Постанова 4852 № 160/11058/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11058/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2020, ухвалену суддею Неклеса О.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальниого закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,- в с т а н о в и В: У вересні 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд визнати дії суб`єкта владних повноважень - Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я (МСЕК № 3) протиправними, щодо визначення здатності ОСОБА_1 після нещасного випадку на виробництві виконувати роботу в повному обсязі за попередньою професією, роботою, під час якої стався нещасний випадок та можливість використання його залишкової професійної працездатності на іншій роботі нижчої кваліфікації в звичайних, спеціально створених виробничих або інших умовах праці, відповідно до п. 2.2.2 «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків» та зобов`язати Комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я (МСЕК № 3) визначити здатність ОСОБА_1 після нещасного випадку на виробництві виконувати роботу в повному обсязі за попередньою професією, роботою, під час якої стався нещасний випадок та можливість використання його залишкової професійної працездатності на іншій роботі нижчої кваліфікації в звичайних, спеціально створених виробничих або інших умовах праці; визнати дії суб`єкта владних повноважень - Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я (МСЕК № 3) протиправними, щодо видачі ОСОБА_1 , стосовно якого встановлено факт втрати професійної працездатності, індивідуальної програми реабілітації (ІРП) відповідно до п. 24 «Положення про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 та п. 2.12 «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків» та зобов`язати Комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я (МСЕК № 3) скласти ОСОБА_1 індивідуальну програму реабілітації (ІПР).; визнати дії суб`єкта владних повноважень - Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я (МСЕК № 3) протиправними та скасувати висновок про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (30%), потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, довідка серії 12ААА № 045240 від 02.11.2017, який суперечить висновку комісії Дніпровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 8, довідка № 10 від 30.10.2017 та зобов`язати Комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я (МСЕК № 3) встановити ОСОБА_1 65% втрати професійної працездатності, відповідно до п. 2.13.3 «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків».; визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області, які порушують права ОСОБА_1 на соціальний захист, що включає право по зобов`язанню забезпечувати фінансування та виплачувати страхові витрати на його медичну допомогу, у тому числі витрати на придбання ліків, на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість відповідно до абз. 6 ч. З ст. 42 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», протиправними та зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області фінансувати ОСОБА_1 витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на придбання ліків на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість та організувати цілеспрямоване та ефективне лікування ОСОБА_1 з метою якнайшвидшого відновлення його здоров`я.; визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області, що привили до душевних хвилювань ОСОБА_1 та, завдавши неймовірних фізичних болів роками не організовуючи цілеспрямованого та ефективного лікування, протиправною та стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області кошти на моральне відшкодування в сумі 28000 грн.; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області фінансувати ОСОБА_1 різницю витрат на придбання ліків на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість, відповідно до форм та стандартів пакування.; заборонити Відповідачу 2 привласнювати функції МОЗ, лікувати ОСОБА_1 та робити перевірки його лікування, замість організовування цілеспрямованого та ефективного лікування його здоров`я. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2020р позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, залишено без руху. Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати документ на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача; надати суду докази сплати судового збору в розмірі 5885,60 грн. або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами; надати копії доданих до позовної заяви документів для відповідача; надати нову редакцію позовної заяви у відповідній кількості, в якій серед іншого зазначити ідентифікаційний код Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я якщо такі відомі; надати належним чином засвідчені докази на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві відповідно кількості учасників справи. 06.10.2020 р. позивачем подано позовну заяву в новій редакції. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської облдержадміністрації департаменту охорони здоров`я, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, вдруге залишено без руху. Позивачу запропоновано в п`ятиденний строк, з моменту отримання ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду докази сплати судового збору в розмірі 5885,60 грн. або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами; надати копії доданих до позовної заяви документів для відповідачів; надати належним чином засвідчені докази на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві відповідно кількості учасників справи. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020р . позовну заяву ОСОБА_1 повернуто. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити на новий розгляд до суду першої інстнції . Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що усі належним чином засвідчені докази на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, ним були надані в цивільній справі № 202/1727/18. Але ухвалою Дніпровського апеляційного суду провадження у справі закрито, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відповідно вимоги, заявлені в цивільній справі № 202/1727/18, повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.Тому просив суд витребувати з Дніпропетровського апеляційного суду матеріали справи № 22-Ц/803/4236/20. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Згідно ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Згідно ч.1, 3,4, 5 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо. Таким чином, посилання позивача на положення ст. 256 ЦПК України судом відхилені правомірно , оскільки якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Отже, лише, судом апеляційної інстанції (в даному випадку це Дніпровський апеляційний суд) вирішується питання про передачу цивільної справи до суду іншої юрисдикції. В свою чергу позивач звертаючись до суду першої інстанції у заяві не зазначив підстави, які унеможливлюють самостійно надати ним відповідні докази. Крім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи. Вказані правові норми підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві в новій редакції позивач у кожному пункті прохальної частини, зазначаючи про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, суб`єкта владних повноважень, не змінює зміст позовних вимог, що не пов`язані з відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю визначені параграфон 2 глави 82 Цивільного кодексу України. Статею 1195ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Отже , позивач у межах даного адміністративного позову просив визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати відповідача вчинити певні дії, які не пов`язані з відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, таким чином,суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. В зв`язку з викладеним судом встановлено, що позивач не виконав вимоги ухвали суду. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми процесуального права. Передбачені ст.320 КАС України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,- суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 р. залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова