Постанова 4855 № 620/6325/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6325/20 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-01-019/0012/41 від 13.11.2020 р. На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на незаконність дій Управління Держпраці у Чернігівській області під час проведення перевірки, на відсутність у нього обов`язку доставляти копії документів до приміщення відповідача та відсутність підстав для застосування штрафу з огляду на те, що відповідач намагався провести інспекційне відвідування,а не перевірку. Позивач звертав увагу на те, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № 25-01-019/0012 від 29.09.2020 р. містить посилання на проведення перевірки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 р., яка не момент проведення заходу не була чинною. Насамкінець ФОП ОСОБА_1 стверджував, що на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань праці не оприлюднено уніфіковану форму акту інспекційного відвідування. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову. Зокрема, скаржник стверджує про помилковість висновків суду про те, що перевірку було проведено відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 р. Апелянт наголошує на тому, що ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, є створенням перешкод в розумінні пункту 14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 р. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що 11 вересня 2020 р. начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області на ім`я начальника Управління подано доповідну записку № 648 з проханням направити посадовців для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . Доповідна записка вмотивована тим, що існує ймовірність того, що позивач використовує працю найманих осіб без належного оформлення трудових відносин. У цей же день начальником Управління Держпраці у Чернігівській області видано наказ № 622 «Про проведення інспекційного відвідування». Названим наказом головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Дудар Л.М. доручено у період з 16.09.2020 р. по 29.09.2020 р. провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за участю головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Пушенко Н.М. 11 вересня 2020 р. заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області складено направлення на проведення контрольного заходу №

593. Згідно акту № 1 від 16.09.2020 р. у цей день розпочалося інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Оскільки перівництво ПП «Джозефіна» та ФОП ОСОБА_1 були відсутні на робочому місці, інспектори праці не мали змоги пред`явити свої повноваження. Відповідно до акту № 2 від 22.09.2020 р. позивач був відсутній під час повторного виходу. У присутності інспекторів праці адміністратору Патенок В.В. був наданий перелік потрібних для перевірки документів, однак остання відмовилась його підписувати. 29 вересня 2020 р. головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Пушенко Н.М. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № 25-01-019/0012. За змістом цього акту провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 неможливо, оскільки останній не надав жодних документів та пояснень на виконання письмової вимоги про надання документів від 22.09.2020 р., чим створив перешкоди у діяльності посадової особи Управління Держпраці у Чернігівській області. Постановою № 25-01-019/0012/41 від 13.11.2020 р. за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю на ФОП ОСОБА_1 , на підставі абзацу 8 частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 80 000 грн. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V). Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону. Тобто, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу. Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктами 1, 7 «Положення про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21 серпня 2019 р. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1132) (надалі за текстом - «Порядок»). За змістом абазу 2 пункту 1 Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону № 877-V та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку. Відповідно до пункту 2 Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Відповідно до пункту 8 Порядку під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). Підпунктом 7 пункту 10 Порядку інспекторам праці за наявності службового посвідчення надано право отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Згідно пункту 11 Порядку вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. Відповідно до абзаців 7, 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Ухвалюючи рішення у справі, суд попередньої інстанції дійшов висновку про незаконність проведення відповідачем інспекційного відвідування. Такий висновок обгрунтовано тим, що згідно акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № 25-01-019/0012 від 29.09.2020 р., відповідачем було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 р. «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України, а ця постанова Уряду України визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17. Наведений висновок суду попередньої інстанції не можна вважати таким, що зроблений на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи. Так, матеріали справи свідчать, що наказ № 622 «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення на проведення контрольного заходу № 593 від 11.09.2020 р. були видані відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21 серпня 2019 р. Технічна помилка, допущена в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування № 25-01-019/0012 від 29.09.2020 р., не є суттєвою та не має наслідком незаконність заходу державного нагляду (контролю). Разом з тим, судова колегія бере до уваги наступне. Згідно пункту 4 Порядку Уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці. На момент виникнення спірних правовідносин форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів було затверджено наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017 р. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2017 р. за № 1500/31368. Зокрема, названим наказом затверджено форму вимоги про надання/поновлення документів, яка містить відомості про: прізвище, ім`я, по-батькові інспектора праці; номер його посвідчення; посилання на правові акти; прізвище, ім`я та по батькові керівника або уповноваженої особи об`єкта відвідування; найменування об`єкта відвідування та його місцезнаходження; час та дату відвідування; кількість днів, на які зупинено відвідування; реквізити поштового відправлення у разі неможливості особистого вручення примірника акта. Разом з тим, вимога про надання/поновлення документів позивачеві не направлялась. Натомість, в матеріалах справи наявна копія «Переліку потрібних для перевірки документів», який не відповідає затвердженій формі документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Водночас, стаття 4 Закону № 877-V зобов`язує посадових осіб органів державного нагляду (контролю) використовувати виключно уніфіковані форми актів. Крім того, «Перелік потрібних для перевірки документів» не був вручений ФОП ОСОБА_1 . Вчинений на вказаному Переліку напис про те, що його вручено адміністратору ОСОБА_2 суд оцінює критично. Остання заперечує факт вчинення нею підпису на Переліку потрібних для перевірки документів, При цьому, в акті № 2 від 22.09.2020 р. та в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування № 25-01-019/0012 від 29.09.2020 р. зафіксовано той факт, що ОСОБА_2 відмовилася підписувати вимогу про надання потрібних для перевірки документів. Помилковим є посилання відповідача на те, що у запиті від 22.09.2020 р. позивач підтверджує те, що до нього надійшла письмова вимога про надання документів, оскільки доказів належного її вручення матеріали справи не містять. Зазначене виключає, застосування до позивача штрафу за створення перешкод у проведенні перевірки шляхом ненадання необхідних документів. Приймаючи до уваги, що помилкові висновки окружного адміністративного суду не призвели до неправильного вирішення справи по суті, судова колегія не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 13 грудня 2021 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко