Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/14511/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14511/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2020, ухвалену суддею Златіним С.В., за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и В: У листопаді 2020р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просив судовим рішенням визнати дії відповідача, Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровський області, не законними в частині відмови позивачу в перерахунку пенсії до попереднього розміру її процента та зобов`язати перерахувати (відновити) позивачу пенсію відповідно до службового стажу в 79 % від зарплати, починаючи з 01.01.2016 р. з часу зниження відсотку та сплатити (відшкодувати) борг за цей час; - судовим рішенням визнати дії відповідача, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровський області, незаконними в частині відмови позивачу в поновлені розміру відсотка частини зарплати у вигляді премії до 41.9 % і зобов`язати відповідача поновити розмір премії до 41.9%. Довідку про поновлення розміру премії направити до ГУ пенсійного фонду України в Дніпропетровський області. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у справі № 160/14511/20 позові вимоги задоволено частково: визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70 % грошового забезпечення протиправними; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням загального розміру призначеної йому пенсії за вислугу років із розрахунку 79 відсотків від його грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн. 23.12.2020 року ОСОБА_1 подав заяву про винення додаткового рішення про повернення судового збору у розмірі 840,40 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2020 відмовлено в ухваленні додаткового ОСОБА_1 . Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд у рішенні вказав, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у справі. Щодо даного відповідача у справі питання про судовий збір не вирішено. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Судом першої інстанції вірно встановлено, що питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певного мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Так, суд першої інстанції вірно зазначив, що розподіл судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановления ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252). Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі № 160/14511/20 вирішено всі заявлені позивачем позовні вимоги, що видно з описової, мотивувальної та резолютивної частин вказаного судового рішення; суд під час ухвалення вказаного рішення вирішив питання про право та визначив спосіб виконання судового рішення, що видно з резолютивної частини судового рішення; судом у рішення вирішено питання про розподіл судових витрат, які понесені позивачем, а саме: у мотивувальній частині судового рішення є посилання на ч. З ст. 139 КАС України, яка застосовується під час часткового задоволення позову, та у резолютивній частині рішення суду вказана сума судового збору у розмірі 840,80 гри., стягнута на користь позивача. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова