Постанова 4854 № 420/9513/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9513/20 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року (суддя Кравченко М.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 21 жовтня 2020 року) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), за участю третіх осіб: Головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції України (м. Одеса) Фішер Віри Валеріївни, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: 24 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Другого Київського відділу ДВС у місті Одесі, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення головного державного виконавця Другого Київського відділу ДВС у місті Одесі Фішер В.В., оформлене листом №50525 від 14.09.2020 року, з відповіддю про відсутність підстав для задоволення клопотання про прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №61989392 про примусове виконання виконавчого напису №19138 від 12.09.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 127 699,87 доларів США на користь АТ «Альфа-Банк». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у задоволені позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на не повне з`ясування обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що, незважаючи та те, що AT «Альфа-Банк» є правонаступником ліквідованого AT «Укрсоцбанк», суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що AT «Альфа-Банк» відмовлено у задоволені заяви про заміну стягувача у виконавчому написі, а отже його не визнано правонаступником у спосіб, передбачений частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Отже відмова державного виконавця у закінченні виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та скасування вжитих заходів на забезпечення виконання виконавчого напису є неправомірною. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напису №19138 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №2007/13-2.06/623 від 05.10.2007 року у розмірі 127 699,87 доларів США. 10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Відповідні зміни внесено до статуту АТ «Альфа-Банк», останній є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» (рішення №5/2019 від 15.10.2019 року) та рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол №4/2019 від 15.10.2019 року). 03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АТ «Укрсоцбанк» здійснено запис №10681120104002827 про припинення юридичної особи. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року у справі №420/2263/20 за заявою АТ «Альфа-Банк» у виконавчому написі приватного нотаріуса №19138 від 12.09.2017 року замінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» його правонаступником АТ «Альфа-Банк». На підставі зазначеного судового рішення та заяви АТ «Альфа-Банк» головним державним виконавцем Другого Київського відділу ДВС у місті Одесі Фішер В.В. винесено постанову від 08.05.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №61989392 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. №19138 від 12.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» коштів у розмірі 127 699,87 доларів США. Також, 08 травня 2020 року держвиконавцем винесено постанови, якими, у виконавчому провадженні ВП №61989392: - визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн.; - стягнуто з боржника виконавчий збір у сумі 12 769,99 доларів США; - накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках у банках чи інших фінансових установах, у межах суми звернення стягнення у розмірі 140 469,86 доларів США; - накладено арешт на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення у розмірі 140 469,86 доларів США. - оголошено у розшук майно боржника: транспортний засіб FORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 . - накладено арешт на транспортний засіб FORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить боржнику. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №420/2263/20 скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року про заміну стягувача у виконавчому документі. У задоволенні заяви АТ «Альфа-Банк» про заміну стягувача у виконавчому документі відмовлено. У зв`язку із ліквідацією AT «Укрсоцбанк» та ухваленням судом зазначеної постанови, ОСОБА_1 07 вересня 2020 року звернувся до головного державного виконавця Фішер В.В. із клопотанням про закінчення виконавчого провадження №61989392 з примусового виконання виконавчого напису №19138 від 12.09.2017 року на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» в день отримання цього клопотання та скасування вжитих заходів на забезпечення примусового виконання виконавчого напису (а.с. 45,46). Листом №50525 від 14.09.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для закриття виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 47). Вважаючи зазначений лист рішенням про відмову суб`єкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про його скасування. Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав, що надаючи відповідь №50525 від 14.09.2020 року дервиконавець діяла у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України від 02.06.2016 №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VІІІ) встановлений обов`язок державного виконавця вчиняти передбачених Законом заходів для виконання рішення на підставі таких виконавчих документів, у повному обсязі. За приписами статті 3 та пункту 1 частини першої статті 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого напису нотаріуса за відповідною заявою стягувача. Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження №61989392 з примусового виконання виконавчого напису нотаріусу відкрито за заявою АТ «Альфа-Банк», на якого як на правонаступника, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року у справі №420/2263/20, замінено стягувача АТ «Укрсоцбанк». За правовою позицією ОСОБА_1 , оскільки АТ «Альфа-Банк» не є юридичною особою, на користь якої виданий виконавчий напис та ухвала суду про заміну стягувача у виконавчому документі скасована, то виконавче провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ. Колегія суддів вважає такі міркування позивача хибними враховуючи наступне. Так, підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ є припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. З наведеного вбачається, що провадження підлягає закінченню у зв`язку із припиненням юридичної особи, що є стороною виконавчого провадження лише у випадку неможливості заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником. Слід додати, що частинами першою та другою статті 15 Закону №1404-VІІІ визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Позивачем не заперечується, що у виконавчому написі приватного нотаріуса №19138 від 12.09.2017 року, за яким відкрито виконавче провадження №61989392, стягувачем є АТ «Укрсоцбанк». Отже, в розумінні Закону №1404-VІІІ, АТ «Укрсоцбанк» є стороною виконавчого провадження. Поряд з цим варто зауважити, що апеляційний суд скасував ухвалу окружного суду від 26.03.2020 року у справі №420/2263/20 про заміну стягувача не у зв`язку з тим, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво, а у зв`язку з тим, що правонаступником стягувача обрано невірний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки на переконання суду АТ «Альфа-Банк» мав звернутись до адміністративного суду з даною заявою у порядку, передбаченому статтею 287 КАС України, а не 379 КАС України. Втім, постановою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року висновки суд апеляційної інстанції визнано помилковими, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року було скасовано та залишено в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року. Враховуючи, що позивачем не доведено суду, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво АТ «Укрсоцбанк», колегія суддів погоджується з доводами держвиконавця про неможливості закінчення виконавчого провадження №61989392 на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ. Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 є правильним. Колегія суддів зазначає, що доводи наведені у апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги щодо обов`язку суду надати мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем, колегія суддів звертає увагу апелянта на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 272, 287, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але відповідно до статей 272 та 287 може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов