Постанова 4824 № 756/1559/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/1559/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3060/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Мостової Г.І., Рейнарт І.М., за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Головка Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року у складі судді Колдіної О.О., за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Паритет», публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк, третя особа: ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними застосування наслідків недійсності правочину, - В С Т А Н О В И В : У лютому 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися у суд із вказаним позовом, в якому просять визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 29 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» та ПАТ «Український Бізнес Банк»; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки нежилих приміщень від 29 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» та ПАТ «Український Бізнес Банк» та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про внесення змін до запису про інше речове право (іпотеку) №8669276, що внесений на підставі рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових на нерухоме майно, індексний номер 44332350, прийняте 29 листопада 2018 року приватним нотаріусом Русанюком З.З. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишено без розгляду. В апеляційній скарзі адвокат Головко О.І. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено, позов залишено без розгляду у підготовчому судовому засідання, що суперечить вимогам п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 21.10.2019 року у справі № 759/15271/17 (№ 61-14373св19). Крім того, посилався на те, що судом відмовлено у клопотанні адвоката про відкладення розгляду справи, який брав участь в іншому судовому процесі, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, здійснивши розгляд справи без захисника. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Курочкін О.О. в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Паритет», зазначив, що ухвала суду була прийнята з повним дотриманням норм процесуального законодавства, а тому не підлягає скасуванню. Колегія суддів, вислухавши адвоката Головка О.І. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, адвоката Курочкіна О.О. в інтересах ТОВ «ФК «Паритет», який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Залишаючи без розгляду позов на підставі ст.ст.223, 257 ЦПК України, суд першої інстанції визнав неявку позивачів та їх представника в судові засідання без поважних причин, розцінюючи дані дії як втрату інтересу до позову. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів справи, у лютому 2019 року позивачі звернувся до суду з указаним позовом. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання на 04 листопада 2019 року, яке відбулось за участі представника позивача та було відкладено за клопотанням представника відповідача до 23.03.2020 року (а.с.52, 61). Після чого, розгляд справи відкладався не одноразово з різних підстав, зокрема у зв`язку з коронавірусною хворобою та за клопотанням учасників справи. Відповідно до ст. 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Положеннями ст.189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Убачається, що у підготовче судове засідання на 22.07.2020 року позивач ОСОБА_1 не з`явились про розгляд справи повідомлялась належним чином (а.с. 94) від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав перебування за межами м. Києва у відрядженні 3 19.07.2020 року по 24.07.2020 року (а.с. 116 т.2). Розгляд справи відкладено до 16.11.2020 року. Так, у підготовче судове засідання 16.11.2020 року, позивачі до суду не з`явилися, повідомлені належним чином (а.с. 129, 131 т.2) від їх представника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав перебування за межами м. Києва у відрядженні в Господарському суді Рівненської області для участі у справі в якості розпорядника майна банкрута (а.с.135 т. 2). За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (№ 61-14373св19). Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення передчасної ухвали, колегія суддів уважає, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до того ж суду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Головка Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до того ж суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 26 березня 2021 року. Суддя-доповідач: Судді: