LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824756/1559/19

від 07.10.2020 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/1559/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8592/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 жовтня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Волошиної В.М., Мостової Г.І., за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Квітіна Руслана Валерійовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Паритет» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року у складі судді Колдіної О.О., за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Паритет», публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк, третя особа: ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними застосування наслідків недійсності правочину, - В С Т А Н О В И В : У лютому 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися у суд із вказаним позовом, в якому просять визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 29 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» та ПАТ «Український Бізнес Банк»; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки нежилих приміщень від 29 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» та ПАТ «Український Бізнес Банк» та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про внесення змін до запису про інше речове право (іпотеку) №8669276, що внесений на підставі рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових на нерухоме майно, індексний номер 44332350, прийняте 29 листопада 2018 року приватним нотаріусом Русанюком З.З. Під час провадження справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежилі приміщення з АДРЕСА_1 , загальною площею 126.2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 570203980000 та шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам Міністерства юстиції України та його територіальних органів, іншим органам чи посадовим особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, - проводити будь - які реєстраційні дії та вносити будь - які записи (зміни) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо на нежилих приміщень з АДРЕСА_1 , загальною площею 126.2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 570203980000. Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вищезазначене нерухоме майно придбано позивачами в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу від 19 квітня 2017 року, серія та номер: 25222, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. Зазначено, що 15 січня 2019 року заявником було отримано лист-повідомлення від ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» про заміну кредитора у зобов`язанні та вимогою про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку». В повідомленні відповідач зазначав, що набув права вимоги за: кредитним договором № 7/Ф від 15 лютого 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» та позичальником - ОСОБА_3 ; договором іпотеки нежилих приміщень від 15 лютого 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» та іпотекодавцем - ОСОБА_3 .. Посилаючись на те, що позивачі на даний час є власниками нерухомого майна і відповідач вимагає від них у тридцятиденний термін з моменту отримання даного повідомлення-вимоги виконати перед ним, як новим кредитором, грошове зобов`язання у розмірі 5151483 грн. 93 коп. У випадку не задоволення грошової вимоги ТОВ «ФК «Паритет», як іпотекодержателем за договором іпотеки нежилих приміщень від 15 лютого 2008 року, буде звернуто стягнення на предмет іпотеки - належне позивачам на праві власності нерухоме майно, у позасудовий спосіб, встановлений договором іпотеки та статтями 36-37 ЗУ «Про іпотеку». Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року у заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. До розгляду справи по суті заборонено суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам Міністерства юстиції України та його територіальних органів, іншим органам чи посадовим особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежилих приміщень з АДРЕСА_1 , загальною площею 126,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 570203980000. В апеляційній скарзі адвокат Квітін Р.В. в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Паритет», посилаючись на відсутність підстав для забезпечення позову,вказує, що в оскаржуваній ухвалі не наведено обґрунтування існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Не вказано, чим керувався суд визначаючи співмірність застосування ним виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам та яким чином суд пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір, не надано оцінки доводам заявника щодо забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності таких вимог. Також вказано, що жодних реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна позивачів у період з 04 липня 2019 року по 18 лютого 2020 року, відповідачем не вчинялося. У зв`язку з чим, просив скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Головко О.І. в інтересах в інтересах ОСОБА_1 заперечував проти її задоволення, зазначив, що ухвала районного суду є обґрунтованою та прийнятою з повним дослідженням обставин справи та у відповідності до вимог процесуального закону. Вислухавши пояснення адвоката Головка О.І. в інтересах в інтересах ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Інші учасники справи, в судове засідання не з`явився про час і місце розгляду справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , є обґрунтованим заходом забезпечення позову, який відповідає характеру спірних правовідносин, і зможе забезпечити в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі просили визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 29 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» та ПАТ «Український Бізнес Банк», визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки нежилих приміщень від 29 листопада 2018 р., укладений між ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» та ПАТ «Український Бізнес Банк» та скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про внесення змін до запису про інше речове право (іпотеку) №8669276, що внесений на підставі рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових на нерухоме майно, індескний номер 44332350, прийняте 29.11.2018 року приватним нотаріусом Русанюком З.З. В обґрунтування заяви зазначено, що вищезазначене нерухоме майно придбано позивачами в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу від 19 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. 15 січня 2019 року заявником було отримано лист-повідомлення від ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» про заміну кредитора у зобов`язанні та вимогою про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку». В повідомленні відповідач зазначав, що набув права вимоги за: кредитним договором № 7/Ф від 15 лютого 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» та позичальником - ОСОБА_3 ; договором іпотеки нежилих приміщень від 15 лютого 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» та іпотекодавцем - ОСОБА_3 .. Посилаючись на те, що на даний час позивачі є власниками нерухомого майна і відповідач вимагає від них у тридцятиденний термін з моменту отримання даного повідомлення-вимоги виконати перед ним, як новим кредитором, грошове зобов`язання у розмірі 5151483 грн. 93 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України). Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності. Таким чином, доводи позивача, щодо невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити виконання можливого судового рішення про задоволення позову, оскільки ТОВ «Факторингова компанія «Паритет», будучи зареєстрованим іпотекодержателем, може в будь-який час відчужити приміщення без відома власника на підставі застереження в іпотечному договорі щодо позасудового порядку звернення стягнення на іпотечне майно є обґрунтованими. Що стосується вимог забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення, колегія суддів погоджується з висновком районного суду щодо відмови у задоволенні в цій частині, оскільки даний вид забезпечення позову не є пов`язаним з предметом позову та підставами звернення до суду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали про забезпечення позову було враховано вищевказані обставини справи, надані докази у підтвердження заяви про забезпечення позову, а отже, оскаржувана ухвала не може бути визнана не законною та не обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги адвоката Квітіна Р.В. в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Квітіна Руслана Валерійовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Паритет» залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 08 жовтня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»