Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/10144/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/10144/20 Головуючий в 1 інст. Гашук К.В. Провадження № 33/807/204/21 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ст. 124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу за участю потерпілого у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Івлєва М.М. за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2021 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Згідно постанови суду першої інстанції, до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 146999, згідно якого 22 листопада 2020 року о 9 год. 54 хв. у м. Запоріжжя по вул. Перемоги на регульованому перехресті з вул. Тюленіна, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Ford Focus, державний номер НОМЕР_1 , при повороті ліворуч не надав перевагу у русі транспортному засобу Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ), який рухався у зустрічному напрямку прямо та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано збитків, постраждалих немає. Встановивши, що розташування розташування світлофорних об`єктів на перехресті, де сталася дорожньо-транспортна пригода, та режим їх роботи, не могли призвести до ситуації, при якій обидва учасника дорожньо-транспортної пригоди рухалися на сигнал світлофорів, який дозволяв кожному із них рух у заданому напрямку, а відтак ці обставини свідчать про те, що у даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 не повинен був дотримуватися п. 16.6 Правил дорожнього руху України, порушення якого йому інкримінується згідно протоколу, а порушення інших пунктів Правил дорожнього руху України, у тому числі рух на заборонений сигнал світлофору, водію ОСОБА_2 не інкриміновано, як і не інкриміновано іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди порушення будь-якого пункту Правил дорожнього руху України, суд першої інстанції, розглянувши справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку про необхідність закриття провадження відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі потерплий ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, справу відносно нього закрити через закінчення терміну притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування вказує, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам - протоколу та схемі ДТП, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду. Все зазначене потягло за собою винесення судом постанови, яка не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що відповідно до циклограми роботи світлофорного об`єкту, наданої самою особою, що притягується до відповідальності (а.с. 34), враховуючи схему ДТП він - ОСОБА_1 як учасник ДТП здійснював рух за 4 напрямком руху, при цьому водій іншого транспортного засобу - за 7 напрямком руху. При цьому учасники ДТП могли перетнутися на перехресті виключно в двох випадках - якщо обидва порушували правила дорожнього руху і виїхали на перехрестя на напрямок руху 5 (який передбачив рух прямо напрямку проспекту Металургів) і здійснив поворот ліворуч в напрямку острову Хортиця без загорання зеленої стрілки у додатковій секції світлофору. Враховуючи завантаженість вказаного перехрестя перший випадок є неможливим. Зауважує, що враховуючи те, що зелена стрілка в додатковій секції світлофора була вимкнутою з 23 по 40 секунди, і в цей час водію за напрямком руху 4 вже було червоне світло, що забороняло рух в даному напрямку, а після 75 секунди до 80 секунди протягом 5 секунд зелена стрілка в додатковій секції світлофору також була вимкнутою, і в цей же час водію за напрямком руху 4 також було червоне світло, водій, що здійснював рух за напрямком 7 міг зустрітися з водієм, що здійснював напрямок руху 4 виключно в тому випадку, коли перетинав перехрестя на зелений сигнал світлофора в напрямку руху 5, та не став закінчувати маневр, а здійснив поворот ліворуч без очікування зеленої стрілки в додатковій секції світлофора. Вказує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розташування світлофорних об`єктів на перехресті, де сталося ДТП, та режим їх роботи не могли призвести до ситуації, при якій обидва учасники ДТП рухалися на сигнал світлофора, який дозволяв кожному із них рух у заданому напрямку, невірно розшифрував циклограму світлофору, при наявності спору - не викликав для надання пояснень працівників поліції, що склали вказаний протокол та дійшов хибного висновку відносно того, що ОСОБА_2 не повинен був дотримуватися п. 16.6 ПДР України. Апелянт звертає увагу на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та схеми дорожньо-транспортної пригоди в ДТП приймали участь 2 авто, 2 водія. Наявність свідків у протоколі не зазначено, пасажирів та пішоходів не було, а тому суд першої інстанції допустив допит свідка ОСОБА_3 , яка начебто перебувала поруч з порушником в момент ДТП та ОСОБА_4 , який начебто в даний час їхав поруч з порушником і бачив, що в даний час для нього було увімкнуто зелений сигнал світлофора та зелена стрілка в додатковій секції, чим викривив фактичні обставини справи, а після надав цим показом перевагу по відношенню до об`єктивних доказів - циклограми роботи світлофора та протоколу про адміністративне правопорушення і схеми ДТП. Крім того в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що копію постанови отримав лише 19 лютого 2021 року. Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2021 року отримав лише 19 лютого 2021 року, тобто в останній день її апеляційного оскарження (а.с. 69). У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Зазначив про відсутність у нього відео доказів. Зауважив, що він їхав на зелений сигнал світлофору, а який сигнал світлофору був у водія ОСОБА_2 зазначити не може, оскільки йому не могло бути видно, який увімкнений сигнал світлофору з іншого боку. Представник ОСОБА_1 - адвокат Івлєв М.М. у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Зазначив, що рішення суду першої інстанції законне, а матеріали справи оформлені не належним чином, з порушення Інструкції. Вказав, що протокол про адміністративне правопорушення та схема місця ДТП не відповідають реальній обстановці. Зауважив, що він та потерпілий ОСОБА_1 прийшли до висновку, що дорожнє покриття було мокрим, що не було вказано у схемі ДТП, а тільки зафіксовано місце самої ДТП, а основні знаки дорожнього руху та 2 світлофору відсутні. Працівники поліції на схемі місця ДТП вказали тільки світлофор, який знаходиться на газоні, а світлофор, який знаходиться під мостом не зазначили, на якому є лічильник секунд. Зазначив, що ОСОБА_2 з самого початку вказував, що їхав зі своєю дружиною, проте з невідомих для нього причин в протоколі її в якості свідка не було зазначено та її не було опитано. Вказав, що він подавав оголошення на сайті «Магнолія» щодо наявності на відео реєстраторах інших водіїв обставин ДТП, на оголошення відкликнувся ОСОБА_4 , який був очевидцем події. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зауважив, що дружина була пасажиром, проте її не допитали. Вказав, що відразу давав пояснення з приводу того, що він їхав на основний зелений сигнал світлофору та додаткову секцію «стрілку», яка дозволяла поворот ліворуч. Вважав, що ДТП сталася саме через те, що інший учасник події не зміг зупинитися на слизькій дорозі. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його захисника, перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №146999 від 22 листопада 2020 року, ОСОБА_2 інкриміновано, що він 22 листопада 2020 року о 9 год. 54 хв. в м. Запоріжжя по вул. Перемоги на регульованому перехресті з вул. Тюленіна, керуючи транспортним засобом Ford Focus, держаний номер НОМЕР_1 , при повороті ліворуч не надав переваги у русі транспортного засобу Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, постраждалих немає. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України (а.с. 2). На схемі дорожньо - транспортної пригоди, долученої до протоколу, зображено світлофор, шляхопровід, залізничні колії, електроопора, місце зіткнення транспортних засобів Ford Focus, держаний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , тощо (а.с. 3). Крім того, у схемі відображена таблиця, де зафіксовані пошкодження транспортних засобів: Ford Focus, під керуванням ОСОБА_2 , зокрема, пошкодження правового переднього крила, правої передньої двері, правої фари, правового переднього колеса і бамперу та Ford Fiesta, під керуванням ОСОБА_1 , зокрема, пошкодження капоту, переднього бамперу лівої фари, лівого переднього крила (а.с. 3 зворотної сторони). Додана до протоколу фототаблиця також підтверджує наявність вищевказаних пошкоджень транспортних засобів Ford Focus та Ford Fiesta (а.с. 6). Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , доданих до протоколу, він 22 листопада 2020 року показав, що керуючи автомобілем Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 рухався із сторони просп. Металургів в бік вул. Тюленіна. Проїжджаючи світлофор перед мостом у напрямку руху прямо на зелений сигнал світлофору, побачив транспортний засіб Ford Focus, державний номер НОМЕР_1 , який здійснював маневр повороту вліво в бік мосту. Після чого він - ОСОБА_1 виконав всі дії, які направлені на екстрене гальмування, коли зрозумів, що йому не надають перевагу в русі. Проте слизька дорога не дозволила уникнути дорожньо-транспортну пригоду і вдар прийшовся у переднє колесо (а.