Постанова 4821 № 703/2940/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2021 року м.Черкаси Справа № 703/2940/20 Провадження № 22-ц/821/467/21 Категорія: 304090300 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Єльцова В.О. суддів: Бородійчук В.Г., Карпенко О.В. учасники справи: позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», відповідач: ОСОБА_1 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Крилової О.Л. на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписала заяву б/н від 31 грудня 2008 року. Відповідач отримав кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 7600 гривень. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг. Оскільки позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а останній в порушення норм закону та умов договору свої зобов`язання за договором належним чином не виконав у зв`язку з чим станом на 02 липня 2020 року має заборгованість в розмірі 24100 гривень 90 копійок, в тому числі: заборгованість по кредиту 903 гривні 06 копійок, в тому числі 0,00 заборгованість за поточним тілом кредиту; заборгованість за простроченим тілом кредиту 903 гривні 06 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками 0,00 гривень, заборгованість за простроченими відсотками 0,00 гривень, заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України324 гривні 68 копійок, нарахована пеня 22873 гривні 16 копійок, нараховано комісії 0,00 гривень, звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 24100 гривень 90 копійок та понесені судові витрати. 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» перейменовано на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VІ від 17 вересня 2008 року, зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2020 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 09 грудня 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, р/р НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором в розмірі 903 (дев`ятсот три) гривні 06 (шість) копійок, судові витрати 3 (три ) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки, а всього 906 (дев`ятсот шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи вимоги справедливості та розумності, зважаючи на принцип добросовісності, з метою захисту відповідача, як, в даному випадку, менш захищеного учасника цивільних правовідносин та враховуючи, що судом не встановлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та брав на себе зобов`язання зі сплати штрафів в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту, однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку про необхідність виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 903 гривні 06 копійок. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Крилова О.Л. просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга АТ КБ «ПРИВАТБАНК» мотивована тим, що суд 1 інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справі , відповідно до ст.. 376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення повністю або частково. Зазначає, що з рішенням суду 1 інстанції не згоден частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, вважає, що воно в цій частині є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального права. Укладення договору Відповідачем у відповідності до ст. 634 ЦК України шляхом приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку є доведеним. Отже, суд 1 інстанції не звернув уваги на вказані обставини та безпідставно відмовив у стягненні процентів, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України. Щодо пені апелянт стверджує, що як вбачається з довідки, підписаною відповідачем, погоджено всі істотні умови договору, у тому числі щодо сплати пені, однак суд 1 інстанції відмовив у стягненні неустойки, що призвело до порушення норм матеріального права. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 10 лютого 2021 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Крилової О.Л. на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єльцов В.О., судді Бородійчук В.Г., Карпенко О.В. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 31 грудня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 була підписана заява № б/н відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 500 гривень на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки . В подальшому кредитний ліміт збільшився до 7600 гривень, що стверджується довідкою про зміну умов кредитування картки виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» . ОСОБА_1 було видано кредитні картки від 31 грудня 2008 року термін дії якої до червня 2009 року, 11 травня 2010 року до грудня 2013 року, 22 липня 2010 року до червня 2014 року, 20 лютого 2012 року до січня 2016 року, 25 березня 2013 року до липня 2016 року, 25 березня 2013 року до березня 2017 року (а.с.18). Кредитний договір складається із анкети-заяви позичальника, з якої вбачається, що відповідачу було видано кредитну картку, а також Умов та Правил надання банківських послуг та витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Своїм підписом в зазначеній заяві відповідач підтвердив, що він ознайомлений і згодний з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку і згодний з тим, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. До кредитного договору банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Як вбачається з п.2.1.1.5.5 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного Договору, клієнт зобов`язується погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання та інше. Згідно з наданим банком розрахунком, ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 02 липня 2020 року має заборгованість в розмірі 24100 гривень 90 копійок, в тому числі: заборгованість по кредиту 903 гривні 06 копійок, в тому числі 0,00 заборгованість за поточним тілом кредиту; заборгованість за простроченим тілом кредиту 903 гривні 06 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками 0,00 гривень, заборгованість за простроченими відсотками 0,00 гривень, заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України 324 гривні 68 копійок, нарахована пеня 22873 гривні 16 копійок, нараховано комісії 0,00 гривень.

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу в частині відмовлених позовних вимог за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» підлягає до часткового задоволення. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні заборгованості за відсотками, нарахованих за ст. 625 ЦК України, та неустойки, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у повному обсязі, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду в частині відсутності правових підстав для стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, та неустойки, у визначеному позивачем розмірі, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, та неустойки, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції. Зазначеним вимогам закону в частині оскарження заочне рішення суду 1 інстанції не відповідає. Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 була підписана заява № б/н відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 500 гривень на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки . В подальшому кредитний ліміт збільшився до 7600 гривень, що стверджується довідкою про зміну умов кредитування картки виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» . ОСОБА_1 було видано кредитні картки від 31 грудня 2008 року термін дії якої до червня 2009 року, 11 травня 2010 року до грудня 2013 року, 22 липня 2010 року до червня 2014 року, 20 лютого 2012 року до січня 2016 року, 25 березня 2013 року до липня 2016 року, 25 березня 2013 року до березня 2017 року (а.с.18). Кредитний договір складається із анкети-заяви позичальника, з якої вбачається, що відповідачу було видано кредитну картку, а також Умов та Правил надання банківських послуг та витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Своїм підписом в зазначеній заяві відповідач підтвердив, що він ознайомлений і згодний з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку і згодний з тим, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. До кредитного договору банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Як вбачається з п.2.1.1.5.5 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного Договору, клієнт зобов`язується погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання та інше. Згідно з наданим банком розрахунком, ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 02 липня 2020 року має заборгованість в розмірі 24100 гривень 90 копійок, в тому числі: заборгованість по кредиту 903 гривні 06 копійок, в тому числі 0,00 заборгованість за поточним тілом кредиту; заборгованість за простроченим тілом кредиту 903 гривні 06 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками 0,00 гривень, заборгованість за простроченими відсотками 0,00 гривень, заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України 324 гривні 68 копійок, нарахована пеня 22873 гривні 16 копійок, нараховано комісії 0,00 гривень. Відмовляючи у задоволенні стягнення заборгованості за процентами, нарахованими за ст. 625 ЦК України, та пені, суд 1 інстанції виходив з того, що як вбачається з матеріалів справи, зокрема з заяви позичальника від 31 грудня 2008 року процентна ставка по вказаному договору не зазначена. У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також, не зазначено і строку повернення кредиту (користування ним). Крім того, матеріали справи не містять підтвердження, що саме додані банком до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов були надані відповідачу на ознайомлення, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та порядок їх нарахування, а роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року. За таких обставин та без надання підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, в зв`язку з наступним. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено судом 1 інстанції, 31 грудня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 була підписана заява № б/н відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 500 гривень на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки . В подальшому кредитний ліміт збільшився до 7600 гривень, що стверджується довідкою про зміну умов кредитування картки виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» . ОСОБА_1 було видано кредитні картки від 31 грудня 2008 року термін дії якої до червня 2009 року, 11 травня 2010 року до грудня 2013 року, 22 липня 2010 року до червня 2014 року, 20 лютого 2012 року до січня 2016 року, 25 березня 2013 року до липня 2016 року, 25 березня 2013 року до березня 2017 року (а.с.18). Кредитний договір складається із анкети-заяви позичальника, з якої вбачається, що відповідачу було видано кредитну картку, а також Умов та Правил надання банківських послуг та витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Своїм підписом в зазначеній заяві відповідач підтвердив, що він ознайомлений і згодний з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку і згодний з тим, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. До кредитного договору банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що відповідач також підписана Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка містить умови щодо розміру базової процентної ставки 3,0% в місяць, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір та порядок нарахування неустойки: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня = (пеня1)+ (пеня2)= (базова відсоткова ставка за договором) / 30- нараховується за кожний день прострочки кредиту, (пеня 2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. на місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочи на суму понад 50 грн.; штраф при порушенні строків по будь-якому із платежів більш ніж на 120 днів - 500 грн. + 5% від суми позову (а.