Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 252зп-20/160

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 252зп-20/160 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020, ( суддя Верба І.О.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Демченкова Ярослава - заступника міністра Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Кікавця Антона Олеговича - працівника Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Демченкова Ярослава - заступника міністра Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), треті особи: Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и В: 27.08.2020 позивачем сформовано в системі «Електронний суд» заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви по справі про встановлення повноважень суб`єктів владних повноважень щодо запровадження у виробництво альтернативної сировини - « Теплоагенти Благути ©» (патент на корисну модель № НОМЕР_1 , авторське свідоцтво на науковий твір № НОМЕР_2 ) для автономного, безпечного, екологічного, економічного виробництва енергії, визнання актів протиправними, про порушення суб`єктами владних повноважень конституційних прав авторів технології Благути « Екотерм » на звернення до Кабінету Міністрів України та про негайне поновлення та забезпечення Кабінетом Міністрів України особистого немайнового права авторів технології Благути « Екотерм » на життя, особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інших прав, а також відшкодування шкоди завданої за порушене право. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у задоволенні заяви про забеспечення позову до подання позовної заяви відмовлено. Ухвала суду обгрунтовано тим, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Обраними позивачем способами забезпечення позову до вирішення спору по суті фактично вирішуватиметься майбутній спір, що не відповідає інституту забезпечення позову. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про забеспечення позову. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що кожний день бездіяльності чи навмисних дій відповідачів призводить до того, що безробітній ОСОБА_3 та пенсіонеру ОСОБА_1 загрожує небезпека від голоду, хвороб та холоду, у зв`язку з порушенням конституційних прав позивача державними органами влади. На підставі рішення Конституційного Суду України 23.05.2001 у справі № 1 17/2001 № 6-рп/2001, статті 6 Європейської Конвенції з прав людини: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить його справу щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтування будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення», статті 13 Європейської Конвенції з прав людини: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження», статті 53 Європейської Конвенції з прав людини: «Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що обмежує чи применшує будь-які права людини та основоположні свободи, які можуть бути визнані на підставі законів будь-якої Високої Договірної Сторони чи будь-якою іншою угодою, стороною якої вона є», статті 8 Конституції України, та статті 16, 20 ЦК України, позивач просить суд прийняти заяву про забезпечення позову Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За приписами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Статтею 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів. Суд апеляційної зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Судом встановлено, що позивач зазначає підставою для забезпечення позову протиправность рішення, дії суб`єкта владних повноважень впродовж 2006-2020 років, що призвело та призводить (за даними Держстату України за 2007-2018 роки) до щоденного спалювання в Україні лише імпортних енергоносіїв на суму близько 56,94 мільйонів доларів США та до щоденного вмирання 249 людей від онкологічних захворювань, пов`язаних з викидами шкідливих речовин при виробництві енергії дідівськими методами: в зв`язку з чим - зобов`язати Кабінет Міністрів України: - здійснити на засіданні Кабінету Міністрів України перевірку скарг та звернень авторів технології Благути « Екотерм » з питання забезпечення особистого немайнового права авторів технології Благути « Екотерм » на життя та особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, за участі авторів технології Благути «Екотерм» ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,та ОСОБА_3 - здійснити на засіданні Кабінету Міністрів України розгляд та прийняти рішення: про надання доручення Міністерству енергетики та захисту довкілля України негайно поновити та забезпечити особисте немайнове право авторів технології Благути « Екотерм » шляхом здійснення контролю з питання створення експертного висновку посадовими особами Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та Міністерства енергетики та захисту довкілля України шляхом реалізації у виробництво альтернативних джерел енергії - « Теплоагенти Благути ©»; подання на розгляд до Кабінету Міністрів України пропозиції ОСОБА_3 , щодо реалізації в Україні програми: « Теплоагенти Благути »; про відшкодування моральної та матеріальної шкоди (упущена вигода); про доцільність утримання за кошти платників податків Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Як вбачається з матеріалав справи, обраними позивачем способами забезпечення позову до вирішення спору по суті фактично вирішуватиметься майбутній спір, що не відповідає інституту забезпечення позову та позивачем не зазначено про підстави необхідності забезпечення позову неможливості в подальшому в разі задоволення позову, виконання рішення по справі. Таким чином, обрані позивачем способи забезпечення позову шляхом зобов`язання Кабінету Міністрів України здійснити перевірку скарг та звернень авторів технології Благути « Екотерм » та прийняти конкретно визначені позитивні рішення по поставлених позивачем питаннях, не є у розглянутому випадку способами захисту забезпечення позову у справі про встановлення повноважень суб`єктів владних повноважень щодо запровадження у виробництво альтернативної сировини - « Теплоагенти Благути ©». Апелянтом не доведено існування обставин, визначених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення позову. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова