Постанова 4824 № 369/10609/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 369/10609/13 Головуючий у суді першої інстанції - Пінкевич Н.С. Номер провадження № 22-ц/824/5008/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Яворського М.А., суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., за участю секретаря - Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2022 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну сторін виконавчого провадження та видачу виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, - ВСТАНОВИВ: У серпні 2022 року АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду із заявою про заміну сторін виконавчого провадження та видачу виконавчого листа, яку мотивувало тим, що 22 листопада 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення по справі №369/10609/13 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 8 317 730,64 грн та судового збору у розмірі 3 441 грн. 07 серпня 2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист на підставі рішення. Вказувало, що 20 травня 2015 року Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київської області відкрито виконавче провадження №47616420 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту у розмірі 8 317 730,64 грн та судового збору у розмірі 3 441 грн. Заявник вказав, що 15 жовтня 2019 року права та обов`язки від ПАТ «Укрсоцбанк» перейшли до АТ «Альфа-банк» на підставі припинення юридичної особи АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-банк». Також, зазначено що 22 червня 2018 року стягувачу ПАТ «Укрсоцбанк» після ознайомлення з матеріалами ВП №47616420 стало відомо про смерть боржника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, 30 липня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» пред`явив до Києво-Святошинської нотаріальної контори Київської області вимогу №12-83-43 до спадкоємців ОСОБА_2 та 27 листопада 2018 року було отримано відповідь, що претензія прийнята, однак станом на 17 листопада 2018 року свідоцтва про право на спадщину після майна померлого не видавались. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , у житловому будинку на час відкриття спадщини, зареєстровані наступні особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 - ОСОБА_6 є дружиною боржника, а ОСОБА_1 є донькою боржника, а тому є спадкоємцями першої черги. 09 грудня 2021 року АТ «Альфа-банк» направлено вимоги на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , якими повідомлено, що 14 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту №18/064-КФ, а також було запропоновано спадкоємцям добровільно виплати зобов`язання ОСОБА_7 та повідомити про розмір (вид) спадкового майна прийнятого у спадщину. Вказані вимоги були проігноровані. Станом на дату звернення до суду рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2013 року не виконано. Враховуючи викладене заявник просив суд замінити стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Альфа-банк». В межах майна прийнятого в спадщину замінити боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №369/10609/13 на правонаступників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2022 року заяву представника АТ «Альфа-Банк» - адвоката Тавлуй О.М. про заміну сторін виконавчого провадження та видачу виконавчого листа задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Укрсобанк» на його правонаступника АТ «Альфа-банк» у цивільній справі №369/10609/13 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Замінено сторону (боржника) виконавчого провадження по цивільній справі № 369/10609/13 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, із ОСОБА_2 на його правонаступників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - в межах вартості майна, прийнятого у спадщину. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, до якої приєдналась ОСОБА_3 (а.с.223-224, т. 1), у якій апелянт вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер боржник ОСОБА_2 та відповідно з цього дня виникли правовідносини між стягувачом (кредитором) ПАТ «Укрсоцбанк» та спадкоємцями померлого- ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Вказує, що після смерті ОСОБА_2 вона в телефонному режимі зверталась до ПАТ «Укрсоцбанк» з приводу смерті батька та запитувала про подальші дії, її запевнили, що інформацію отримали і передадуть за належністю. Проте, з тих пір більше ніхто на зв`язок від банку не виходив. Крім того вказує, що банк мав право та міг дізнатись про смерть боржника з направленої йому постанови ДВС від 27 травня 2016 року у виконавчому провадженні №47616420, з самих матеріалів виконавчого провадження або з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, де відображаються всі постанови ДВС. Відтак, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців боржника хибні, а направлення банком претензії кредитора від 30 липня 2018 року №12-83-43 не містить почтових реквізитів спадкоємців та до них не надходила. В той час, як закон вимагає пред`явити свою вимогу до спадкоємців, а не претензію до нотаріальних органів. Відтак, до 15 жовтня 2019 року, тобто до дати припинення юридичної особи ПАТ «Укрсоцбанк», кредитор так і не пред`явив спадкоємцям боржника належної вимоги, а тому пропустив шестимісячний строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, що визначено статтею 1281 ЦК України, (в редакції до 03 липня 2018 року), що в свою чергу мас наслідком припинення права вимоги боргових зобов`язань. Тому, при переході прав та обов`язків від ліквідованого ПАТ «Укрсоцбанк» до правонаступника АТ «Альфа-Банк», право вимоги стосовно боргових зобов`язань ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк» вже було припинене, що в свою чергу унеможливлює правонаступництво АТ «Альфа-Банк» як сторони стягнення у виконавчому провадженні № 47616420. Апелянт вказує, що суд передчасно здійснив заміну боржника у виконавчому провадженні, оскільки на час розгляду справи на підставі статей 1223,1261 ЦК України, спадкоємці - ОСОБА_1 та ОСОБА_9 отримали тільки право на спадщину, свідоцтво про право на спадщину не отримували, поділ спадкового майна не оформили, відповідний договір не укладали, отже не набули матеріального права на спадкове майно, а відповідно до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості отриманого майна. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та винести нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог заяви АТ «Альфа-Банк» в повному обсязі. 14 лютого 2023 року засобами електронного зв`язку та 17 лютого 2023 року засобами поштового зв`язку на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника АТ «Сенс Банк» - адвоката Тавлуй О.М., у якому вказує, що банк дізнався про відкриття спадщини при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 22 червня 2018 року, отже строк звернення з вимогою до спадкоємців обчислюється з цього дня. Так, на виконання вимог ст. 1281 ЦК України, 30 липня 2018 року банк звернувся Києво-Святошинської державної нотаріальної контори Київської області із вимогою (претензією) до спадкоємців померлого ОСОБА_2 . Вказує, що банк був позбавлений можливості звернутись із вимогою одразу до спадкоємців, оскільки останні не звертались до Києво-Святошинської державної нотаріальної контори Київської області, не отримали свідоцтва про спадщину та не повідомляли ні про смерть боржника, ні про коло спадкоємців та майно спадкодавця. Зазначає, що твердження апелянта щодо повідомлення нею банку про смерть боржника є надуманим та не підтвердженим жодними доказами, та не може свідчити про належне повідомлення кредитора про смерть боржника, про обсяг спадкового майна, коло спадкоємців та інші обставини відкриття спадщини. Таким чином, вважаючи, що спадкоємці були обізнані про боргові зобов`язання спадкодавця, умисно ухилялись від виконання зобов`язань померлого ОСОБА_2 , не звертались до нотаріальної контори, не отримували свідоцтва про спадщину, просить апеляційний суд залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_10 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити, ухвалу суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про відмову у задоволення заяви банку про заміну боржника ОСОБА_2 на його спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Представник заявника ОСОБА_11 заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін, оскільки доводи, на які посилається апелянт, не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків, викладених в ухвалі суду. Вважає, що суд обґрунтовано здійснив заміну сторін виконавчого провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_10 , представника стягувача Тавлуй О.М., дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, суд першої інстанції при розгляді поданої банком заяви про заміну сторін у виконавчому провадженні встановив наступні обставини. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_12 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості по кредиту в розмірі 8 317 730,64 грн та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн. 07 серпня 2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист на виконання вищевказаного рішення. 20 травня 2015 року держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Київській області Венгель Ю.Ю. було відкрито виконавче провадження № 47616420 на підставі виконавчого листа №2/369/4284/13 від 07 серпня 2014 року. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15 жовтня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» припинено. За загальновідомою інформацією встановлено, що 10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Відповідно до витягу №29207402 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21 квітня 2022 року вбачається, що АТ «Альфа-банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк». 15 жовтня 2019 року права та обов`язки від ПАТ «Укрсоцбанк» перейшли до АТ «Альфа-банк» на підставі припинення юридичної особи АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-банк». Також із матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2016 року держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Київській області Венгель Ю.Ю. було зупинено виконавче провадження № 47616420 до прийняття спадщини спадкоємцями та залучення їх правонаступниками (а.с. 97). Вирішуючи подану заявником заяву про заміну сторін у виконавчому провадження, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до листа відділу реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області №20-05/878 від 29 серпня 2022 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за вищевказаною адресою значаться зареєстрованими особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 12 жовтня 2006 року по теперішній час; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 05 жовтня 2007 року по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 06 листопада 2009 року по теперішній час; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 06 листопада 2009 року по теперішній час. Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_2 проживали разом, тому відповідно до положень ст. 1268, 1270 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину після його смерті, оскільки не вчинили дій щодо відмови від прийняття спадщини в межах строку, визначеного ст.1270 ЦК України. З врахуванням положень ст. 1282 ЦК України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов`язані задовольнити вимоги кредитора померлого спадкодавця тобто заявника у вказаній справі. Однак зазначені зобов`язання останні не виконали тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника про заміну сторони виконавчого провадження та залучення їх правонаступниками ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 47616420 щодо виконання заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2013 року у справі №369/10609/13. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає з огляду на наступне. Відповідно до положень ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (ч.1). Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.2). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття провадження (ч.5). Аналогічні положення містить ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Під правонаступництвом як на стадії виконання судового рішення, так і до відкриття виконавчого провадження, розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов`язків від право попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь як у розгляді справи, так і у виконавчому провадженні. Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства (ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження») заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Водночас стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Тобто, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону 1999 року виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі смерті боржника, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво. Згідно з частиною другою статті 39 Закону виконавче провадження у такому випадку зупиняється для визначення правонаступників боржника. Аналогічні норми містяться у пункті 5 частини першої статті 34 Закону України № 1404-VII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження», який набув чинності 05 жовтня 2016 року. Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні. Отже, обов`язок спадкодавців ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо сплати заборгованості за рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2013 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на даний час його правонаступника АТ « Альфа банк» ( змінена назва на АТ «Сенс Банк») суму заборгованості по кредиту в розмірі 8 317 730,64 грн та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн, присудженої судом ПАТ «Укрсоцбанк» (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців. Установивши, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України прийняли спадщину ( не повдавши в межах строку визначеного ст. 1270 ЦК України заяви про відмову від спадкування після смерті ОСОБА_2 ), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_2 його правонаступниками ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Посилання заявника на порушення судами вимог статей 1281 та 1282 ЦК України, якими визначено спеціальний порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, на висновки суду не впливають. Приписи зазначених норм закону на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник по боргам спадкодавця. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі №2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18), яка при цьому прийняла рішення про відступлення від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений в постановах від 13 червня 2018 року справі № 2-н-169 (провадження № 61-29084) та від 22 серпня 2018 року у справі № 773/1219/16-ц (провадження № 61-887св18). Постановляючи ухвалу у вказаній справі, суд першої інстанції зазначив, що обов`язок нових боржників у вказаному виконавчому провадження як правонаступників ОСОБА_2 існує лише в межах прийнятого ними обсягу спадкового майна відповідно до частки кожного з них, з чим колегія суддів погоджується, оскільки вказані висновки суду відповідають нормам матеріального права, зокрема ч.1 ст. 1282 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи вказану заяву стягувача повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення даної заяви. Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 до якої приєдналася ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2023 року. Головуючий суддя : М.А.Яворський Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв