Постанова 4855 № 704/159/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 704/159/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Рідзель О.А., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тальнівської міської ради Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом Тальнівської міської ради Черкаської області до Управління праці у Черкаській області, інспектора праці Управління праці у Черкаській області Слинька Андрія Миколайовича, третя особа: ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування припису про усунення виявлених порушень, - В С Т А Н О В И В: Тальнівська міська рада Черкаської області (далі по тексту - позивач, Тальнівська міська рада) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці у Черкаській області, інспектора праці Управління праці у Черкаській області Слинька Андрія Миколайовича (далі по тексту - відповідачі) в якому просила визнати незаконним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЧК 12/364/АВ/П від 20.01.2020 року, складений інспектором праці Управління Держпраці у Черкаській області Слиньком Андрієм Миколайовичем. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року в задоволенні значеного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги Тальнівської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження міського голови м. Тальне Юрченка О.В. від 12.12.2018 року №165-Р, з метою забезпечення Тальнівською міською радою ефективного здійснення делегованих повноважень у сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю в Тальнівській міській об`єднаній територіальній громаді, та враховуючи службову записку т.в.о. керуючого справами виконавчого комітету Белінської А.П. від 12.12.2018 року №1147/01-16), покладено обов`язки інспектора праці на завідувача сектору з юридичних питань апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_1 (далі по тексту - Розпорядження)(а.с.14). Так, зі змісту вказаного Розпорядження вбачається, що до обов`язків ОСОБА_1 входить здійснення контролю за додержанням законодавства про працю у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 2). Також, п.3 Розпорядження встановлено завідувачу сектору з юридичних питань апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_1 доплату за виконання обов`язків інспектора праці в розмірі 50% до посадового окладу. Згідно з розрахунковими листками по заробітній платі ОСОБА_1 , за період грудень 2018 року - грудень 2019 року, доплата за виконання обов`язків інспектора праці нараховувалась та виплачувалась лише в грудні 2018 року; у період січень - грудень 2019 року вказана доплата не здійснювалась. Зі змісту висновку головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Черкаській області Мирошниченка М.П. від 08.11.2019 року №ЧК-15/06 про стан дотримання Тальнівською міською радою законодавства про працю під час здійснення повноважень, визначених частиною 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частиною 2 статті 259 КЗпП України, вбачається, що згідно службових записок та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, з метою інформування роботодавців та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин ОСОБА_1 , як інспектором праці, за період з 11.01.2019 по 08.11.2019 проведено 15 відвідувань роботодавців, про що складені відповідні довідки. Згідно з висновком, повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспектором праці Тальнівської міської ОТГ ОСОБА_1 , у період з 11.01.2019 року по 08.11.2019 року, реалізовані не в повному обсязі. 20.12.2019 року до Управління Держпраці у Черкаській області надійшла скарга ОСОБА_1 від 09.12.2019 року про невиплату частини заробітної плати, в якій останній повідомив, що на підставі Розпорядження міського голови від 12.12.2018 року №165-Р на нього покладені повноваження інспектора праці. Встановлено доплату в розмірі 50% до посадового окладу за виконання даних обов`язків, між тим, починаючи з 01.01.2019 року дана доплата не проводилась. Крім того, неодноразово протягом 2019 року, з ОСОБА_1 , без його згоди, були відраховані кошти із заробітної плати. Заявник просив Управління Держпраці у Черкаській області невідкладно провести перевірку, за наведеними фактами, вжити заходів, передбачених законодавством України щодо відшкодування позивачу завданих збитків та проведення перерахунку заробітної плати та інших виплат за 2019 рік. Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 08.01.2020 року №12-Н призначено проведення інспекційного відвідування виконавчого комітету Тальнівської міської ради на предмет додержання законодавства про працю в частині трудового договору, оплати праці ОСОБА_1 . На підставі наказу від 08.01.2020 року №12-Н та направлення на проведення інспекційного відвідування №12 від 08.01.2020 року, у період з 10 по 13 січня 2020 року, інспектором праці Управління Держпраці у Черкаській області Слиньком А.М. проведено інспекційне відвідування Тальнівської міської ради. За наслідками вказаного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЧК12/364/АВ від 13.01.2020 року (далі - акт інспекційного відвідування). У акті інспекційного відвідування встановлено порушення ст.ст. 94, 97, 105 КЗпП України, зокрема, що Розпорядженням міського голови Тальнівської міської ради від 12.12.2018 року №165-Р на завідувача сектору з юридичних питань апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_1 покладено обов`язки інспектора праці, встановлено доплату за виконання обов`язків інспектора праці в розмірі 50% до посадового окладу, проте, за період з 01.01.2019 по 10.01.2020 року, не проводилась доплата до заробітної плати ОСОБА_1 , чим порушено вимоги п. 3 розпорядження міського голови від 12.12.2018 року №165-Р. Не погоджуючись з вказаним актом, 16.01.2020 позивачем до Управління Держпраці у Черкаській області подано заперечення. Листом від 21.01.2020 №395/01-10/519 Управління Держпраці у Черкаській області позивача повідомлено, що заперечення до акту інспекційного відвідування є необґрунтовані та не підлягають задоволенню. 20.01.2020 року Управлінням Держпраці у Черкаській області складено припис про усунення виявлених порушень №ЧК 12/364/АВ/П, яким зобов`язано в.о. міського голови Сідька Василя Петровича усунути порушення трудового законодавства, у строк до 03.02.2020 (постійно) (далі по тексту - оскаржуваний припис)(а.с.24). 24.01.2020 року в.о. міського голови Сідьком В.П. подано скаргу на оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень. Листом від 05.02.2020 №683/01-10/870 Управлінням Держпраці у Черкаській області повідомлено позивача, що скарга є необґрунтована та не підлягає задоволенню. Розпорядженням міського голови від 27.01.2020 року №15-Р знято з 27.01.2020 року з завідувача сектором з юридичних питань апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_1 , обов`язки інспектора праці. Визнано таким, що втратило чинність Розпорядження міського голови Юрченка О. від 12.12.2018 року №165-Р «Про покладення обов`язків інспектора праці на ОСОБА_1 ». Вважаючи протиправним оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позовної заяви не спростовують порушення позивачем п. 3 Розпорядження міського голови міста Тальне від 12.12.2018 року №165-Р, ст.ст. 94, 97, 105 КЗпП України, а тому оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень №ЧК 12/364/АВ/П від 20.01.2020 року винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом і не підлягає скасуванню. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Вимогами ст.144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Правовими положеннями ст. 259 КЗпП України регламентовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. У свою чергу, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок №823). Порядок №823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) (п. 3 Порядку №823). Згідно з п. 1 ч. 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. Пунктами 16, 17 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Згідно з п. 18 Порядку №823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Відповідно до п.п. 20, 21 Порядку №823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. Згідно з п. 22 Порядку №823 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 8 пункту 5 цього Порядку. Таким чином, у випадку виявлення порушень трудового законодавства, Держпраці виносить припис про усунення виявлених порушень, який є обов`язковим для виконання у визначені строки. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, після інспекційного відвідування, 20.01.2020 року посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області складено оскаржуваний припис №ЧК 12/364/АВ/П, про усунення виявлених порушень, яким зобов`язано в.о. міського голови Сідька Василя Петровича усунути порушення трудового законодавства, у строк до 03.02.2020 (постійно). Розпорядженням міського голови від 27.01.2020 року №15-Р знято, починаючи з 27.01.2020 року, з завідувача сектором з юридичних питань апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_1 , обов`язки інспектора праці. Визнано таким, що втратило чинність Розпорядження міського голови Юрченка О. від 12.12.2018 року №165-Р «Про покладення обов`язків інспектора праці на ОСОБА_1 ». Тобто, позивач не погоджуючись з оскаржуваним приписом та порушенням трудового законодавства, звернувся до суду з даним позовом, натомість вимоги оскаржуваного припису не виконав. Надаючи правову оцінку встановленим контролюючим органом порушень позивачем, в частині законодавства про працю, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно зі ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Відповідно до ст. 105 КЗпП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Отже, суміщення професій/посад розцінюється як виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Разом з тим, на законодавчому рівні немає чіткого визначення суміщення професій, розширення зони обслуговування та виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Нині питання суміщення професій і посад в Україні регулюються нормами ще радянського законодавства, яке застосовують у частині, що не суперечить Конституції і законам України. Так, Постановою Ради міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. №1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» та Інструкцією щодо застосування цієї постанови від 14.05.1982 № 53-ВЛ, затверджена Державним комітетом СРСР з Всесоюзної Центральної ради професійних спілок (далі - Постанова №1145) передбачено, що суміщення професій (посад) допускається на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призведе до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення. Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї категорії персоналу, до якої належить цей працівник (робочі, інженерно-технічні працівники, службовці та інші). Суміщення професій (посад) має такі особливості: робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати. У наказі про встановлення суміщення в обов`язковому порядку вказують назву професії (посади), за якою відбуватиметься суміщення, та розмір доплати. Доплата провадиться винятково за наказом, оскільки виконання роботи за суміщенням посад не відображається в табелі обліку робочого часу та встановлюється відповідно до вимог ст. 105 КЗпП України на умовах, передбачених колективним договором. Відповідно до ст. 9-1 КЗпП України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Як вже вище зазначалося, Розпорядженням міського голови м. Тальне Юрченка О.В. від 12.12.2018 року №165-Р, з метою забезпечення Тальнівською міською радою ефективного здійснення делегованих повноважень у сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю в Тальнівській міській об`єднаній територіальній громаді, та враховуючи службову записку т.в.о. керуючого справами виконавчого комітету Белінської А.П. від 12.12.2018 року №1147/01-16), покладено обов`язки інспектора праці на завідувача сектору з юридичних питань апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_1 . Так, зі змісту вказаного Розпорядження вбачається, що до обов`язків ОСОБА_1 входить здійснення контролю за додержанням законодавства про працю у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 2). Також, п.3 Розпорядження встановлено завідувачу сектору з юридичних питань апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_1 доплату за виконання обов`язків інспектора праці в розмірі 50% до посадового окладу. Як встановлено матеріалами справи, у 2019 році ОСОБА_1 виконував обов`язки інспектора праці. Зокрема, зі змісту висновку головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Черкаській області Мирошниченка М.П. від 08.11.2019 №ЧК-15/06 про стан дотримання Тальнівською міською радою законодавства про працю під час здійснення повноважень, визначених частиною 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частиною 2 статті 259 КЗпП України, вбачається, що згідно службових записок та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, з метою інформування роботодавців та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин ОСОБА_1 , як інспектором праці, за період з 11.01.2019 по 08.11.2019 проведено 15 відвідувань роботодавців, про що складені відповідні довідки. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що протягом 2019 року, Розпорядження міського голови м.Тальне від 12.12.2018 року №165-Р було чинним та підлягало виконанню. Водночас, протягом 2019 року відповідач не здійснював доплату 50% до посадового окладу ОСОБА_1 за виконання обов`язків за професією інспектора праці. Зазначене підтверджується розрахунками заробітної плати та її виплати ОСОБА_1 (а.с.35-38). Натомість, під час розгляду даної справи, судом не надається правова оцінка законності Розпорядження міського голови м. Тальне від 12.12.2018 року №165-Р, нарахуванню та виплаті заробітної плати ОСОБА_1 та правомірності Розпорядження в.о. міського голови м. Тальне від 27.01.2020 року №15-Р про зняття з ОСОБА_1 обов`язків інспектора праці, оскільки вони не є предметом розгляду даної справи. Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що Тальнівською міською радою Черкаської області, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду в суді апеляційної інстанції не спростовано порушення трудового законодавства, а саме: ст.ст. 94, 97, 105 КЗпП України. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень №ЧК 12/364/АВ/П від 20.01.2020 року є законним, а тому не підлягає скасуванню. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду. Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції. В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Тальнівської міської ради Черкаської області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 24.03.2021 року