Постанова 4811 № 465/4953/19

Справа № 465/4953/19 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П. Провадження № 33/811/1284/19 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року м. Львів Суддя судової палати в кримінальних справах Львівського апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Коваль О.Р., апелянта ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2019 року,- в с т а н о в и в : цією постановою провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно постанови, працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області скеровано до суду протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 177949 від 18 серпня 2019 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Відповідно до вищевказаного протоколу водій ОСОБА_1 18 серпня 2019 року о 15 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом марки ШЕВРОЛЕ Лачетті д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Одеса по вул. Добровольського в бік Миколаївської дороги, не надав переваги автомобілю ХЮНДАЙ Сантафе д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з правої сторони та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.12 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Мотивуючи своє рішення суддею в постанові вказано, зокрема, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.16.12 ПДР України, однак п. 16.12 ПДР України застосовується при проїзді нерегульованих перехресть, а з пояснень учасників ДТП та схеми ДТП вбачається, що ДТП сталося на регульованому перехресті. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо проїзду ОСОБА_1 на червоний сигнал світлофора. На вказану постанову судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Франківського районного суду м. Львова від 14.11.2019 р. відносно ОСОБА_1 , як такий, що пропущений із поважних причин, оскільки в судовому засіданні в суді першої інстанції він присутній не був, з текстом оскаржуваної постанови ознайомився після її оприлюднення в ЄДРСР 25.11.2019 р. В апеляційній скарзі просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, притягнути гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. КУпАП через порушення п. 8.7.3.е ПДР України, на яке вказують покази свідка та наявні матеріали справи разом зі змістом схеми ДТП та опису пошкоджень доданих до протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначає, що судом першої інстанції проігноровано ряд доказів, а саме фотографії автомобілів з місця ДТП, які прямо спростовують пояснення гр. ОСОБА_1 , письмові свідчення долучені до адміністративного протоколу, в постанові відсутні показання свідка гр. ОСОБА_3 , що підтверджують проїзд гр. ОСОБА_1 перехрестя на червоний сигнал світлофору. На думку апелянта, при здійсненні ДТП гр. ОСОБА_1 здійснив порушення ПДР п. 8.7.3.е, а помилка працівника поліції, який невірно вказав пункт порушення ПДР, не спростовує факту скоєння ДТП, помилка працівника поліції не спростовує показань свідка, не анулює фотографій з місця ДТП, помилка працівника поліції не відміняє пошкоджень транспортних засобів. Заслухавши виступ, апелянта ОСОБА_2 , який підтримав подану апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Коваль О.Р., які заперечили подану апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. В апеляційному суді ОСОБА_2 пояснив, що в суді першої інстанції не було допитано очевидця ДТП ОСОБА_3 , покази, якого підтверджують, що ОСОБА_1 їхав на червоний сигнал світлофору, не розглянуто фото з місця ДТП. В апеляційному суді ОСОБА_1 пояснив, що рухався на зелене світло, поворот перед ним здійснювало два автомобілі, він виїхав на перехрестя і завершував маневр, свідок ОСОБА_3 не міг бачити на яке світло світлофору він їхав. Так, як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому, такий висновок судді суду першої інстанції підтверджується доказами наявними в матеріалах даної справи, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , схемою місця ДТП, при цьому апеляційний суд підтримує висновок викладений в постанові, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.16.12 ПДР України, однак п. 16.12 ПДР України застосовується при проїзді нерегульованих перехресть, а з пояснень учасників ДТП та схеми ДТП вбачається, що ДТП сталося на регульованому перехресті. При цьому, як вірно зазначено в постанові, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо проїзду ОСОБА_1 на червоний сигнал світлофора, покликання апелянта з даного приводу є безпідставними та необґрунтованими, оскільки як ствердив в судовому засіданні ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_3 , не міг бачити на який сигнал світлофору він рухається. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний був з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення застосовується до осіб, які як учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при розгляді справи № 454/673/19 в повній мірі даної вимоги закону дотримався. Стосовно покликань апелянта про те, що судом першої інстанції проігноровано ряд доказів, то такі свого підтвердження при апеляційному розгляді не знайшли, при цьому учасники даного ДТП зауважень стосовно складеної схеми місця ДТП не мали, така учасниками ДТП, підписана без жодних уточнень. На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. При цьому суд прийшов до переконання, що ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2019 року, визнати, що такий пропущений з поважних причин, оскільки оскільки в судовому засіданні в суді першої інстанції він присутній не був, з текстом оскаржуваної постанови ознайомився після її оприлюднення в ЄДРСР 25.11.2019 р. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 14листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук