Постанова 4855 № 580/191/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/191/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: С.О. Кульчицький ПОСТАНОВА Іменем України 24 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Чаку Є.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною відмову відповідача, викладену в листі від 09.12.2019 №27581/23-00-05-041, у направленні висновку до Державної фіскальної служби України щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби в ОВС та в розмірі відповідно до абзацу шостого 6 підпункту 2 пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно зі ступенем втрати працездатності - 60 %; - зобов`язати відповідача повторно прийняти заяву (рапорт) із документами позивача, скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби в ОВС та в розмірі відповідно до шостого 6 підпункту 2 пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно зі ступенем втрати працездатності - 60 %. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року позов задоволено частково: - визнано протиправною відмову Головного управління ДФС у Черкаській області, викладену в листі від 09.12.2019 № 27581/23-00-05-041, щодо направлення до Державної фіскальної служби України висновку щодо можливості проведення грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, разом з поданим пакетом документів; - зобов`язано Головне управління ДФС у Черкаській області повторно прийняти та направити до Державної фіскальної служби України у визначений термін пакет документів з висновком щодо можливості проведення грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувана відмова у направленні висновку щодо можливості проведення грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням групи інвалідності є правомірною. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що наказом Державної податкової адміністрації в Черкаській області Державної податкової адміністрації України від 04.08.2008 № 24-0 звільнено капітана податкової міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів оперативного відділу ГВПМ ДПІ у місті Черкаси в запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за п. 62 «а» п. 66 (за скоєння вчинку, що дискредитує звання начальницького складу податкової міліції) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Відповідно до свідоцтва про хворобу від 02.04.2008 № 114, виданого Військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області, позивачу встановлені захворювання, так, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.10.2010 у справі № 11-755/201, залишеним без змін Апеляційним судом Черкаської області, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України та засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки, а також на підставі статті 75 Кримінального кодексу України та звільнено від відбуття основного покарання з іспитовим строком 2 роки. Вирок вступив в законну силу 14.12.2010. Позивачу 07.12.2012 встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ОВС, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10 ААБ № 084647 від 07.12.2012, ступінь втрати професійної працездатності - 60 %. Позивач 27.11.2019 звернувся до Головного управління ДФС у Черкаській області із заявою в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлена ІІІ група інвалідності, пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Листом Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.12.2019 № 27581/23-00-05-041 повідомлено позивача, що працівники податкової міліції проходять службу в складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. Розгляд матеріалів про виплату податкової міліції одноразової грошової допомоги буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акта. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі та з підстав, визначених Законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію". Суд вказав, що позивач надав відповідачу всі необхідні документи про встановлення йому інвалідності у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби, однак, відповідач відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги та повернув документи позивачу, чим порушив вимоги матеріального права. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає. Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Згідно з частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015 у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015. При цьому у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07.03.2018 по справі № 464/5571/16-а, від 21.06.2018 по справі № 822/31/18 та від 28.08.2018 по справі № 804/6297/17, від 21.08.2019 по справі № 2340/2676/18. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850) установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" (12.03.2015) мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 (далі - Порядок № 707). При цьому, Порядок № 850 набрав чинності 31.10.2015. До цього часу діяв Порядок № 707, посилання на який є у зазначеному пункті Порядку №

850. Згідно з пунктом 1 Порядку № 707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією. У справі, яка розглядається, інвалідність ІІІ групи позивачу встановлено 07.12.2012, тобто до набрання чинності Законом № 280-VIII та Порядком №

850. Відтак, вирішення питання призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку №

707. За таких обставин, посилання в оскаржуваній відмові на відсутність нормативного регулювання призначення та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції є безпідставним. Відповідно до пунктів, 5-7 Порядку № 707 для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера. Для виплати грошової допомоги обов`язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату. Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати. Вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем у відповідно до пункту 5 Порядку № 707 були подані відповідачу необхідні документи для вирішення питання виплати грошової допомоги в разі установлення групи інвалідності, проте відповідачем у порушення пункту 7 цього порядку не було виконано обов`язку з направлення до Державної фіскальної служби України пакету документів з висновком щодо можливості виплати позивачу грошової допомоги. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що питання наявності чи відсутності підстав для призначення виплати позивачу спірної допомоги у даному випадку віднесено до компетенції Державної фіскальної служби України та не є предметом даного спору, а отже, не перевіряється судом. Посилання скаржника на необхідність застосування до спірних правовідносин положень пункту 8 Порядку № 707 з урахуванням притягнення позивача до кримінальної відповідальності є безпідставним, оскільки відповідач не має компетенції з вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги. Крім того, посилання на необхідність застосування пункту 8 Порядку № 707 суперечить викладеній в оскаржуваній відмові позиції відповідача про те, що цей нормативний акт не поширюється на працівників податкової міліції. Колегія суддів також додатково наголошує на тому, що обставини відсутності підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 8 Порядку № 707 у зв`язку із притягнення до кримінальної відповідальності, не були перевірені та покладені в основу оскаржуваної відмови, а тому відповідач в силу абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), не вправі на них посилатися. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволених позовних вимог та правомірно зобов`язав відповідача повторно прийняти та направити до Державної фіскальної служби України у визначений термін пакет документів з висновком щодо можливості проведення грошової допомоги ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Є.О. Сорочко Суддя Н.М. Єгорова Суддя Є.В. Чаку