с. 4). Із письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих ним 22 листопада 2020 року, вбачається, що він разом зі своєю дружиною вранці 22 листопада 2020 року виїхали з дому до матері в бік району «Бабурка». Проїжджаючи під мостом на повороті з вул. П (вочевидь з огляду на інші дані справи мається на увазі проспект Перемоги) був увімкнений зелений сигнал світлофору зі стрілкою, яка дозволяє поворот. Зустрічного транспортного засобу на перехресті не було. При виїзді з повороту в правий бік його транспортний засіб Ford Focus, державний номер НОМЕР_1 вдарив транспортний засіб Ford Fiesta. Свої провину у скоєні дорожньо-транспортної пригоди не визнає (а.с. 5). Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 був складений за порушення вимог п. 16.6 Правил дорожнього руху України. Згідно п. 16.6 Правил дорожнього руху України, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. За встановлених судом першої інстанції обставин, водій ОСОБА_2 здійснював поворот ліворуч, якій йому дозволяли як основна так і додаткова секція світлофорного об`єкту. І доказів протилежного суду не надано. Так, із п. 8.7.3 (б) Правил випливає, що сигнали світлофора мають такі значення, зокрема, зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямкам). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора. Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків. Тобто, із вищевикладеного вбачається, що невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п. 16.6 Правил дорожнього руху України могла мати місце лише за умови виконання ним повороту ліворуч на нерегульованому перехресті або при однаковій роботі світлофора у протилежних напрямках. Із Правил дорожнього руху України випливає, що вимоги п. 16.6 застосовується до регульованих перехресть. Крім того, як вбачається із циклограми роботи світлофорного об`єкта вул. Перемоги - вул. Тюленіна одночасне увімкнення зеленого сигналу світлофору у напрямок руху для транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 (напрямок 4 у фазі 1) та зелений сигнал у вигляді стрілки у додатковій секції світлофора для транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_2 (напрямок 7 у фазі 3) є неможливим (а.с. 34). У зв`язку із наведеним, сукупність доказів дає обґрунтовані підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 інкримінованого йому порушення саме вимог п. 16.6 Правил дорожнього руху України, а відтак доводи апелянта з приводу безпідставного не притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не знайшли своє підтвердження. Твердження апелянта з приводу не зазначення в протоколі в якості свідка ОСОБА_3 відповідають змісту вказаного протоколу, оскільки дійсно в ньому не вказаного жодного свідка події. Разом з тим, є слушними і заперечення ОСОБА_2 з приводу того, що ОСОБА_3 в якості свідка не вказано через неналежне складання протоколу, оскільки він вже на час складання протоколу в своїх поясненнях вказував, що вона була поряд з ним в автомобілі. І такі заперечення підтверджуються змістом доданих до протоколу пояснень ОСОБА_2 (а.с. 5). Також апеляційний суд вважає слушними заперечення захисника Стаковського Г.Д. з приводу доводів апелянта щодо штучного створення доказів невинуватості, яке полягає у відшуканні свідка ОСОБА_4 через тривалий час після події ДТП. Так як вбачається з наданих суду першої інстанції роздруківок оголошень, розміщених на інтернет ресурсах «Магнолія-ТВ» та «yasvidetel.in.ua» ОСОБА_2 двічі подавав оголошення з приводу пошуку свідків події (а.с. 45-51). З огляду на наведене, а також враховуючи змістовну частину показань вказаного свідка, які узгоджуються із показаннями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також і з показаннями іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 в частині того, що ОСОБА_2 здійснював поворот ліворуч на зелену стрілку світлофору (згідно постанови суду), обґрунтовані сумніви з приводу достовірності показань свідка ОСОБА_4 у суду відсутні. У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, та "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Враховуючи наведене вище суддя апеляційного суду приходить до висновку, що доказами у справі вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не доведено, і відповідно доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, в частині закриття провадження по справі, у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2021 року, якою провадження у відношенні ОСОБА_2 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 335/10144/20