємства від отримання преференції не може автоматично ототожнюватися з особистим протиправним умислом керівника, оскільки це суперечить ст.62 Конституції України. Просить скасувати постанову Любомльського районного суду Волинської області від 30.04.2024 року та винести нову, якою закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст..485 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.104-107). В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Учасники, які з`явилися в судове засідання, не заперечували щодо продовження слухання справи у відсутності ОСОБА_1 . А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності, відповідно до вимог ст.268 КпАП України. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги; заслухавши захисника, який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити; представника Волинської митниці, яка заперечила доводи апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін; приходжу до наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Згідно із вимогами ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України вказаних вимог закону дотримався. Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них належну юридичну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Доводи захисника щодо непричетності його довірителя до вчинення вказаного правопорушення є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів у справі. Так, з матеріалів справи вбачається, що факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ВЕСТ РЕЙСЕР» (код ЄДРПОУ 44017537) товару «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів на дорогах загального призначення марки "MAN" модель "TGX 26.400, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_2 " і випуск його у вільний обіг підтверджується копією митної декларації типу ІМ40ДЕ № UA205140/2023/60037 від 27.07.2023 року. Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена німецька компанія «AUTOTECHNIK PROMENADE». Декларування товару здійснював ОСОБА_1 , який водночас обіймав посаду керівника фірми отримувача товару ТОВ «ВЕСТ РЕЙСЕР», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД. У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС). Преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 25.07.2023 року № D 1419619, у якому органом його видачі зазначено митницю Угорщини. На вчинений Держмитслужбою запит уповноважений митний орган Республіки Угорщина листом від 16.02.2024 року № 167118020 повідомив, що сертифікат з перевезення EUR.1 від 25.07.2023 року № D 1419619 не був завірений компетентним органом, а штамп на сертифікаті є фальшивим. В Угорщині не було здійснено жодної експортної процедури, пов`язаної із зазначеним сертифікатом переміщення EUR

1. Товари, на які поширюється дія цього документу, не можуть вважатися товарами, що походять з країни походження у розумінні відповідних положень щодо походження товарів. З огляду на таку інформацію начальник управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці у доповідній записці №15-03/2255 від 06.03.2024 року констатувала, що товар, зазначений у вказаному сертифікаті з перевезення товару EUR.1, не має преференційного походження відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Цією ж доповідною запискою визначено суми митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205140/2023/60037 від 27.07.2023 року, а саме всього 56071,74 гривень, у тому числі: ввізне мито 46726,45 гривень, ПДВ 9345,29 гривень. Аналогічна сума недоборів митних платежів за цією митною декларацією встановлена проведеною Волинською митницею в порядку ст.ст.345-354 МК України стосовно ТОВ «ВЕСТ РЕЙСЕР» документальною невиїзною перевіркою, що підтверджується Актом від 18.10.2024 року № 43/24/7.3-19/44017537. Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств. Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. Отже, в силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 є належним суб`єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України. Статтею 485 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - За змістом ст.10 КпАП України визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Дослідивши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги захисника апеляційний суд вважає, що в цьому провадженні про порушення митних правил за ст.485 МК України встановлено та обґрунтовано доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення. Митним органом доведено належними і достатніми доказами, а судом належно обґрунтовано у постанові, що ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, та вчинив дії, що складають об`єктивну сторону ст.485 МК України. Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує апелянт в своїй апеляції, немає. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом. Апеляційний суд вважає, що усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, а також наведені ним в ході розгляду справи апеляційним судом, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст.485 МК України. Постанова судді є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КпАП України, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КпАП України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргузахисника Крючкова Віталія Олексійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.