Постанова 4821 № 703/3789/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2021 року м. Черкаси Справа № 703/3789/20 Провадження № 22-ц/821/636/21 Категорія: 304090300 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Єльцова В.О. суддів: Карпенко О.В., Нерушак Л.В. учасники справи: позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», представник позивача: Крилова Олена Леонідівна, відповідач: ОСОБА_1 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника АТ КБ «Приватбанк» - Крилової О.Л. на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2021 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав заяву б/н від 01 червня 2011 року. Відповідач отримав кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 16000 гривень. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг. Оскільки позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а останній в порушення норм закону та умов договору свої зобов`язання за договором належним чином не виконав у зв`язку з чим станом на 05 жовтня 2020 року має заборгованість в розмірі 63487 гривень 61 копійку, в тому числі: заборгованість по кредиту - 44034 гривні 60 копійок, в тому числі 0,00 - заборгованість за поточним тілом кредиту; заборгованість за простроченим тілом кредиту - 44034 гривні 60 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 гривень, заборгованість за простроченими відсотками - 0,00 гривень, заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 9205 гривень 14 копійок, нарахована пеня - 10247 гривень 87 копійок, нараховано комісії - 0,00 гривень, звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 63487 гривень 61 копійку та понесені судові витрати. 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» перейменовано на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VІ від 17 вересня 2008 року, зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області 17 жовтня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, р/р НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором в розмірі 44034 (сорок чотири тисячі тридцять чотири) гривні 60 (шістдесят) копійок, судові витрати 1457 (одну тисячу чотириста п`ятдесят сім) гривень 93 (дев`яносто три) копійки, а всього 45492 (сорок п`ять тисяч чотириста дев`яносто дві) гривні 53 (п`ятдесят три) копійки. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду 1 інстанції мотивоване тим, враховуючи вимоги справедливості та розумності, зважаючи на принцип добросовісності, з метою захисту відповідача, як, в даному випадку, менш захищеного учасника цивільних правовідносин та враховуючи, що судом не встановлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та брав на себе зобов`язання зі сплати штрафів в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту, однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку про необхідність виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 44034 гривень 60 копійок. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі представника АТ КБ «Приватбанк» - Крилової О.Л. просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» мотивована тим, що суд 1 інстанції ухвалив рішення без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права. Зазначає, що 01.06.2011 року відповідачем було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, разом з Анкетою-заявою відповідачем також було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». У вказаній довідці зазначено базова відсоткова ставка за користування кредитом, порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 11 березня 2021 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника АТ КБ «Приватбанк» - Крилової О.Л. на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2021 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єльцов В.О., судді Карпенко О.В., Нерушак Л.В. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 березня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 01 червня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником кого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 була підписана заява № б/н відповідно до якого відповідач отримав кредит на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В подальшому кредитний ліміт збільшився до 16000 гривень, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування картки виданої АТ КБ «Приватанк». Кредитний договір складається із анкети-заяви позичальника, з якої вбачається, що відповідачу було видано кредитну картку, а також Умов та Правил надання банківських послуг та витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Своїм підписом в зазначеній заяві відповідач підтвердив, що він ознайомлений і згодний з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку і згодний з тим, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. До кредитного договору банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. Як вбачається з п.2.1.1.5.5 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного Договору, клієнт зобов`язується погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання та інше. Згідно з наданим банком розрахунком, ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 05 жовтня 2020 року має заборгованість в розмірі 63487 гривень 61 копійку, в тому числі: заборгованість по кредиту - 44034 гривні 60 копійок, в тому числі 0,00 - заборгованість за поточним тілом кредиту; заборгованість за простроченим тілом кредиту - 44034 гривні 60 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 гривень, заборгованість за простроченими відсотками - 0,00 гривень, заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 9205 гривень 14 копійок, нарахована пеня - 10247 гривень 87 копійок, нараховано комісії - 0,00 гривень.