с. 20). Дана обставина відповідачем не спростована. Як видно з розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 , останній отримав кредитні кошти, користувалася ними, однак несвоєчасно виконував свої зобов`язання щодо їх повернення. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 02 липня 2020 року має заборгованість в розмірі 24100 гривень 90 копійок, в тому числі: заборгованість по кредиту 903 гривні 06 копійок, в тому числі 0,00 заборгованість за поточним тілом кредиту; заборгованість за простроченим тілом кредиту 903 гривні 06 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками 0,00 гривень, заборгованість за простроченими відсотками 0,00 гривень, заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України 324 гривні 68 копійок, нарахована пеня 22873 гривні 16 копійок, нараховано комісії 0,00 гривень. Крім того, ОСОБА_1 було видано кредитні картки від 31 грудня 2008 року термін дії якої до червня 2009 року, 11 травня 2010 року до грудня 2013 року, 22 липня 2010 року до червня 2014 року, 20 лютого 2012 року до січня 2016 року, 25 березня 2013 року до липня 2016 року, 25 березня 2013 року до березня 2017 року (а.с.18). При цьому, з матеріалів справи слідує, що відповідач не заперечував факт укладення кредитного договору та наявності заборгованості за кредитом. Рішенням суду з ОСОБА_1 стягнуто на користь позивача 903,06грн. заборгованості за тілом кредиту. Рішення суду в цій частині не оскаржується. Звертаючись до суду з позовом, позивач крім тіла кредиту та пені, просив стягнути з відповідача відсотки, нараховані на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 324,68грн. При цьому позивач в тексті позовної заяви обґрунтовував наявність заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у сумі 324,68 грн. тим, що з 01.03.2019 року почали діяти Умов та правил надання банківських послуг в новій редакції в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п.2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна» та 84% - для картки «Універсальна голд». Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, в разі прострочення виконання грошового зобов`язання, процентні ставки, які застосовуються при визначенні суми боргу, яку боржник зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора, поділяються на встановлені законом (три проценти річних від простроченої суми) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві та довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 31 грудня 2008р., які підписані відповідачем за 11 років до нової редакції Умов та правил надання банківських послуг, процентна ставка у розмірі 86,4% відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором не зазначена. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31 грудня 2008 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємної частини спірного договору. Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема, що в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5 договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84%- для картки «Універсальна голд» та 74,4%- для преміальних карток. Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи 31 грудня 2008р. заяву та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», тому Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи і які не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як складову частину кредитного договору, укладеного між сторонами 31 грудня 2008 року шляхом підписання відповідачкою заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків, нарахованих на прострочений кредит згідно ч.2 ст. 625 ЦК України саме у розмірі 86,4%. В зв`язку з вищевикладеним позовні вимоги Приватбанк про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у сумі 324,68грн. не підлягають до задоволення, як такі, що не передбачені договором. Переглядаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 22873,16грн., колегія суддів виходить з наступного. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). Відносно строку, в межах якого можливе стягнення неустойки (пені, штрафу) Верховний суд України висловився ще 18.05.2016р. у справі №6-474цс16 та прийшов до висновку, що аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду. А починаючи з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Формами неустойки є штраф і пеня: -штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України); -пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Позовна давність до вимоги про стягнення неустойки (штрафу та пені) застосовується в один рік (ст. 258 ЦК України). В зв`язку з вищевикладеним, виходячи з того, що строк дії картки закінчився в березні 2017 року, а останній платіж, відповідно до виписки по рахунку, був здійснений відповідачем 09.03.2018 року, судова колегія приходить до висновку, що позивачем пропущений строк щодо стягнення пені, оскільки вимоги до суду заявлені 07 вересня 2020 року, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим заочне рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, та пені в мотивувальній частині підлягає зміні з врахуванням підстав та обставин наведених у цій постанові. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Крилової О.Л. - задовольнити частково. Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, та пені в мотивувальній частині змінити з врахуванням підстав та обставин наведених у цій постанові. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Головуючий В.О. Єльцов Судді В.Г. Бородійчук О.В. Карпенко