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Крилової О.Л. підлягає до часткового задоволення. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що позивач АТ КБ «Приватбанк» в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК та нарахованої пені, та хвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» у повному обсязі, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду 1 інстанції в частині відсутності правових підстав для стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, та пені, у визначеному позивачем розмірі, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, та пені, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції. Зазначеним вимогам закону в частині оскарження рішення суду 1 інстанції не відповідає. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 була підписана заява № б/н відповідно до якого відповідач отримав кредит на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки . В подальшому кредитний ліміт збільшився до 16000 гривень, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування картки виданої АТ КБ Приватбанком» . Кредитний договір складається із анкети-заяви позичальника, з якої вбачається, що відповідачу було видано кредитну картку, а також Умов та Правил надання банківських послуг та витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Своїм підписом в зазначеній заяві відповідач підтвердив, що він ознайомлений і згодний з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку і згодний з тим, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. До кредитного договору банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. Як вбачається з п.2.1.1.5.5 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного Договору, клієнт зобов`язується погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання та інше. Згідно з наданим банком розрахунком, ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 05 жовтня 2020 року має заборгованість в розмірі 63487 гривень 61 копійку, в тому числі: заборгованість по кредиту - 44034 гривні 60 копійок, в тому числі 0,00 - заборгованість за поточним тілом кредиту; заборгованість за простроченим тілом кредиту - 44034 гривні 60 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 гривень, заборгованість за простроченими відсотками - 0,00 гривень, заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 9205 гривень 14 копійок, нарахована пеня - 10247 гривень 87 копійок, нараховано комісії - 0,00 гривень. Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що відповідачем також підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка містить умови щодо розміру базової процентної ставки 3,0% в місяць, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір та порядок нарахування неустойки: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня = (пеня1)+ (пеня2)= (базова відсоткова ставка за договором) / 30- нараховується за кожний день прострочки кредиту, (пеня 2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочи на суму понад 50 грн.; штраф при порушенні строків по будь-якому із платежів більш ніж на 30 днів - 500 грн. + 5% від суми позову (а.с. 19). Дана обставина відповідачем не спростована. Як видно з розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 , останній отримав кредитні кошти, користувався ними, однак, несвоєчасно виконував свої зобов`язання щодо їх повернення. Крім того, ОСОБА_1 було видано кредитні картки від 01 червня 2011 термін дії якої до грудня 2014 року, 25 травня 2012 року до березня 2016 року, 19 червня 2014 року до жовтня 2017 року, 02 березня 2017 року до липня 2020 року, 27 квітня 2018 року до березня 2022 року (а.с.17). При цьому, з матеріалів справи слідує, що відповідач не заперечував факт укладення кредитного договору та наявності заборгованості за кредитом. Рішенням суду з ОСОБА_1 стягнуто на користь позивача 44034,60грн. заборгованості за тілом кредиту. Рішення суду в цій частині не оскаржується. Звертаючись до суду з позовом, позивач крім тіла кредиту та пені, просив стягнути з відповідача відсотки, нараховані на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 9205,14грн. Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків на прострочений кредит банк посилався на вимоги статті 625ЦПК України, згідно частини другої якої, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Отже, АТ КБ «Приватбанк» по березень 2022 року включно має право на нарахування відсотків за користування кредитом, а з 01 квітня 2022 року таке право у нього припиняється, натомість, виникає право нараховувати відсотки на підставі статті 625 ЦК України, яка застосовується як наслідок прострочення виконання грошового зобов`язання. Нарахування ж відсотків на підставі статті 625 ЦК України до 01 березня 2022 року можливе виключно у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, чого в даному випадку встановлено не було. В зв`язку з вищевикладеним позовні вимоги Приватбанк про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у сумі 9205,14грн. не підлягають до задоволення. Переглядаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 10247,87грн., колегія суддів виходить з наступного. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). Відносно строку, в межах якого можливе стягнення неустойки (пені, штрафу) Верховний суд України висловився ще 18.05.2016р. у справі №6-474цс16 та прийшов до висновку, що аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду. А починаючи з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Формами неустойки є штраф і пеня: -штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України); -пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Відповідно до наданої до кредитного договору довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем, за несвоєчасне погашення заборгованості, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню: пеня = (пеня1)+ (пеня2)= (базова відсоткова ставка за договором) / 30- нараховується за кожний день прострочки кредиту, (пеня 2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочи на суму понад 50 грн. За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 10247,87 грн. У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Тому, з урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що обгрунтування вимог апеляційної скарги є частково доведеними і дають підстави для скасування судового рішення в частині оскарження з постановленням нового висновку суду про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк». Крім того, у відповідності ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника АТ КБ «Приватбанк» - Крилової О.Л. задовольнити частково. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2021 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, та пені скасувати. В цій частині прийняти нову постанову, якою позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, та пені задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 01.06.2011 року, а саме пеню у розмірі 10247,87грн. грн. В частині стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, відмовити з врахуванням підстав та обставин наведених у цій постанові. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 1786,70 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 2680,05 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а всього 4466,75грн. судового збору. В іншій частині рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2021 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Головуючий В.О. Єльцов Судді О.В. Карпенко Л.В. Нерушак